Міністерству оборони дозволили не укладати компенсаційний (офсетний) договір при закупівлі товарів виробництва болгарської компанії Vazovski Mashinostroitelni zavodi (VMZ) EAD.
«Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про оборонні закупівлі» дозволити Міністерству оборони не укладати компенсаційний (офсетний) договір під час здійснення закупівлі зазначеним Міністерством товарів виробництва компанії Vazovski Mashinostroitelni zavodi (VMZ) EAD, Республіка Болгарія (постачальник – компанія Militus-PL SP. z o.o., Республіка Польща), за імпортом згідно з основними показниками державного оборонного замовлення на 2021 рік на суму, що перевищує 5 млн євро», – йдеться в урядовому розпорядженні № 1743-р від 28 грудня 2021 року.
Які саме товари болгарської компанії VMZ EAD купує Міноборони через польську компанію Militus-PL не відомо. Водночас, згідно з інформацією офіційного сайту, болгарське підприємство виробляє артилерійські снаряди у калібрах 100, 122, 130, 152 та 155-мм, мінометні міни, протитанкові керовані ракети, постріли до СПГ-9, РПГ-7, а також підривники.
Відомо, що у 2019 році Спецтехноекспорт, через польську компанію Arm-Tech Spółka Z Ograniczoną Odpowiedzialnością, придбав за 5 млн дол п'ять тисяч 152-мм снарядів до гармат-гаубиць Д-20 і САУ 2С3 «Акація», саме виробництва болгарського підприємства VMZ EAD.
Про офсетні (компенсаційні) угоди
Офсет – це визначена законодавством України обов’язкова компенсація з боку іноземного постачальника продукції оборонного призначення в розмірі від 30 до 100 відсотків ії вартості, за умови що вартість такої закупівлі перевищує 5 млн євро.
Нагадаємо, що у листопаді 2020 року генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова повідомила, що за п'ять років Україна втратила щонайменше 1,5 мільярда гривень через недотримання Міноборони вимог Закону України «Про державне оборонне замовлення» щодо обов’язкового отримання Україною офсетних компенсацій.
Наприклад, при виконанні лише двох державних контрактів щодо закупівлі іноземного безпілотного літального апарату та боєприпасів до нього Україною недоотримано активів на суму близько 753 млн грн. А через бюрократичне тривале листування щодо визначення офсетного бенефіціара за іншим контрактом втрачено можливість отримати понад 300 млн грн.
Тоді повідомлялось, що прокуратура вивчає питання щодо наявності підстав притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які допустили у цих випадках невиконання вимог закону.
У 2019 році, Головна військова прокуратура, зареєструвала кримінальне провадження щодо зловживання владою при закупівлі для потреб оборони іноземних засобів зв’язку.
За версією слідства, співробітники Міноборони у 2017 році, при закупівлі засобів зв’язку іноземного виробництва, у контракті не передбачили обов’язкової умови щодо одержання Україною відповідних компенсацій (офсетного договору) на суму понад 173 млн грн.