Автор:
Після розпаду Радянського Союзу на території незалежної України залишилося 70 Су-25-х. Але весною 2014 року у повітря могли піднятися лише 15 машин, що були зосередженні в 299-й бригаді тактичної авіації (місце базування - аеродром Кульбакіно під Миколаєвом).
Важливо відмітити, що з 15 літаків, 10 (9 одномісних і 1 двомісний варіанти) були модернізовані за стандартом М1. Основною відмінністю від «радянських» зразків стала більш сучасна авіоніка.
Вперше над Донбасом Су-25 з'явилися в середині квітня, коли льотчики виконали кілька десятків обльотів міст Донбасу. На той момент вважалося, що така «демонстрація прапора» остудить «гарячі голови».
Одночасно наявні «борти» стали перекидати ближче до лінії протистоянні - на аеродром Дніпропетровськ (як запасний був визначений Чугуїв).
В бою Су-25-ті відзначилися 15 квітня, коли одинокий літак супроводжував кілька вертольотів Мі-8МТ з штурмовим загоном для взяття під контроль аеродрому Краматорська.
5 травня дійшло і до реального застосування озброєння - льотчику Су-25 довелося «добивати» Мі-24П армійської авіації в районі Слов'янська, екіпаж якого виконав вимушену посадку після поразки з землі.
Потім поява штурмовиків в небі Донбасу стала фіксуватися з завидною частотою. Причому можна відзначити, що в порівнянні з Афганістаном або Чечнею завантаження машин була мінімальною - основним варіантом були два блоки НАР Б8М1 з некерованими ракетами С-8 та два додаткових 800-літрових підвісних бака.
Одним з найрезультативніших випадків застосування Су-25 в ході АТО стали події 26 травня 2014, коли пара штурмовиків завдала значних втрат загону сепаратистського батальйону «Восток» в Донецькому терміналі. Приблизно в цей же час (кінець травня) льотчики знищили і кілька таборів з підготовки бойовиків в Луганській області.
Однак застосування некерованих ракет в настільки урбанізованому районі як Донбас не могло не призвести до жертв цивільного населення. Найбільш резонансним стали події 2 червня, коли кілька випущених ракет С-8 потрапили на площу перед будівлею Луганської облдержадміністрації. Через досить широкого міжнародного резонансу після цього випадку застосування Су-25 по цілях в межах населених пунктів значно обмежили.
Але коли противник опинявся на відкритій місцевості, ефективність штурмовиків виявлялася на висоті. Так, було, наприклад, 5 червня, коли одиночний літак наніс значні втрати підрозділу «батальйону «Восток», яке штурмувало прикордонний пункт «Маринівка».
Доводилося льотчикам виконувати і не властиві для себе функції - так 28 червня льотчики виконали декілька вильотів для постачання оточених армійських частин на аеродромі Краматорськ та в Донецьку. Незважаючи на відсутність досвіду подібних вильотів, практично всі скинуті 250-кг контейнери з продовольством і медикаментами потрапили в руки одержувачів.
Однак найбільш активно всі наявні машини використовувалися після закінчення першого перемир'я 1 липня та розгортання великомасштабних бойових дій на півночі Донецької та Луганської областей. Так, Су-25 активно застосовувалися для підтримки наступу в районі Краматорська. До речі, вперше спостерігачі відзначили застосування бомб - як 250-кг, так і 500-кг.
Ось характерне зведення штабу АТО тільки за 12 липня (всі удари наносилися льотчиками Су-25-х):
Але збільшення числа вильотів і насичення загонів сепаратистів засобами ППО не могло не привести рано чи пізно до втрат.
Вперше українські ЗМІ повідомили про втрату Су-25 2 липня, коли пошкоджений під час бойового вильоту в районі Сніжного, літак хоча і був доведений льотчиком до аеродрому Дніпропетровську, однак при підході машина загорілася і льотчик був змушений катапультуватися.
Важким днем для української авіації стало 16 липня, коли один Су-25 отримав серйозні пошкодження, а другий був збитий в районі Амвросіївки. Льотчик катапультувався і зміг уникнути полону. З приводу причини втрати досі немає ясності - льотчик стверджує, що був уражений ракетою класу «повітря - повітря» з боку російського кордону, ЗМІ сепаратистів - збитий з ПЗРК.
21 липня недалеко від Маринівки був збитий Су-25 командира ескадрильї підполковника Юрія Шевцова. Льотчик катапультувався над територією, тимчасово неконтрольованої владою, переховувався протягом місяця, проте був схоплений. Пізніше був обміняний і повернувся до бойової роботи.
Величезні втрати як армія, так і авіація понесли при обороні стратегічної висоти Савур-Могила практично на самому кордоні з РФ.
23 липня під час масових ударів були збиті відразу два з чотирьох штурмовиків. Один впав в районі села Дмитрівка, другий - недалеко від Шахтарська. Українські ЗМІ заявили, що принаймні один літак був збитий ракетою «повітря - повітря», випущеної з борту російського МіГ-29, який патрулював уздовж кордону. Російські офіційні особи звично все заперечували. Після цього штурмовики стали застосовувати вкрай обмежено, при цьому були підняті висоти застосування, щоб уникнути поразки з ПЗРК, що призвело до різкого зниження ефективності ударів.
Важке становище в районі Іловайська наприкінці серпня змусило пустити в хід буквально все, в тому числі і Су-25-е. Однак зенітне прикриття введених російських частин було набагато більш сучасним, ніж те з чим стикалися українські льотчики до цього.
І як підсумок - 29 серпня 2014 року в районі Старобешевого подвійним пуском ЗРК «Оса-АКМ» був збитий літак капітана Владислава Волошина. Льотчик катапультувався і був підібраний бійцями Нацгвардії.
Це останні на осінь 2015 вильоти українських Су-25 в ході війни на Донбасі.
На сьогодні проводяться роботи по відновленню парку штурмовиків. За останні півроку у стрій поставлено 6-7 машин. Ведуться роботи по включенню до складу бортового озброєння керованих ракет Х-25 і Х-29.
Наявність Су-25 у складі ВПС України (станом на осінь 2015):
Всі фото з особистого архіву автора
Участь української авіації в ході антитерористичної операції на Донбасі на сьогоднішній день обмежена квітнем - серпнем 2014 року.
Однак навіть у такій досить невеликий проміжок часу виявилось втиснутим безліч подій, а льотчики отримали безцінний бойовий досвід. Причому що стосується Повітряних Сил, то самим затребуваним літаком виявився штурмовик Су-25 - що зовсім не дивно, враховуючи досвід локальних війн останніх десятиліть.Після розпаду Радянського Союзу на території незалежної України залишилося 70 Су-25-х. Але весною 2014 року у повітря могли піднятися лише 15 машин, що були зосередженні в 299-й бригаді тактичної авіації (місце базування - аеродром Кульбакіно під Миколаєвом).
Важливо відмітити, що з 15 літаків, 10 (9 одномісних і 1 двомісний варіанти) були модернізовані за стандартом М1. Основною відмінністю від «радянських» зразків стала більш сучасна авіоніка.
Вперше над Донбасом Су-25 з'явилися в середині квітня, коли льотчики виконали кілька десятків обльотів міст Донбасу. На той момент вважалося, що така «демонстрація прапора» остудить «гарячі голови».
Одночасно наявні «борти» стали перекидати ближче до лінії протистоянні - на аеродром Дніпропетровськ (як запасний був визначений Чугуїв).
В бою Су-25-ті відзначилися 15 квітня, коли одинокий літак супроводжував кілька вертольотів Мі-8МТ з штурмовим загоном для взяття під контроль аеродрому Краматорська.
5 травня дійшло і до реального застосування озброєння - льотчику Су-25 довелося «добивати» Мі-24П армійської авіації в районі Слов'янська, екіпаж якого виконав вимушену посадку після поразки з землі.
Потім поява штурмовиків в небі Донбасу стала фіксуватися з завидною частотою. Причому можна відзначити, що в порівнянні з Афганістаном або Чечнею завантаження машин була мінімальною - основним варіантом були два блоки НАР Б8М1 з некерованими ракетами С-8 та два додаткових 800-літрових підвісних бака.
Одним з найрезультативніших випадків застосування Су-25 в ході АТО стали події 26 травня 2014, коли пара штурмовиків завдала значних втрат загону сепаратистського батальйону «Восток» в Донецькому терміналі. Приблизно в цей же час (кінець травня) льотчики знищили і кілька таборів з підготовки бойовиків в Луганській області.
Однак застосування некерованих ракет в настільки урбанізованому районі як Донбас не могло не призвести до жертв цивільного населення. Найбільш резонансним стали події 2 червня, коли кілька випущених ракет С-8 потрапили на площу перед будівлею Луганської облдержадміністрації. Через досить широкого міжнародного резонансу після цього випадку застосування Су-25 по цілях в межах населених пунктів значно обмежили.
Але коли противник опинявся на відкритій місцевості, ефективність штурмовиків виявлялася на висоті. Так, було, наприклад, 5 червня, коли одиночний літак наніс значні втрати підрозділу «батальйону «Восток», яке штурмувало прикордонний пункт «Маринівка».
Доводилося льотчикам виконувати і не властиві для себе функції - так 28 червня льотчики виконали декілька вильотів для постачання оточених армійських частин на аеродромі Краматорськ та в Донецьку. Незважаючи на відсутність досвіду подібних вильотів, практично всі скинуті 250-кг контейнери з продовольством і медикаментами потрапили в руки одержувачів.
Однак найбільш активно всі наявні машини використовувалися після закінчення першого перемир'я 1 липня та розгортання великомасштабних бойових дій на півночі Донецької та Луганської областей. Так, Су-25 активно застосовувалися для підтримки наступу в районі Краматорська. До речі, вперше спостерігачі відзначили застосування бомб - як 250-кг, так і 500-кг.
Ось характерне зведення штабу АТО тільки за 12 липня (всі удари наносилися льотчиками Су-25-х):
«Перший авіаудар авіації було завдано по опорному пункту терористів в районі населеного пункту Лисичанськ. У результаті уражено скупчення бойовиків, а також озброєння і техніка.
Другий прицільний авіаудар був нанесений по базі бойовиків в районі населеного пункту Гольмівський, Горлівського району. Там приміщення спеціалізованої школи терористи обладнали під свої казарми. Авіацією було знищено до 30 терористів, 2 установки РСЗВ БМ-21 «Град», 2 одиниці ЗУ-23-2 і до 6 одиниць броньованої бойової техніки.
Третій авіаудар завдано в районі скупчення бойовиків поблизу населеного пункту Ровеньки. Льотчики знищили до 10 бойовиків, знищено реактивну систему залпового вогню БМ-21 «Град» і виведені з ладу кілька одиниць броньованої техніки.
Четвертий авіаудар був здійснений по базі бойовиків в районі населеного пункту Торез. Дані по знищеної техніці і живій силі бойовиків уточнюються.
П'ятий авіаудар літаки Повітряних Сил Збройних Сил України завдали в районі кургану Савур-могила, що недалеко від Донецька. Авіацією уражено опорний пункт, де були зосереджені терористи, бойову броньовану техніку та склади з боєприпасами та зброєю. Дані уточнюються.
Також протягом дня проведено повітряну розвідку і виконано 7 літаковильотів на прикриття угруповань військ (сил АТО).
Всього протягом доби авіацією Повітряних Сил Збройних Сил України виконано 16 вильотів літаків».
Але збільшення числа вильотів і насичення загонів сепаратистів засобами ППО не могло не привести рано чи пізно до втрат.
Вперше українські ЗМІ повідомили про втрату Су-25 2 липня, коли пошкоджений під час бойового вильоту в районі Сніжного, літак хоча і був доведений льотчиком до аеродрому Дніпропетровську, однак при підході машина загорілася і льотчик був змушений катапультуватися.
Важким днем для української авіації стало 16 липня, коли один Су-25 отримав серйозні пошкодження, а другий був збитий в районі Амвросіївки. Льотчик катапультувався і зміг уникнути полону. З приводу причини втрати досі немає ясності - льотчик стверджує, що був уражений ракетою класу «повітря - повітря» з боку російського кордону, ЗМІ сепаратистів - збитий з ПЗРК.
21 липня недалеко від Маринівки був збитий Су-25 командира ескадрильї підполковника Юрія Шевцова. Льотчик катапультувався над територією, тимчасово неконтрольованої владою, переховувався протягом місяця, проте був схоплений. Пізніше був обміняний і повернувся до бойової роботи.
Величезні втрати як армія, так і авіація понесли при обороні стратегічної висоти Савур-Могила практично на самому кордоні з РФ.
23 липня під час масових ударів були збиті відразу два з чотирьох штурмовиків. Один впав в районі села Дмитрівка, другий - недалеко від Шахтарська. Українські ЗМІ заявили, що принаймні один літак був збитий ракетою «повітря - повітря», випущеної з борту російського МіГ-29, який патрулював уздовж кордону. Російські офіційні особи звично все заперечували. Після цього штурмовики стали застосовувати вкрай обмежено, при цьому були підняті висоти застосування, щоб уникнути поразки з ПЗРК, що призвело до різкого зниження ефективності ударів.
Важке становище в районі Іловайська наприкінці серпня змусило пустити в хід буквально все, в тому числі і Су-25-е. Однак зенітне прикриття введених російських частин було набагато більш сучасним, ніж те з чим стикалися українські льотчики до цього.
І як підсумок - 29 серпня 2014 року в районі Старобешевого подвійним пуском ЗРК «Оса-АКМ» був збитий літак капітана Владислава Волошина. Льотчик катапультувався і був підібраний бійцями Нацгвардії.
Це останні на осінь 2015 вильоти українських Су-25 в ході війни на Донбасі.
На сьогодні проводяться роботи по відновленню парку штурмовиків. За останні півроку у стрій поставлено 6-7 машин. Ведуться роботи по включенню до складу бортового озброєння керованих ракет Х-25 і Х-29.
Наявність Су-25 у складі ВПС України (станом на осінь 2015):
| Тип | Кількість | Номери |
| Су-25 | 8 | 01, 05, 10, 16, 19, 20, 24, 27 |
| Су-25М1 | 11 | 02, 07, 09, 15, 17, 29, 35, 37, 38, 40, 41 |
| Су-25УБ | 3 | 60, 61, 62 |
| Су-25УБМ1 | 2 | 64, 65 |
Всі фото з особистого архіву автора
