Члени Наглядової ради Агенції НАТО з підтримки та постачання через свою «принципову непроукраїнську позицію» заблокували частину оборонних контрактів, які уклала Україна.
Про це 8 листопада повідомив заступник міністра оборони України Олександр Носов, який у міністерстві відповідає за військово-технічну політику.
Зокрема він розповів це під час зустрічі зі Стейсі Каммінгс, яка до вересня була заступником міністра оборони США із закупівель, а зараз призначена Главою Агенції НАТО з підтримки та постачання (NATO Support and Procurement Agency або NSPA), яка, за словами Носова, вважається у світі найбільш прозорою оборонною закупівельною організацією.
«Я висловив проблемні питання між МОУ та NSPA, зокрема щодо принципової непроукраїнської позиції деяких членів Спостережної ради NSPA, які заблокували деякі наші контракти», – поінформував Олександр Носов про результати зустрічі.
Водночас він не сказав про представників яких саме країн йдеться.
Він повідомив, що було вирішено розглянути можливість направити в 2022-му представника українського Міноборони, як контактну особу від України у NSPA, яка має досвід роботи/стажування в Агенції (від всіх країн НАТО і партнерів крім України там є представники).
«Домовилися, що для Міністерства оборони України максимальна відсоткова ставка NSPA буде до 3% від вартості іноземного виробника на умові DDP Україна [Delivered Duty Paid – постачання з оплатою мита]. А також погодили графік погашення зобов'язань, які має NSPA за українськими замовленнями», – повідомив Носов.
Нагадаємо, що у січні 2019 року Верховна Рада схвалила законопроєкт №9122, що надав можливість держзамовникам купувати продукцію, роботи та послуги оборонного призначення з-за кордону напряму, без посередників у вигляді компаній спецекспортерів.
Наприкінці січня 2019 року Міноборони наказом № 29 визначило порядок закупівель товарів, робіт і послуг через Агенцію НАТО з підтримки і постачання (NSPA).
У 2019 році, під час першої тестової закупівлі через NSPA, Міноборони придбало гусениці для бронетехніки, приладдя для кулеметів та ліцензію на використання програмного забезпечення.
Також планувалось у НАТО купувати взуття та польові костюми для Сил спеціальних операцій, адже на території України поки немає виробників, які забезпечать відповідну якість матеріалів та технологію виробництва. Проте чи відбулась така закупівля невідомо.
Крім того, у 2019 році Міноборони уклало два контракти з Урядом США за програмою FMS, тоді було придбано ще одну партію протитанкових керованих ракет Javelin та пускових установок. Щодо цієї закупівлі, відомо, що у жовтні 2019 року Держдеп США погодив продаж Україні 150 ракет та 10 пускових на загальну суму 39,2 млн дол. з урахування додаткових послуг. У грудні було підписано контракт вартістю 36,5 млн дол., перша партія ракет надійшла у червні 2020-го.
У грудні 2020 року Міністерством оборони України була підписана угода з турецькими компаніями щодо передачі технологій та виробництва корветів і ударних безпілотних авіаційних комплексів Bayraktar TB2 для Військово-Морських Сил України.
Вже у 2021 році Міноборони відзвітувалось, що розмістило замовлення через NSPA на озброєння та обладнання та здійснило попередню оплату всіх замовлених виробів:
- 37 комплексів протидії безпілотним літальним апаратам ЕDМ4S-UА;
- 12 комплектів системи вимірювання дульної швидкості SL-520РЕF;
- 90 комплектів снайперських гвинтівок калібру 8,58×70 (7,62×51) мм Barrett;
- 2 підводних буксирувальники;
- 73 комплекти запасної парашутної системи АZ-95 серії 3;
- 73 комплекти тренувальної парашутної системи АD-95 серії 3;
- 4 комплекти системи порятунку парашутиста Towed Jumper Release System;
- 1 комплект радарної системи MFTR-2100/39;
- 1 машину розмінування (BOZENA-5) з навісним обладнанням;
- 1 машину розмінування (BOZENA-4) з навісним обладнанням.
Окрім того, було укладено контракт з турецьким виробником на набої для снайперської гвинтівки калібру 12,7×99 мм з бронебійно-запалювальною кулею та 12,7×108 мм холості набої.
У травні 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 527 «Про затвердження переліку міжнародних спеціалізованих організацій, їх представництв, що здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення». До цього переліку увійшли Агенція НАТО зі зв’язку та інформації (NATO Communications and Information Agency або NCIA), Агенція НАТО з підтримки та постачання (NATO Support and Procurement Agency або NSPA) та Програма Уряду США «Міжнародні військові продажі» (Foreign Military Sales або FMS).
Нагадаємо, що згідно з ухваленим у 2019 році законом, у разі здійснення закупівлі військової продукції в іноземного виробника або постачальника на суму, що перевищує п'ять мільйонів євро, обов'язковою умовою є одержання Україною офсетних компенсацій.