Американська неурядова організація «Інститут вивчення війни» (ISW) 11 грудня оприлюднила звіт щодо ймовірного долучення Республіки Білорусь до російського вторгнення в Україну.
У звіті йдеться, що [логістична] підтримка білоруським режимом російського вторгнення, а також тиск Росії на Білорусь з метою посилення участі в ній ще більше стримують готовність і бажання Білорусі вступити у війну.
Російські офіційні особи постійно здійснюють інформаційні вкиди (проводять інформаційні операції), які припускають, що сухопутні сили Білорусі можуть приєднатися до російського вторгнення в Україну. Білоруські лідери, включно з президентом Білорусі Олександром Лукашенком, іноді підігрують цим інформаційним операціям.
Мета цих зусиль полягає в тому, щоб притиснути українські сили до білоруського кордону та не дати підсилити українські операції в інших частинах театру дій.
Надзвичайно малоймовірно, що Білорусь вторгнеться в Україну в осяжному майбутньому, незалежно від перебігу цих інформаційних операцій. Білоруське втручання у війну, крім того, не зможе зробити більше, ніж тимчасово відтягнути українські сухопутні сили від інших частин театру дій, враховуючи вкрай обмежену ефективну бойову потужність у розпорядженні Мінська.
Зусилля Кремля чинити тиск на Білорусь, щоб вона підтримала російську наступальну кампанію в Україні, є частиною довгострокових зусиль зі зміцнення подальшого контролю над Білоруссю.
Раніше ISW відмічав, що Кремль посилив тиск на Олександра Лукашенка з метою офіційного оформлення інтеграції Білорусі в Союзну державу після білоруських протестів 2020 і 2021 років. Особливо Росія прагнула встановити постійну військову базу в Білорусі та здійснювати прямий контроль над білоруськими військовими.
Водночас підтримка білоруським режимом російського вторгнення вже зробила Білорусь співучасником війни в Україні. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував територію РБ російським військам для початкового етапу російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Білорусь запропонувала збройним силам Росії критичні наземні лінії зв’язку під час їх невдалого наступу на Київ та подальшого виходу з північної України. Також Білорусь матеріально підтримує російські наступальні дії в Україні та забезпечує російські сили безпечною територією та повітряним простором, з якого вони можуть атакувати Україну високоточною зброєю.
Як наслідок, білоруська підтримка війни Росії в Україні, ймовірно, знижує матеріальну спроможність самих білоруських військових вести звичайні військові операції.
Білоруський відкритий проєкт Hajun Project у листопаді повідомив, що білоруські військові передали російським військам 122 танки Т-72А, ймовірно, під виглядом відправлення їх для модернізації у РФ. Також Білорусь передала РФ 211 одиниць військової техніки, зокрема 98 танків Т-72А та 60 БМП-2. Згідно зі звітом Міжнародного інституту стратегічних досліджень Military Balance за 2021 рік, підтверджена передача 98 танків Т-72 становить приблизно 18 відсотків білоруських активних основних бойових танків. Незрозуміло, чи є 98 переданих танків частиною 122 танків, призначених для модернізації, чи це окрема партія техніки. Незрозуміло також, чи танки, відправлені в Росію, були частиною діючого білоруського танкового парку чи перебували на зберіганні. У Білорусі бракує можливостей для виробництва власних бойових броньованих машин, що робить передачу танків РФ як поточним, так і довгостроковим обмеженням білоруських можливостей.
Білорусь також, ймовірно, скорочує свої запаси артилерійських боєприпасів через передачу їх російським військам. Головне управління розвідки МО України 3 грудня повідомило, що протягом жовтня та листопада Білорусь передала РФ боєприпаси калібру 122 і 152 мм. 17 листопада ГУР повідомило, що влада РБ зацікавлена у створенні замкнутого циклу виробництва цих артилерійських снарядів і що білоруські офіційні особи планують зустрітися з офіційними особами Ірану для обговорення таких циклів виробництва. 11 жовтня ГУР також повідомило, що на станцію Кіровське в Криму прибув ешелон з 492 тоннами боєприпасів білоруського 43-го арсеналу зберігання ракет і боєприпасів у Гомелі.
Білоруські чиновники, ймовірно, намагаються приховати кількість військової техніки, яку вони відправляють до Росії для підтримки вторгнення в Україну. Проєкт Hajun 5 листопада повідомив, що Комітет державної безпеки Білорусі, МВС і білоруські спецпідрозділи встановили посилену охорону і нагляд за залізничною інфраструктурою і заборонили проїзд потягів з військовою технікою через міста Білорусі. Білоруська влада, ймовірно, намагається перешкодити західним і українським спецслужбам повноцінно оцінити цей обсяг передачі білоруської військової техніки Росії.
Крім того, білоруські військові, ймовірно, зіткнулися з обмеженнями спроможностей навчати свій особовий склад через залучення до зусиль з формування російських сил. РБ продовжує підготовку російських мобілізованих військовослужбовців на 230-му загальновійськовому полігоні в Бресті та на інших полігонах біля Мозиря, Гомеля та Могильова у складі Регіонального угруповання військ Союзних держав.
Повідомляється, що в рамках осінньої призовної кампанії Міноборони РБ призвало до ЗС Білорусі 10 000 призовників, стільки ж, скільки призвали в осінньому періоді 2021 року. Водночас 29 вересня ГУР МОУ повідомило, що Білорусь готується розмістити до 20 тис. мобілізованих російських військових. Український центр опору повідомив 25 листопада, що в Білорусі дислокується 12 000 російських військовослужбовців. Раніше ISW зазначав, що російські війська відправили мобілізованих чоловіків для навчання в Білорусь через погіршення навчального потенціалу Росії.
Білоруські військові мають лише шість бригад і складаються з приблизно 45 000 активних осіб, розділених на два командування. Невелика білоруська армія, ймовірно, має обмежений навчальний потенціал та інфраструктуру для підтримки власних зусиль з формування сил. Білоруські військові тепер відповідають за підготовку принаймні вдвічі більшої кількості військовослужбовців, ніж білоруські військові зазвичай навчають. Це також обмежує можливість навчати більше білоруського військового персоналу, якби Лукашенко забажав би збільшити кількість призовників у наступному періоді призову, щоб підготуватися до можливих втрат у боях після ймовірного білоруського вторгнення в Україну.
Деградація російської армії через нищівні втрати в Україні також перешкоджає розгортанню білоруських механізованих сил для боротьби разом з російськими військами. Білоруські сили теоретично повинні мати можливість діяти у зведених частинах з російськими механізованими силами.
Раніше ISW оцінював, що Росія докладала зусиль для інтеграції білоруських військових у очолювані Росією структури в спільних військових навчаннях до повномасштабного вторгнення в Україну. Білоруські військові координували свою роботу з російськими під час спільних навчань «Захід-2021» у вересні 2021 року, під час яких російські та білоруські підрозділи сформували спільні «мобільні тактичні групи», які діяли як єдині військові підрозділи на рівні батальйону. Ці об’єднані підрозділи вимагають високого рівня координації та військової підготовки, тому російські та білоруські сили використовували елітні підрозділи в таких зусиллях.
До складу російських підрозділів, які брали участь у спільних з білоруськими військами навчаннях, входили підрозділи 1-ї гвардійської танкової армії, 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії, 20-ї загальновійськової армії, 31-ї гвардійської десантно-штурмової бригади та 106-ї гвардійської повітряно-десантної бригади. Всі ці підрозділи зазнали великих втрат в Україні. Зараз вони, ймовірно, не в змозі діяти в об’єднаних формуваннях з білоруськими силами та, ймовірно, не здатні ефективно діяти в об’єднаних операціях. Білоруським військам, ймовірно, доведеться діяти разом із погано навченим мобілізованим російським персоналом, якщо вони вступлять у війну в Україні. Результати використання таких об’єднаних підрозділів у бою, ймовірно, будуть поганими.
Підтримка Лукашенком війни Росії в Україні та тиск Росії на Білорусь, щоб Білорусь приєдналася до бойових дій, ймовірно, викликають тертя в білоруській армії. Генштаб України 7 грудня повідомив, що у військовослужбовців білоруської прикордонної служби та ЗС РБ зростає невдоволення діяльністю білоруського військово-політичного керівництва через загрозу вступу Білорусі у війну в Україні. 13 листопада українські джерела повідомили, що соціальна напруга між білорусами та російськими військами в Брестській області посилилася, оскільки російські війська навантажили місцеві лікарні через антисанітарні умови на 230-му загальновійськовому полігоні. 6 листопада ГУР повідомило, що у службових доповідних записках вищих білоруських військових є численні скарги білоруських військовослужбовців на напруженість у відносинах з російськими мобілізованими, зокрема, у зв’язку з принизливими етнічними висловлюваннями.
Білоруський персонал, безперечно, усвідомлює значні втрати, яких зазнали російські війська в Україні, і, швидше за все, не бажає мати такий же результат. У звіті CNN від 25 жовтня детально описано, як білоруські військові та госпіталі надали допомогу багатьом російським втратам, коли російський військовий наступ із захоплення Києва провалився. Білоруські підрозділи, які навчалися разом з елітними російськими підрозділами, ймовірно, знають про масштаби втрат, яких зазнала російська армія в Україні. Ці підрозділи, ймовірно, знають, що вони та білоруська армія в цілому не будуть кращими, ніж російські підрозділи, які були набагато боєздатнішими та добре навченими.
ISW також зазначає, що Лукашенко не має наміру вступати у війну в Україні через можливість відновлення внутрішніх заворушень, якщо його апарат безпеки послабиться через участь у дорогій війні в Україні. Щоб придушити народні протести проти його правління у 2020 і 2021 роках, Лукашенко на додаток до білоруських спецслужб покладався на елементи білоруських збройних сил. Залучення значної частини цього апарату безпеки до війни в Україні, ймовірно, зробить Лукашенка відкритим для нових хвилювань і опору. Лукашенко також, ймовірно, усвідомлює, що вторгнення в Україну підірве його авторитет як лідера суверенної країни, оскільки буде очевидно, що спроба Росії забезпечити повний контроль над Білоруссю увінчалася успіхом.
Вступ Білорусі у війну в гіршому випадку змусить Україну тимчасово відвернути живу силу та техніку з поточної лінії фронту. Заступник начальника Генштабу України Олексій Громов 24 листопада заявив, що теоретично у війні з Україною можуть брати участь 15 тис. білоруських військових, крім 9 тис. російських, дислокованих у Білорусі. Навіть якби Лукашенко направив значно більшу кількість своїх сил для наступу на територію України, білоруська армія все одно залишалася б невеликою силою, яка не змогла б досягти будь-якого істотного оперативного успіху.
Раніше ISW оцінював, що російський чи білоруський наступ з боку Білорусі не зможе перерізати українські матеріально-технічні лінії на Захід, не проникнувши глибше в Україну, ніж це зробили російські війська під час битви за Київ, коли російські війська були найсильнішими. Білоруське вторгнення не могло здійснити такий порив, а також не могло серйозно загрожувати Києву. Вступ Білорусі у війну в гіршому випадку відверне українські сили від нинішньої лінії фронту на сході України.
Білорусь продовжуватиме допомагати Росії вести війну в Україні, хоча Лукашенко навряд чи відправить свою армію до бойових дій. Білорусь може пропонувати Росії ресурси, які Росія не може інакше отримати через міжнародні режими санкцій. Надання Білорусією території та повітряного простору дозволяє російським силам підтримувати свої наступальні операції в Україні та завдавати ударів по українських цивільних об’єктах із безпечної гавані.
Російські офіційні особи продовжуватимуть проводити інформаційні операції, спрямовані на припущення про те, що білоруські сили можуть вдертися в Україну, щоб затиснути українські сили на білоруському кордоні. Надзвичайно малоймовірно, що ці інформаційні операції свідчать про фактичне білоруське втручання в осяжному майбутньому.