Існує велика проблема з пожиттєвими пільгами учасників бойових дій, які у свій час передбачили політики в чинному законодавстві без урахування спроможності Держбюджету.
Про це заявила Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народний депутат від партії «Слуга народу», Галина Третьякова.
За її словами, підхід до надання пільг та післявоєнний адаптації демобілізованих військовослужбовців планується докорінно змінити. Наразі формується перелік пріоритетних законопроєктів, які стосуються реалізації цієї стратегії.
Серед іншого, при Кабінеті Міністрів, планується створити нову державну структуру — Ветеранську патронатну службу. Основними функціями якої мають стати: супровід демобілізованого в процесі інтеграції в мирне життя та координація всіх дотичних до процесу реалізації стратегії міністерств.
«Ми мусимо фінансувати таку Службу як один з пріоритетних напрямків соціальної політики продовж 2-3 років... На моє переконання, штат такої служби має нараховувати 10-15 тисяч людей. Щобільше, потрібно пропонувати цю роботу саме демобілізованим військовим, які пройшли всі процеси адаптації в мирне цивільне життя», — наголосила Третьякова.
Вона зазначила, що наразі існує велика проблема з пожиттєвими пільгами учасників бойових дій, які у свій час передбачили політики в чинному законодавстві без урахування спроможності Державного бюджету. Низка цих пільг не працює. Навіть у мирний час таку кількість пільг бюджет держави компенсувати не може.
«Система підтримки ветеранів з використанням коштів Державного бюджету потребує трансформації та актуалізації відповідно до потреб ветерана. Зокрема, концепція пропонує наявні в законодавстві пільги для учасників бойових дій перевести у 2-3 річну грошову стипендію/доплату до основного доходу. Водночас ми маємо провести опитування самих військовослужбовців, що саме в першу чергу вони потребують після демобілізації, яку підтримку та сервіс очікують», — зауважує депутатка.
На її думку, пільги, що не працюють, треба замінити на те, що дійсно потрібно громадянам після демобілізації: «Це об’єктивно житло, державна фінансова підтримка на період адаптації до мирного життя, реабілітація, відпустка (на яку в бюджеті також мають бути передбачені кошти), сприяння держави в досягненні захисниками економічної незалежності. Всі ці процеси потребують патронату з боку держави (Ветеранська патронатна служба) у тісній співпраці з представниками фронт-офісів держави (ЦНАПи, Пенсійний фонд, УСЗНи, органи місцевого самоврядування тощо)».
«Щодо оплачуваної відпустки, тут ми будемо дискутувати щодо назви, адже це не типова відпустка. Але після демобілізації військовослужбовець має мати щонайменше 2-3 місяці для того, щоб адаптуватися у цивільне життя, і отримувати дохід за рахунок держави на рівні середнього розміру грошового забезпечення під час служби. Цей час потрібен демобілізованому Захиснику чи Захисниці, щоб, зокрема, прийти до територіального центру комплектації та соціальної підтримки для здійснення бюрократичних процедур, завітати до роботодавця, який зберігав за воїном робоче місце, навідатися до Ветеранської патронатної служби, побути з родиною, яка довго чекала, вирішити побутові справи, можливо, зайнятися громадськими справами, здобути додаткову чи часткову кваліфікацію, спланувати сімейну економіку. Для цього, на мій погляд, потрібні ці 2 місяці», — пропонує Третьякова.
За оптимістичним сценарієм через ці 2-3 місяці державної підтримки та тісної взаємодії з Ветеранською патронатною службою демобілізований військовослужбовець має мати робоче місце, дохід, стипендію від держави до основного доходу, медичний захист, житло, здобути додаткову або часткову кваліфікацію (за потреби).
Що стосується згаданої стипендії на 2-3 роки, то її розмір повинен залежати від посади військовослужбовців під час війни, строку служби, кількості виконаних бойових завдань. Все це потрібно ретельно обрахувати. Це вже робота для Уряду. Водночас потрібно готувати системні законопроєкти та розпочинати перемовини з МВФ щодо забезпечення післявоєнної адаптації. Адже це все стосується бюджетного фінансування.
Очікується, що після 2-3 років державної підтримки учасник бойових дій зможе продовжити життєвий шлях вже без особливого супроводу держави.
Нагадаємо, що у 2019 році, Галина Третьякова заявляла, що пільги УБД треба залишати лише «тим, хто щось утратив на війні».
«Якщо це був контракт, і людина свідомо йшла на отримання високого грошового забезпечення, продавала свою найману силу для того, щоб захищати країну, — це був його вибір і тільки так», — казала депутатка.
Читати також:
Наказ Міноборони про скасування надбавки 30 000 грн «за воєнний стан» офіційно оприлюднено
