Прийнятий у липні Закон «Про основи національного спротиву» вперше в сучасній історії України повинен комплексно внормувати діяльність територіальної оборони та дозволити розпочати її фінансування вже з 1 січня 2022 року.
Про яку суму коштів йдеться, як їх планують витрачати та які ще ресурси важливо враховувати при розбудові системи ТрО — далі у матеріалі аналітичного відділу Фонду «Повернись живим».
Для початку варто зрозуміти про що йде мова. Отже, разом із законом про основи національного спротиву Верховна Рада України проголосувала і за інший закон, який мав на меті збільшення чисельності ЗСУ. Це було необхідно, адже відповідно до закону про нацспротив кількість кадрових військовослужбовців Сил ТрО було збільшено до 10 тис. осіб, а ще 1 тис. осіб додали задля посилення ССО.
Інформація про орієнтовний розмір витрат на розбудову системи тероборони була вказана саме у фінансово-економічному обґрунтуванні до проєкту закону про внесення змін до чисельності ЗСУ (від 25 травня 2021 року).
З усієї інформації описаної в документі, важливими моментами в контексті статті є:
- вказання бюджетної програми, в рамках якої планується виділення коштів на тероборону;
- загальна вартість реалізації цього закону;
- прямі та непрямі витрати, які заплановані в рамках реалізації цього закону.
Слід зазначити, що документ охоплює період до 2024 року включно.
Отже, фінансування реалізації закону передбачається з державного бюджету в рамках Бюджетної програми 2101020 під назвою «Забезпечення діяльності ЗС України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни». Тобто про цільове фінансування тероборони наразі не йдеться. Ймовірно, в майбутньому під тероборону буде створено окрему бюджетну підпрограму.
Попри це, загальна вартість реалізації змін по збільшенню чисельності ЗСУ передбачається у розмірі близько 2,5 млрд грн протягом 2022 року, та по більш ніж 700 млн грн у два наступні роки.
Найбільшою статтею прямих витрат визначено «розгортання та функціонування пунктів управління», що складе 1,8 млрд грн в 2022 році.
Вочевидь ці кошти мають піти саме на розгортання пунктів управління командування, регіональних органів військового управління, а також бригад та батальйонів Сил ТрО, що збігається з планом формування Сил ТрО, який опублікували Ukrainian Military Pages.
Слід зазначити, що потреба у розгортанні органами управління та військовими частинами Сил ТрО власних пунктів управління дійсно є. Це зумовлено тим, що станом на 2021 рік бригади та батальйони Сил ТрО фактично не мають власних фондів.
Зараз типові штаби військових частин Сил ТрО можна описати, як такі, що знаходяться на території обласних/районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишніх військкоматів) та займають лише один чи декілька кабінетів.
Регіональні органи військового управління Сил ТрО планується розгортати на базі управлінь тероборони зі складу Оперативних командувань Сухопутних військ ЗСУ, а саме Командування Сил ТрО буде виведене з підпорядкування КСВ у окремий рід сил. Все це потребуватиме окремих фондів і приведення їх до прийнятного стану. Особливо це зумовлюється й збільшенням кадрової складової з 580 до 10 000 військовослужбовців, яких треба буде десь розміщувати, навіть не враховуючи потенційних резервістів.
Відповідно до ч.1 ст.8 закону про основи нацспротиву, для розміщення військових частин Сил ТрО використовується інфраструктура (фонди) ЗСУ, інших складових сил безпеки та сил оборони, а також органів місцевого самоврядування. Це означає, що основна частина витрат може піти саме на ремонт та дообладнання таких фондів.
Чи достатнє таке фінансування?
Питання скоріш риторичне. За інсайдерською інформацією, реальна потреба на перший рік функціонування нової системи тероборони становить в три рази більшу суму. Основною ж загрозою в ситуації, що склалася є не стільки нестача коштів, скільки можливість неефективного їх використання.
Зрозуміло, що Збройні Сили України проходять типовий еволюційний шлях, але на даному етапі розвитку ми, як держава, і армія, як інститут, досі не навчилися чітко визначати пріоритети в оборонній галузі. Це призводить до того, що весь оборонний бюджет «розмазується» тонким шаром по всім військам, напрямам і програмам. Такий підхід не дозволяє говорити про адекватний розвиток та реформи. Фактично — це звичайне проїдання коштів і підтримання status quo. Зворотною стороною медалі є вкладання надто великих коштів в амбіційні проєкти, які зараз не на часі.
Якщо говорити про фінансування територіальної оборони, то може відбутися саме розпорошення ресурсів і зусиль. Якщо навіть озвучений бюджет у 2,5 млрд грн розподілити між командуванням, регіональними управліннями й усіма бригадами і батальйонами Сил ТрО, то існує ймовірність того, що бажаного результату не буде досягнуто.
Ефективність та пріоритизація докладання зусиль
Під «ефективністю» слід розуміти досягнення якомога більших цілей (або вищих показників) за умови наявності тієї самої кількості ресурсів.
Яскравим прикладом неефективного використання державних коштів може бути система забезпечення військовослужбовців ЗСУ житлом для постійного проживання. Вона є рудиментом радянської системи, фактично не діє, але на неї і досі витрачаються неймовірно великі кошти. Інші країни давно перейшли на систему пільгового іпотечного кредитування. Такий підхід допомагає досягти кращого результату за ті самі кошті (в цьому випадку показником є забезпечення житлом більшої кількості сімей військовослужбовців). Це і є ефективність.
Ефективним був і підхід Польщі при розбудові власної системи територіальної оборони і її військ. Військове і політичне керівництво Польщі розробило план, відповідно до якого формування бригад та набуття ними спроможностей здійснювалося поступово, починаючи від прикордонних з Білоруссю та Україною областей. Це означає, що було застосовано принцип пріоритетності — бригади спочатку створювали там, де вони найбільш необхідні.
Так само варто зробити і Україні. Звісно ж, усім хотілося б, щоб система територіальної оборони розбудовувалася одночасно по всій країні, але з огляду на обмежені ресурси — це неможливо. Польща, яка має у своєму розпорядженні в десятки разів більше ресурсів все одно сконцентрувала їх на конкретних областях для досягнення більш ефективного їх використання.
Україна має вчинити так само — витрачати ресурси перш за все на розбудову тероборони в тих областях, які знаходяться у прикордонних з Росією та Білоруссю районах, а саме: Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській та Харківській. При цьому про доцільність першочергової розбудови територіальної оборони в Донецькій, Луганській та Херсонській областях можна дискутувати, адже там і так сконцентровано значні сили безпеки та оборони.
З огляду на вищезазначене, варто нагадати, що одним з головних ресурсів на рівні з фінансовими є час. Пріоритизація зусиль та першочергова концентрація ресурсів на конкретних областях, дозволить розгорнути пункти управління Сил ТрО та набути спроможностей відповідними їх частинами в коротший проміжок часу.
Підсумки
За умов перманентного нарощування Російською Федерацією військової присутності уздовж наших кордонів, поглиблення її військового та політичного союзу з Республікою Білорусь, а також в контексті подій які зараз розвиваються на польсько-білоруському кордоні та з урахуванням значного обмеження власних ресурсів, Україна не має ставити в один ряд набуття спроможностей Силами ТрО в прикордонних областях та тих, що лежать в глибині нашої території.
Автор: Антон Шевченко
Нагадаємо, що як писали Ukrainian Military Pages, для того, щоб запрацювала оновлена тероборона та рух опору, згідно з Законом «Про основи національного спротиву», мають бути підготовлені близько 20 різних нормативно-правових актів. Водночас у Кабінета Міністрів на це є час до липня 2022 року, адже уряду надано шестимісячний строк з дня набрання чинності законом, що відбудеться з 1 січня 2022 року.
Читати також:
