За даними німецького видання Bild, ексканцлерка ФРН Ангела Меркель блокувала постачання Україні через агенцію НАТО американських снайперських гвинтівок Barrett M82 і литовських комплексів протидії дронам EDM4S-UA.
Про це повідомляє Еспресо.
Видання зазначає, що з травня 2021 року, Німеччина заважала іншим членам НАТО продавати зброю Україні. Країна блокувала продажі: 90 великокаліберних снайперських гвинтівок Barrett M82 зі США; 20 комплексів протидії дронам EDM4S-UA з Литви.
Повідомляється, що Україна оплатила обидві системи озброєння через Агентство НАТО з підтримки та постачання (NSPA) ще на початку 2021 року, проте у травні Німеччина та Нідерланди виступили проти продажу та заблокували його.
«Кожне рішення про надання Україні летальної підтримки через NSPA залежить від консенсусу союзників в окремих випадках», – йдеться в повідомленні.
Джерело видання відзначило, що Нідерланди стали на бік Німеччини за вказівкою з Берліна, бо уряд Меркель не хотів створювати враження, ніби він єдиний, хто виступає проти продажу.
Видання пише, що у серпні 2021 року, президент України Володимир Зеленський просив Меркель припинити блокаду поставки зброї, однак канцлер відзначила, що це виключено.
За декілька днів до закінчення терміну повноважень, Меркель почала частково відмовлятися від вето через ескалацію біля кордонів України з боку Російської Федерації.
У грудні 2021 року Україна отримає першу партію протидронної зброї EDM4S-UA. Але блокада на поставку гвинтівок зі США ще не переглядалася.
Нагадаємо, що раніше про блокування Німеччиною продажу Україні зброї, навіть оборонної, повідомив посол України в Німеччині Андрій Мельник, а також заступник міністра оборони України Олександр Носов.
Кілька років тому німецький уряд заблокував ряд українсько-німецьких розробок мобільних систем протиповітряної оборони.
Зокрема, систему ППО що розроблялась Rheinmetall спільно з Конструкторським бюро «Південне». Носієм 35-мм артилерійської установки розглядався бронетранспортер БТР-4.
Також була заблокована розробка системи Rheinmetall спільно з КПСП «Арсенал». Це мав бути ЗРК ближньої дії (до 5 км) на базі української зенітної ракети. Rheinmetall відповідала за її інтеграцію на мобільну платформу та систему цілевказання і супроводження.
А німецька компанія Leifeld відмовилася поставити ДП «КБ «Луч» високоточне обладнання.
