Глобальна революція у війні різко перехиляє чашу терезів у війні між Росією та Україною, надаючи військам на передовій таку смертоносність, яка донедавна вимагала літаків, кораблів чи громіздкої гусеничної техніки.
Американська мобільна високоточна ракетна система перешкоджає вторгненню Росії, революціонізуючи військову стратегію. Також вона може змінити поля битв далеко від Східної Європи, пише The Wall Street Journal.
M142 або HIMARS є центральним елементом нового бойового порядку. Надані США та експлуатовані українськими солдатами з червня, вони доповнюють легку та точну зброю, яка включає безпілотники, протитанкові ракети Javelin та зенітні Stinger, що підтримується GPS-наведенням та передовою мікроелектронікою.
Здатні знищувати російські військові бази, склади боєприпасів та інфраструктуру далеко за лінією фронту, 16 українських «Гімарсів» цього літа допомогли зупинити криваве просування Росії. З минулого місяця українські війська звільнили територію на сході своєї країни та розгромили російські війська на півдні. А нещодавно Вашингтон пообіцяв поставити ще 18 HIMARS.
В арсеналі української армії РСЗВ HIMARS пропонує унікальне поєднання дальності, точності та мобільності, що дозволяє їм виконувати роботу, яку традиційно виконують десятки пускових установок, що випускають тисячі снарядів.
HIMARS перевертає столітні припущення про те, як повинні вестися війни, і особливо щодо забезпечення військ. Значно покращена точність HIMARS руйнує величезні логістичні ланцюжки, які вимагає сучасна піхота.
«HIMARS є частиною високоточної революції, яка перетворює важкоозброєні армії на щось легке та мобільне», — сказав Роберт Скейлз, генерал-майор армії США у відставці, який був одним із перших, хто уявив Himars у 1970-х роках.
Українські ракети, які можуть летіти на відстань 80 км, вразили сотні російських цілей, включаючи командні центри, склади боєприпасів, автозаправні станції та мости, перекривши постачання підрозділів на передовій. Після того, як Росія зупинила весняне просування на східному Донбасі, вони націлились на російські війська, що відступають.
За оцінками українського командування, HIMARS забезпечують 70% просування військ на херсонському фронті. Так, за словами одного з українських офіцерів, чотири машини його підрозділу вбили сотні росіян і знищили близько 20 зенітних батарей.
Водночас, російській артилерії, як і більшості подібних систем родом з часів Першої світової війни, бракує точності. Щоб знищити ціль, війська зазвичай зрівнюють усе навколо. Артилеристи сиплять дощем зі снарядів аби вразити одну ціль. Натомість HIMARS може виконати цю роботу за допомогою однієї ракети з 200-фунтовою боєголовкою.
Крім того, артилерія громіздка. Під час операції «Буря в пустелі» в Іраку в 1991 році вона становила понад 60% ваги американської дивізії. Для її переміщення потрібні солдати, вантажівки, пальне та час, а також додаткові солдати та транспортні засоби для захисту операцій із постачання.
Уся ця підтримка забирає ресурси та стає гарною мішенню, що світ побачив у перші дні війни в Україні, коли російські конвої постачання, що простяглися на десятки кілометрів, були зупинені українськими військами під Києвом.
«Революційним є не лише точність HIMARS», — сказав генерал Скейлз. «Це здатність зменшити вимоги до тоннажу на порядок або більше».
Ланцюжок постачання для підрозділів HIMARS складається з фабрично упакованих ракетних контейнерів (кожен трохи більший за односпальне ліжко), які попередньо сховані у визначених районах місцевості та замасковані.
Екіпажі HIMARS доїжджають до пункту перезаряджання, де група завантажувачів із трьох осіб, виймає відпрацьовані контейнери та замінює їх повними протягом п’яти хвилин за допомогою крана, інтегрованого в транспортний засіб.
Тоді як найкращі російські ракетні пускові установки [РСЗВ], можуть вимагати близько 20 хвилин на місці запуску та 40 хвилин для перезарядження — критичний час, коли ворог намагається відкрити вогонь у відповідь.
Українські екіпажі HIMARS проводять у полі тижні, не повертаючись на базу. Так підрозділ, який отримав перші HIMARS у червні, провів останні три місяці, спавши в наметах біля пускових установок або в машинах підтримки. Бійці, навчені американськими інструкторами за межами України, постійно залишаються в готовності до ураження нових цілей.
«Ми завжди в русі», — каже український офіцер. «Ми — найсоковитіша мішень у регіоні, — каже лейтенант. «Тож нам потрібно маневрувати, щоб вижити».
На броні одного з HIMARS, який згідно з показниками одометра вже проїхав понад 20 тисяч кілометрів, солдати намалювали 69 чорних черепів на честь значних підтверджених попадань.
«Революція в галузі точності змінює все», — сказав генерал Скейлс, який вважає трансформацію свого роду епохальним військовим зрушенням, що змінює порядок ведення війни і надає перевагу на полі бою не масованим арміям, а невеликим піхотним підрозділам.
