Нагороди, які задумувалися як «бойові», стали «піском», тобто їх можна отримати просто за вислугу. А збільшення кількості відзнак призвело до їх дублювання та знецінення...
Нагадаємо, що вчора відбулася історична для Збройних Сил України подія – Валерій Залужний своїм наказом затвердив нагородну систему Головнокомандувача Збройних Сил України.
Про спотворення початкової ідеї запровадження бойової нагородної системи для військових розповів журналіст Віталій Гайдукевич, що був дотичний до розробки первісного проєкту.
Далі пряма мова.
«Платон мені друг, але істина дорожча».
Головнокомандувач ЗСУ затвердив нову систему нагород – ті відзнаки, якими нагороджуватиме головком. Красива історія, але… Диявол в дрібницях. Спробую розібрати:
1. Чи якісно виглядають відзнаки? Так. Це художня рука Олексія Руденка, він автор ордену ім. Богдана Хмельницького, дотичний до емблематики і айдентики ЗСУ ледь не з 1992 року, один із ключових творців ребрендингу ЗСУ нашої волонтерської групи НОВЕ ВІЙСЬКО. Крім того, в затвердженій концепції можна упізнати мотиви Хреста Українського Козацтва (1947 рік), Хреста Заслуги УПА, Хреста Бойової Заслуги – теж шляхетне діло, наголосити на спадковості до героїв Перших і Других Визвольних Змагань.
2. Але чи потрібно АЖ СТІЛЬКИ відомчих відзнак? Ні. А якщо зауважити, що показане не фінал і плануються ще й видові відзнаки – тим більше ні.
3. В чому був прорив ПЕРВИННОЇ пропозиції відомчих нагород МО\ГШ? Вона була лаконічна (!) та унеможливлювала рефлекторне бажання військових чинуш розсипати брязкальця (!) – в країні, яка воює, нагороди були ДЛЯ ТИХ, ХТО ВОЮЄ. Представлена нині система - якісно відмальована стара звичка «про все хороше і побільше».
Тепер по кожному предмету:
– «Хрест заслуги» – найвища нагорода головкома. Її передбачають і за особливі заслуги в захисті суверенітету і… за керівництво органами військового управління та структурними підрозділами в мирний час і… цивільним працівникам ЗСУ. Вибачте – командування особовим складом у війні прирівняли до управління структурами в мирний час? Крім того, цей хрест пропонують носити на шиї, а якщо людина буде нагороджена «Богданом» 1 ступені чи «Мужністю»? Вони теж на стрічках. Хоч і найвища, але відомча нагорода не мала б подаватися на рівні державного ордену – статус має різнитися.
– «Хрест хоробрих» – за первинним задумом, це мав бути основний «бойовий» хрест ЗСУ – наймасовіша нагорода, яку б вручали за безпосередню участь в бойовій ситуації. Її б переважно отримували солдати, сержанти\старшини, офіцери максимум підполковника\полковника – виключно бойова. Мати Хрест Хоробрих офіцеру, було б особливо почесно, бо це був доказ – не кабінетний, справжній. Цивільний нагороджуватися не міг.
А зараз? Нагороджувати можуть за все, в притул до ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф, інших надзвичайних ситуацій. Ключова підстава – героїчний вчинок із ризиком для життя, а факт «в бою», як ключовий – загубився.
– «Золотий Хрест» – його не було в первинному проєкті. Цю новацію придумали для рядового і сержантського складу за бойові успіхи і… «високі показники у бойовій підготовці (блд, що?!), бездоганне несення бойового чергування, вартової (внутрішньої) служби у повсякденній діяльності.» (с)
«Нагрудним знаком, як правило, нагороджуються особи, які раніше нагороджувалися нагрудним знаком «Сталевий хрест». (с) Ще одна порушення логіки – за первинним задумом сталевий хрест має пірначі, це хрест для офіцерського складу. В «Золотому Хресті» мечі й він для солдатів і сержантів. Тепер носії офіцерських пірначів підпадатимуть під солдатсько-сержантські мечі?
– «Срібний Хрест» – його також не було за первинним задумом. Його опис і призначення повністю співпадають зі «Сталевим Хрестом» первинної концепції. Навіщо було запроваджувати ще одну нагороду, якщо її базове призначення повністю відпрацьовував сталевий «пірначевий» хрест? Незрозуміло. Щоб було?
– «Сталевий Хрест» – в новій редакції це нагорода ні про що – її суть і призначення потроху дублюються і Хоробрих, і Золотим і Срібним хрестами.
– «Хрест Військова Честь» – за первинною концепцією це була найвища нагорода міністра оборони нею нагороджували за умови наявності в особи інших відомчих відзнак чи державних відзнак і за умови тривалої служби. По суті нагорода фіналу кар’єри. Зараз один із найкрасивіших хрестів виконує роль банальної вислуги – «пісок» - 20 календарів. Сумна доля хреста
– «Комбатантський хрест» – це «пісок» №2, тільки звільнення в запас після 25 календарів. Або звільнення за станом здоров’я. «Чекай – скажете Ви – за 25 календарів, це одне… а звільнений через втрату здоров’я на службі – геть інше. Друге передбачає поранення, контузії? А хіба їх можна урівнювати із просто вислугою?" Отож.
– «За незламність» – нагрудний знак. В первинній ідеї – медаль за мужність в полоні. Чого медаль понизили до рівня нагрудного знаку? Колись саме ця відзнака мала найбільше сумнівів – на підставі яких доказів можна буде нагороджувати за незламність в полоні? Хто свідок незламності? В усім звільненим з полону буде вручатися? А якщо людину в полоні катували і вона під тортурами зламалася і видала інформацію, що призвела до втрат – як ми це дізнаємося? Через те, що межа дуже тонка і «а судді хто?» в первинному варіанті цю медаль завернули. І робоча група із тим погодилася. Що змінилося зараз?
– «За збереження життя» – теж була медаллю, а стала знаком. Нагорода медикам і санітарам, перш за все, а також тим воякам, хто зміг врятувати побратима. Тут без змін.
– «За сприяння війську» – Оранта захисниця, тут також без змін, майже. Чогось тут також примудрилися всунути елемент «піску». Накой? От просто 5 календарів стажу на посадах в ЗСУ і підстава для медалі? Ріалі? Якщо людина є ПРАЦІВНИКОМ, то вона має отримувати зарплату і кар’єрний ріст, а не просиджувати штани в очікуванні «календарних» плюшок.
Отже, мінуси затвердженої системи нагород:
1. Лаконічна нагородна система, яка БРАЛА ДО УВАГИ присутність ще й вищого рівня – державних нагород, роздулася до +4 одиниці. Кожна з яких потребує бюрократичного проведення, обгрунтування, ведення обліку, виготовлення зрештою (!).
2. УСІ відзнаки в підставах мають НЕ БОЙОВІ випадки - вони вже адаптовані до мирного життя? Тут хтось готується здатися і роздавати бляшанки один одному за успішну караульну службу і розвиток? Шкода, 3.5 роки тому наша робоча група була націлена на створення нагород для війни в першу чергу.
3. Система втратила упізнаваність – різні нагороди мають однакові підстави для нагородження. Втрата чіткого призначення нагороди, яке звужує перелік випадків, під які нагорода підпадає - девальвує відзнаку. Тобто нова система нагород, ще не народившись толком, повторила хворобу державної – усім і за все хороше. /p>
4. Збільшення кількості примірників (а ще очікуйте видові відзнаки СВ, ПС, ВМС, ДШВ, ССО, як мінімум), це гроші. Якщо, звичайно, ці нагороди хочуть насправді видавати.
5. До слова, якщо Єрмак заявляє, що наші не стрілятимуть, то за що видаватимуть нагороди? Все ж «за розвиток»?
6. А де загубилася медаль «За поранення»? Її навіть почали видавати при Порошенкові. От цікаво, чи багато видали таких медалей? А вона була запланована як медаль ДЛЯ УСІХ, хто отримав поранення ЗА ВЕСЬ час війни. Багато? Так. Дорого? Трохи коштує. Видано? Ні. Але створено нову нагородну лінійку в якій ще більше позицій. Шобшо?
7. Хрест Заслуг» із трьома смужками на стрічці? Ми розуміємо, що цей хрест називатимуть «Адідас»?
Саме тому я не розділяю захвату «ну нарешті». Малюнки красиві, але система вийшла погана. Почуття міри в ній загубилося. Тепер цікаво, хто ж буде освоювати шалені гроші на виготовлення. Угу.
Читати також:
