Контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві не може бути припиненим (розірваним) в особливий період (що діє в Україні з 2014 року).
Зі створенням Сил територіальної оборони ЗСУ набула популярності служба у військовому резерві, яку у «мирний час» можна проходити без відриву від цивільного життя та основної роботи. До строю (на дійсну службу) резервісти стають у разі оголошення мобілізації, або у разі призову резервістів згідно з указом президента, який отримав таке право у квітні 2021 року.
Проте є один важливий момент про який не всі знають, причому навіть з-поміж тих, хто мав би, адже нерідко можна побачити агітацію служби в резерві, де ця інформація подається неправильно та суперечить чинному законодавству.
А тепер по черзі. Резервісти бувають двох типів. «Примусові» та «добровільні».
Перших до резерву зараховують в обов’язковому порядку, не залежно від їх бажання, після звільнення з військової служби, адже так під час дії особливого періоду вимагає робити ч. 1 статті 26-2 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу». Тут все зрозуміло.
Другі – «добровільні», роблять цей вибір свідомо і підписують відповідний контракт.
Порядок підписання контракту, термін його дії, умови припинення, а також всі питання, що стосуються проходження служби у військовому резерві регулюються відповідним Положенням, що затверджене Указом Президента України № 618/2012 від 29 жовтня 2012 року (до якого двічі вносились зміни – у 2014 та 2015 роках).
Контракт на службу у резерві можуть укласти громадяни віком від 18 до 57 років. Його термін для солдатів – 3 роки, для сержантів та офіцерів – 5 років.
На перший погляд, з припиненням (розривом) контракту резервіста все зрозуміло, і всі відповідні підстави вказані у 28 пункті Положення. При цьому вони досить демократичні, зокрема дозволяють розривати контракт навіть за згодою сторін:
- 1) у зв'язку із закінченням строку контракту;
- 2) за станом здоров'я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до служби у військовому резерві;
- 3) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування у військовому резерві;
- 4) у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості дальшого перебування на службі у військовому резерві;
- 5) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України для військовослужбовців;
- 6) через службову невідповідність;
- 7) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи права займати певні посади;
- 8) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
- 9) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням резервіста);
- 10) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту резервістом;
- 11) у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом;
- 12) у зв'язку з бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення встановлених законом обставин, унаслідок яких військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
- 13) у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»;
- 14) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;
- 15) у разі неможливості встановлення місця перебування резервіста протягом двох місяців, якщо це не пов'язано з виконанням ним обов'язків служби у резерві;
- 16) у разі припинення громадянства України;
- 17) у зв'язку із виїздом на строк більше трьох місяців за межі України;
- 18) у разі призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- 19) за угодою сторін.
Проте насправді це не так. Всі вище згадані підстави працюють у мирний час, до настання особливого періоду (що починається з моменту оголошення мобілізації (з 17.03.2014) і діє доти, доки його не скасує президент спеціальним указом (чого наразі не відбулось)).
Зараз же, в особливий період, відповідно до норми, що була додана у Положення у травні 2015 року, контракт на службу в резерві не може бути розірваний, а ні у зв'язку з закінченням строку його дії, а ні, наприклад, за згодою сторін.
Згідно з другим абзацом пункту 120-1 Положення всі резервісти, що підписали контракт продовжують службу у резерві до кінця особливого періоду, не залежно від строків дії та термінів закінчення контрактів:
| “ | Контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві не може бути припиненим (розірваним) в особливий період, а громадянин, який його уклав та зарахований до військового оперативного резерву першої черги, продовжує службу у військовому резерві на умовах, визначених законодавством, до завершення особливого періоду. Після завершення особливого періоду громадяни, які проходили службу у військовому оперативному резерві першої черги, мають право в добровільному порядку укласти контракт на проходження служби у військовому резерві на умовах, визначених законом. |
Тобто всі контракти резервістів, термін дії яких закінчився у період з травня 2015 і пізніше, згідно з Положенням, мають бути автоматично продовжені на строк «до кінця особливого періоду». Про що звісно має бути виданий відповідний наказ та зроблений запис у контракт.
Підпишись на Ukrmilitary у Twitter »»