Станція «Мельхіор», яка розроблена ДП НДІ «Квант-Радіолокація», буде головною родзинкою і конкурентною перевагою корабля радіотехнічної розвідки, якій будується для ВМС України.
Про це йдеться у жовтневому номері журналу Defense Express.
Станція «Мельхіор» пройшла заводські випробування і готується до державних випробувань вже у складі готового корабля, що будується для вітчизняних ВМС київським суднобудівним підприємством «Кузня на Рибальському». У чому ж переваги цієї станції?
«Мельхіор» було створено усього за 1,5 роки. Проте народився він не пустому місці – на підприємстві «Квант-Радіолокація» було розроблено потужній корабельний радіолокаційний комплекс «Мінерал» для виявлення надводних цілей та наведення на на них ракетної зброї. Він поєднував у собі можливості як активної, так і пасивної радіолокації. «Мінерал» також мав систему для взаємного орієнтування та обміну даними між кораблями.
Завдяки цьому група кораблів може проводити спільні ракетні удари, що значно підвищує ефективність ураження цілей. Було розроблено декілька поколінь «Мінералу», деякі з яких випускаються і досі.
«Мельхіор» – родич «Мінералу». Але лише по одній гілці – пасивній радіолокації, тобто, він відстежує та аналізує радіочастотний спектр, який випромінюють самі об'єкти. А ця «картинка» у кожного типу літака, корабля, зенітного ракетного комплексу, системи РЕБ чи мобільного командного пункту унікальна. Так само як відбитки плаців у людини. Тож «Мельхіор» дозволяє проводити моніторинг, пошук, аналіз та класифікацію радіолокаційних засобів випромінювання.
За сукупністю характеристик станція здатна розпізнати об'єкти на значній відстані. Причому таке спостереження буде абсолютно непомітне для ворога. Донедавна технології пасивної радіолокації в Україні асоціювалися з відомою станцією «Кольчуга».
Після захоплення Росією підприємства «Топаз» у Донецьку і його фактичного знищення, Україна не поновила виробництво «Кольчуг». Але прогалину вже є чим заповнити – станція «Мельхіор» є новим поколінням таких станцій і відповідає світовому рівню у цій галузі, наприклад аналогічним станціям форми світового рівня Thales.
Так достатньо впевнено оцінюють її потенціал самі розробники, а про французів згадують не просто так – станція РТР від Thales також пропонувалася для встановлення на наш розвідувальний корабель. Проте командування ВМС України вирішило зробити ставку на своє і, здається не помилились.
Максимальна дальність виявлення цілей у СРТР «Мельхіор» становить до 450 км і значно перевищує радіогоризонт. Це досягається завдяки використанню ефектів суперрефракції – відбиття радіохвиль від різних шарів атмосфери або, за певних умов, огибання радіохвилями приморської поверхні.
Окрім вражаючої дальності, «Мельхіор» може одночасно відстежувати до 200 цілей (у серійної «Кольчуги» цей показник складав 20 цілей). Причому, якщо «Кольчуга» працювала головним чином по повітряних цілях, то «Мельхіор» може відстежувати цілі на воді та у повітрі, а також ті, що знаходяться на узбережжі. Поєднання інформації від «Мельхіора» з іншими розвідувальними даними дозволить оцінити реальні сили противника та відстежувати його в реальному часі. Але й це ще не все.
Ще одна «крута річ», реалізована у «Мельхіорі» – широкий безшовний діапазон, в якому виявляється робота джерел випромінювання віл 1 до 18 ГГц. Це було пов'язане з тим, що низка сучасних РЛС, що стоять на літаках працюють у діапазоні 12-18 ГГц. «Нам вперше в такому широкому діапазоні забезпечити повне перекриття, без «провалів» та частотних «дірок». «Безшовність» не потребує переналаштування станції для тих чи інших піддіапазонів, як це було в «Кольчузі». Бо видно усе й одразу», – кажуть розробники.
До складу «Мельхіору» входять антенний пост та два робочих місця операторів. У станції реалізована максимальна автоматизація всіх операцій з виявлення та розпізнавання джерел радіовипромінювання.
Раніше для обробки даних з РЛС на станціях «Мінерал» використовувалася електроніка, яка займала декілька великих шаф. Зараз всі «мізки» СРТР «Мельхіор» розміщується у коробочках розміром 10Х15 см, які знаходять у складі антенного поста.
Сам антенний пост поєднує в собі дзеркало антени з широкосмуговим приймачем, модулі для обробки сигналів та систему стабілізації антени. Антена виготовлена з композитних матеріалів із впрессованною металевою сіткою. Це забезпечує необхідну форму і точність виготовлення полотна антени, а також її міцність. Аби убезпечити антену, що обертається, від різних погодних негараздів – вона закривається захисним ковпаком. Який такох композитний і радіопрозорий. Його, як і антену з вуглепластику, виготовило миколаївське приватне підприємство.
Але «Мельхіор» зовсім не приречений лише на морську службу. Вага РЛС разом із антенним постом становит в межах 900 кг. І машини типу КрАЗ з колісною формулою 6х6 цілком достатньо, аби на її базі ррозмістити наземну розвідувальну платформу. Така машина цікавить і наших військових, і закордонних замовників. «Квант-Радіолокація» готове до створення берегового комплексу стаціонарного чи мобільного базування.