У публікації розглядаються наземні вогневі засоби ППО Польщі – як ті, що знаходяться у складі Повітряних сил, так і в Сухопутних військах, а також в берегових частинах ВМС.
Радіотехнічним засобам буде присвячена окрема публікація.
Отже, у складі Повітряних сил після реорганізації, завершеної 2012 року, залишилось єдине зенітне ракетне з'єднання – 3-тя ракетна бригада ППО (штаб у Сохачеві). До його складу входять 38-й дивізіон забезпечення ППО (Сохачев) і шість ракетних дивізіонів ППО: 32-й (Ольшевніца Стара поблизу Варшави), 33-й (Гдиня), 34-й (Битом), 35-й (Сквєжина), 36-й (Мжежино) і 37-й (Сохачев).
Основним вогневим засобом ППО є польський модернізований варіант ЗРК С-125 «Нева» – S-125M Newa-SC, де літери SC означають «самохідний цифровий». При цьому пускова установка встановлена на шасі танка Т-55М (точніше – WZT-1, БРЕМ, спроєктованої в Польщі на базі цього танка), а станція наведення ракет СНР-125 – на шасі автомобіля МАЗ-543, колишньої пускової установки ОТР «Скад». Поляки експериментували і з розміщенням ПУ ЗРК на шасі МАЗ-543, але зрештою зупинились на гусеничному шасі.
Внаслідок модернізації ймовірність ураження цілі однією ракетою зросла з 0,35 до 0,95, час згортання/розгортання ЗРК скоротився з 5-6 годин до 20 хвилин, а чисельність бойового розрахунку – з 11 до 3 осіб. ЗРК використовує 5В27У і 5В27Д, здатні уражати цілі на відстані 3,5-25 км і висоті від 20 м до 18 км.
У конфігурації Newa-SC вогнева батарея ЗРК складається з РЛС Р-18 «Лаура» (дальність дії 270 км) з системою «свій-чужий» «Азур», станції наведення ракет SNR-125, трьох пускових установок W-125, трьох ТЗМ PR-145SC, польової дизель-електростанції PSZ-125SC, трьох транспортерів PS-8RF (напівпричепи на вісім ракет кожен) і автокрана.
В шести дивізіонах налічується 17 батарей Newa-SC. Кожен з дивізіонів має по три батареї, за винятком 36-го, в якому лише дві. Натомість в цьому дивізіоні є ще батарея ЗРК великої дальності S-200WE (шість стаціонарних ПУ; дальність стрільби 17-255 км, висота ураження цілей від 300 м до 35 км).
Відзначимо, що Польща у 1969-1986 роках отримала 24 комплекси С-125, С-125М і С-125М1А, а також 1386 ракет до них (остання партія – 320 ракет – надійшла у 1985 році). Комплексів С-200ВЕ поставили два.
Для прикриття дивізіонів на вогневих позиціях служать установки ЗУ-23-2 і ПЗРК «Гром». Батареї ППО з таким же озброєнням є і в складі авіаційних баз. Для цих батарей замовлені шість комплексів «Піліца» (переданий перший з них) з тими ж установками родини ЗУ-23-2 і ракетами «Гром»/«Піорун».
Щодо ППО Сухопутних військ (про загальну структуру, перелік дивізій і бригад цього виду ЗС можна подивитись тут). Кожна з чотирьох має у своєму складі зенітний полк: 4-й (Червєнськ) в 11-й дивізій панцирної кавалерії, 8-й (Кошалін) в 12-й мд, 15-й (Голдап) в 16-й МД і 18-й (Сітаньц коло Замостя) у 18-й МД. Останній знаходиться на ранній стадії формування і досягне боєготовності в 2026 р. 15-й полк має два дивізіони 2К12 «Куб» і один ракетно-артилерійський (ЗУ-23-2 і ПЗРК), 8-й і 16-й – по одному дивізіону 2К12, два 9М33 «Оса-АКМ» і одному ракетно-артилерійському. Таким чином, у трьох полках налічується загалом 11 дивізіонів: чотири «Кубів», чотири «Ос» три ракетно-артилерійських.
Дивізіон «Кубів» має 5 батарей по чотири ПУ і одній машині управління, дивізіон «Ос» – чотири по чотири ПУ. Але батарея «Кубів» має лише один канал наведення, а у випадку з «Оса-АКМ» свій канал наведення має кожна бойова машина.
За польськими розрахунками батарея «Кубів» рівнозначна приблизно 1,5 бойової машини «Оса-АКМ» (зрозуміло, з поправкою на більшу дальність «Кубів»). Ракетно-артилерійські дивізіони – по чотири батареї. Кожен з них має два взводи ЗУ-23-2 і взвод ПЗРК, причому останні частково замінені новими ЗРК малої дальності «Попрад». Останніх поставлено 79 штук, і крім зенітних полків вони надійшли і в частину бригад: 12-ту, 15-ту, 17-ту, 19-ту і 20-ту механізовані та 21-шу підгалянських стрільців.
Кожна з 12 важких бригад має у своєму складі зенітний дивізіон (в 19-й мбр цей дивізіон перебуває на ранній стадії формування). Організація цих дивізіонів різна. Основне озброєння – ЗСУ-23-4, ЗУ-23-2 (у т.ч. комбіновані – ZSU-23-4MP «Бяла» і ZUR-23-2KG «Йодек» – додатково озброєні ПЗРК «Гром»), а також ПЗРК. Дивізіони трибатарейні, кожна батарея має два взводи ЗУ/ЗСУ і один – ПЗРК. В мехбригадах кожен артилерійський взвод має чотири ЗУ-23-2, в танкових – дві ZSU-23-4MP.
Характерно, що, зберігаючи вогневі засоби радянської доби, поляки впровадили сучасні засоби управління армійської ППО. До усіх дивізіонів введені машини управління «Ловча-3/3К», до усіх батарей – машини управління «Рега-1». Є також сучасні радари польського виробництва.
В легких бригадах – 6-й повітрянодесантній і 25-й повітряної кавалерії – є зенітні батареї (ЗУ-23-2 і «Гром») в батальйонах управління і батальйонах повітрянодесантних/повітряної кавалерії, а обидва авіаційних дивізіони 25-ї бригади мають по взводу ПЗРК. Зенітні батареї і взводи ПЗРК є також в обох авіабазах 1-ї бригади АА, бригаді підтримки управління багатонаціонального корпусу «Північний Схід», бригадах логістики.
ВМС мають у своєму складі два зенітних дивізіони (8-й і 9-й), дві зенітні батареї баз морської авіації та зенітну батарею Морської ракетної частини. Зенітні дивізіони мають комплекси «Бленда» – це антикварні 57-мм гармати S-60MB, спряжені з сучасною системою управління. Кожен дивізіон складається з трьох вогневих батарей (в кожній – чотири гармати і відділення ПЗРК). Такий же склад мають і батареї ППО авіабаз, а в батареї Морської ракетної частини є ЗУ-23-2 і ПЗРК.
Використані джерела:
Artillery and Antitanks / Блог Андрія Харука
