Казахстан повинен негайно скасувати всі накази силовикам стріляти на ураження в людей без попередження, заявила правозахисна організація Human Rights Watch (HRW).
«Поліція та збройні сили повинні робити все можливе, щоб захистити людське життя, і повинні застосовувати силу, зокрема смертельну, лише як крайній засіб. Відповідні органи влади повинні забезпечити швидке, незалежне та ретельне розслідування будь-яких звинувачень у насильстві та незаконних вбивствах», йдеться у заяві HRW.
«Казахстан перебуває у самому розпалі своєї найжорстокішої кризи з часів здобуття незалежності, і світ спостерігає, чи покаже уряд, що він поважає основні права людини свого народу», – сказала Летта Тейлер, заступниця директора з питань криз і конфліктів HRW. «Для казахстанської влади надзвичайно важливо забезпечити, щоб усі сили безпеки на місцях діяли з метою захисту людського життя, і несли відповідальність, якщо вони цього не роблять. Це має початися з негайного скасування наказу «стріляти без попередження».
Учора, 7 січня, Президент Касим-Жомарт Токаєв під час телевізійної промови заявив, що він «віддав наказ стріляти на ураження без попередження». Станом на 6 січня, офіційні джерела повідомили, що «десятки» протестувальників і щонайменше 18 поліцейських були вбиті, понад 1000 людей отримали поранення. На відеозаписах, які переглянули Human Rights Watch, видно, що сили безпеки стріляють бойовими патронами, а на інших зображеннях видно тіла людей у цивільному, які були поранені в голову і виглядають мертвими.
Протести почалися 2 січня в Жанаозені, нафтовому містечку на заході Казахстану, через різке підвищення цін на газ. До 4 січня тисячі мирних демонстрантів в інших частинах країни приєдналися до протестантів, вимагаючи назрілих соціально-економічних та політичних реформ. Влада Казахстану тривалий час обмежувала основні права та відкидала заклики до справжніх реформ, таких як скасування обмежень на мирні протести та свободу слова та заборони на опозиційні групи, а також припинення політично мотивованих переслідувань критиків уряду.
Президент Токаєв 5 січня відправив у відставку свій уряд і встановив обмеження ціни на газ у відповідь на протести. Але він також ввів надзвичайний стан, включаючи заборону на масові зібрання, і неодноразово блокував Інтернет, створюючи інформаційний вакуум у багатьох частинах країни.
«Усі заборони доступу до Інтернету та інших форм комунікації, які Рада ООН з прав людини засудила у 2016 році, мають бути негайно зняті, – зазначає Human Rights Watch. – Окрім порушення свободи вираження поглядів та асоціацій, ці обмеження можуть ускладнити доступ до охорони здоров’я, освіти та соціальних послуг».
У другій половині дня 5 січня поліція намагалася розігнати мирні демонстрації в Алмати, використовуючи сльозогінний газ, світлошумові гранати та, щонайменше, ще в одному місці, Актобе, водомети. Частина протестувальників в обох містах відреагувала киданням каміння у правоохоронців та захопаленням автомобілів поліції.
Того вечора люди в цивільному почали нападати на поліцейських і захопили кілька державних і громадських будівель в Алмати, включно з мерією та міжнародним аеропортом, завдавши значної шкоди. Вони також підпалили численні будівлі та автомобілі. Відео та фотографії в соцмережах, а також офіційні заяви свідчать про те, що невідомі вчиняли грабежі в різних частинах міста.
Вранці 6 січня президент Токаєв назвав протести та заворушення «актом агресії» та попросив допомоги у ОДКБ, альянсу з безпеки шести країн регіону, щоб відповісти на «напад терористичних банд, які пройшли навчання за кордоном». Він не запропонував жодних доказів своїх заяв. За кілька годин прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який зараз очолює альянс, оголосив, що він розгорне військові «миротворчі» сили, що складатимуться щонайменше з 3000 російських десантників і військовослужбовців з Білорусі, Таджикистану, Киргизстану та Вірменії.
Пізніше того ж дня, після операції правоохоронних органів в Алмати, речник поліції Салтанат Азірбек заявив журналістам, що «десятки нападників ліквідовані, а їх особи встановлюються».
На відео, переглянутому Human Rights Watch про події 6 січня, видно, що казахстанські силовики стріляють бойовими патронами на вулицях Алмати. Кореспонденти різних місцевих новин розповідають про казахстанських силовиків, які стріляють у беззбройних демонстрантів.
Читати також:
7 січня МВС Казахстану повідомило про затримання 3811 особи. За кілька годин до цього Генпрокуратура заявила про відкриття досудового розслідування за фактами «тероризму», «організації та участі в масових заворушеннях», додавши, що за ці злочини передбачено покарання від восьми років позбавлення волі до довічного позбавлення волі з позбавленням громадянства.
Повідомлення про масові випадки загиблих і поранених, а також описи урядом Казахстану протестувальників як «терористів» викликають занепокоєння, що поліція та військові використовують надмірну силу, у тому числі проти беззбройних людей, повідомляє Human Rights Watch.
Повідомлення російського Міноборони від 7 січня про те, що сили ОДКБ в Казахстані очолить генерал-полковник Андрій Сердюков, також викликає серйозне занепокоєння, повідомляє Human Rights Watch. Він був командувачем у Сирії з квітня по вересень 2019 року під час нищівного нападу сирійських і російських військ на провінцію Ідліб і прилеглі території, в результаті чого майже півмільйона людей були переміщені.
«Шквал репортажів і зображень з Казахстану, на яких видно загиблих демонстрантів і військових, які стріляють без розбору, свідчить про те, що поліція та солдати порушують норми застосування сили, призначені, зокрема, для захисту права на життя, – сказала Тейлер. Уряд Казахстану повинен виявляти нульову терпимість до надмірної сили з боку своїх сил безпеки або будь-яких іноземних військ у країні та забезпечувати повагу до міжнародно-правових норм».