СРР «Кольчуга» РДФ 360 – це абсолютно нова станція, розроблена за участю розробників старої «Кольчуги», після того як держава не змогла відновити їх виробництво на НВК «Іскра», повідомляє Оборонно-промисловий кур'єр з посиланням керівництво НВК СКБ «Таргет».
Нагадаємо, що «Кольчуга», це розробка ПАТ «Державна акціонерна холдингова компанія «Топаз». Після російської окупації частини Донецької області, Уряд передав компанію «Топаз» в управління ДК «Укроборонпром», якій оголосив про плани відновлення виробництва станцій на потужностях НВК «Іскра», де влаштували частину конструкторів «Топазу».
До речі, завдяки конструкторам підприємства «Топаз» на «Іскрі» налагодили роботу по розробці засобів радіоелектронної боротьби, про що у березні 2019 року повідомив директор НВК «Іскра» Юрій Пащенко: «Для цього ми взяли на роботу конструкторів, який приїхали з окупованої території з підприємства «Топаз». Забезпечили їх житлом та гідною зарплатою».
Водночас, заступник директора підприємства НВК СКБ «Таргет» Віталій Яковлев повідомляє, що виробництво «Кольчуг» на «Іскрі» так і не налагодили, після чого було засновано приватне підприємство, яке вже три роки самостійно займається розробкою нової версії станції.
“ Ми спробували організувати відновлення виробництва «Кольчуги» на КП «НВК «Іскра», але на жаль, нам це не вдалося, хоча і гроші могли бути знайдені за рахунок реалізації тієї продукції, яку вдалося вивести з окупованого Росією регіону. Але, тим не менш не вдалося. Коли ми зрозуміли, що попередня влада не збирається відновлювати виробництво «Кольчуги», ми організували своє приватне підприємство «Таргет». І як у приватного підприємства, у нас не було ні найменшої можливості дістати документацію. Маючи попередній досвід створення, і те, що за ці роки документація, комплектуючі та ідеологія частково застаріли, ми прийняли рішення робити все заново. Грубо кажучи, ми зробили абсолютно нову «Кольчугу», повна назва якої «Кольчуга РДФ 360».
Щодо підприємства ТОВ «Науково-виробничий комплекс «Спеціальне конструкторське бюро «Таргет» інтернет видає таку інформацію: зареєстрована у березні 2017 року за адресою: м. Київ, вул. Протасів яр, 13-А, статутний капітал: 50 тисяч гривень, засновник та бенефіціари: Міщенко Валерій Михайлович (внесок 37500 грн) і Яковлев Віталій Васильович (12500 грн).
Ім'я Віталія Васильовича Яковлева (доктора технічних наук, виконавчого директора ТОВ «Компанія «Інвестиції і технології») згадується серед розробників СРР «Кольчуга» та лауреатів Державні премії «За розробку і впровадження в серійне виробництво нового покоління комплексу дальньої радіотехнічної розвідки стратегічного призначення «Кольчуга», а також у патенті на винахід UA № 97271 на станцію радіотехнічної розвідки виданому у 2012 році.
Але повернемося до інтерв'ю в якому Віталій Яковлев розкриває деякі деталі щодо нової станції.
— Чи є характерна різниця між старою і новою «Кольчугою»?
— Попередній комплекс складався з 8 машин, по дві на кожну станцію, тепер, завдяки новим технологіям і новим рішенням нам вдалося об'єднати всю апаратуру в одну машину. Ми збільшили дальність, вибірковість, чутливість. Також були покращені можливості прийому та ідентифікації. Ця «Кольчуга» за характеристиками на порядок вища за ту, яка вироблялася у Донецьку на «Топазі». Нам дуже допомогло те, що вдалося залучити фахівців, які були на «Топазі». Оскільки у багатьох були задумки та ідеї, то нам вдалося це все втілити в життя.
На жаль, ми поки що не можемо похвалитися повністю зібраним комплексом, але водночас ми можемо продемонструвати реальні дані супроводу та ідентифікацію літаків і т.ін. В основному по повітряних цілях, тому що по морським і наземним цілям ідеологія не змінилася, просто змінилася антена, комплектуючі та деякі пристрої, які дозволяють легше знаходити цілі. За рахунок збільшення чутливості антен нам вдалося збільшити дальність виявлення морських і стаціонарних цілей. У новій «Кольчуги» інша елементна база, тому на старій вся апаратура не поміщалася в одній машині, а зараз все поміщається, більш того в цій машині передбачені більш комфортні умови для екіпажу.
— Який стан справ із завершенням проекту нової «Кольчуги»?
— У нас готова документація, але, на жаль, немає фінансування. Немає виробничих потужностей. Попередня влада в Україні нас не тільки не підтримувала, а й заважала, як тільки могла. Ми працювали мало не в підпіллі, а на подив іноземці виявляють дуже велику зацікавленість. Стару «Кольчугу», наприклад, у нас брали в оренду ізраїльтяни. Якщо не буде підтримки від держави, то нам буде дуже важко працювати в Україні. Ми б, звичайно ж, хотіли все зробити тут, але необхідна хоча б якась підтримка держави. У нас є зараз контракт на ремонту старої вже поставленої «Кольчуги», але це ремонт, не виробництво. Для виробництва у нас готові окремі елементи, ми готові їх виробляти. Все впирається у фінансування.
Як я розумію, Україна потребує «Кольчуги». Ми можемо виявляти морські і наземні цілі на відстані до 700 км. «Кольчуга» цікава військам, тому що – це прийняття рішень, супровід повітряних цілей, контроль загрози потенційного противника. Якщо ми уздовж кордону на відстані 100-200 км встановили б комплекси, то б бачили, що відбувається на території навколишніх країн, у тому числі і агресора. Могли б спостерігати і контролювати обстановку. Різні рухомі об'єкти можна інфікувати за швидкістю і властивим характеристикам. Ми могли б отримати уявлення про ситуацію у противника. Могли б знати, чи готується агресія проти нас ...
— Як підприємство веде кадрову політику? На кого робите ставки?
— Можу навести приклад, що після захоплення Донбасу з Донецька російське ФСБ вивезло всю документацію, але вони все одно не зможуть її відновити виробництво і розібратися. Це дуже «тонка» технологія, і без профільних фахівців налагодити її роботу неможливо. Для «Кольчуги» в обов'язковому порядку потрібні фахівці, які знають нюанси до тонкощів. Ми робимо ставку на досвід, а молодих кадрів у нас, на жаль, немає. Їх доводиться занадто довго навчати. Поки що працюємо на досвіді тих людей, що виїхали з окупованого регіону.
На підприємстві зараз працює близько 50 людей. У нас дуже багато суміжників, яким ми замовляємо певні блоки по нашій документації. Вони роблять нам блоки, комплектуючі та необхідні вузли. Між іншим, знайти гарного фахівця в Україні зараз дуже важко – зарплати маленькі, а фахівці себе оцінюють вище.
— Який ціновий діапазон нової «Кольчуги»? Сильна він виріс в порівнянні з тією, яку розробили на «Топазі»?
— Новий комплекс «Кольчуги» у плані ціни не піднявся, тому що ми з 2-х машин зробили одну, а з безлічі антен, які там були, скомпонували дві. У нас велике дзеркало – це по наземним і по морським цілях. Все запатентовано. Це наші і міжнародні патенти. Є висновок, і ми маємо право на міжнародний патент за цими висновками. Так що вартість «Кольчуги» не збільшилася – головним чином тому, що зменшилася кількість обладнання.
Зауважимо, що раніше повідомлялось, що вартість однієї станції 5,6 мільйонів доларів.