Колишні військовослужбовці мають низку пільг, переваг та соціальних гарантій у трудовій діяльності, що передбачені чинним законодавством.
Докладно про це розповів портал «Кадровик-01».
Прийняття на роботу
Випробування не встановлюється в разі прийняття на роботу осіб, звільнених у запас із військової чи альтернативної (невійськової) служби (ч. 3 ст. 26 КЗпП).
Додаткові гарантії у працевлаштуванні має молодь, яка звільнилася із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби і яка вперше приймається на роботу. Для працевлаштування зазначених категорій осіб підприємствам встановлюють квоту (Законом «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. № 5067-VI). Згадані гарантії, зважаючи на норми ст. 196 КЗпП, чинні протягом шести місяців після закінчення або припинення служби. Вказаній категорії осіб перше робоче місце надається на строк не менше двох років (ч. 1 ст. 197 КЗпП).
Додаткові гарантії учасникам бойових дій в отриманні роботи
До категорій осіб, які мають право на отримання додаткових гарантій у працевлаштуванні, серед інших, належать учасники бойових дій. Для працевлаштування цих категорій осіб підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік (ст. 14 Закону «Про зайнятість населення»). Якщо такі особи працевлаштовуються на новостворене робоче місце за направленням служби зайнятості строком не менше ніж на два роки, то роботодавець має право на отримання щомісячної компенсації в розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування, передбаченої ст. 26 Закону «Про зайнятість населення».
Підвищений розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності
Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам незалежно від страхового стажу в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), якщо вони є ветеранами війни, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів війни. Це передбачає ст. 24 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Переважне право на залишення на роботі
У разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам із вищою кваліфікацією й продуктивністю праці (ст. 42 КЗпП). При рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема:
- учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551;
- працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Переважне право на укладення трудового договору
Працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 ст. 40 КЗпП (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору в разі повторного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган приймає на роботу працівників аналогічної кваліфікації (ст. 421 КЗпП). Такі переваги мають, зокрема, учасники бойових дій – їм надається переважне право на укладення трудового договору в разі повторного прийняття на роботу без зазначення строку.
Також зауважимо, що працівники з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, мають перевагу на залишення на роботі в разі вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення їх зі служби (ст. 42 КЗпП).
Записи до трудових книжок
Головним документом, який регулює порядок ведення, заповнення, зберігання трудових книжок, є Інструкція № 58. Відповідно до положень пункту 2.19 цієї Інструкції до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, записи про час служби в складі ЗСУ та інших військах, де на осіб, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соцстрахування, із зазначенням дати призову (зарахування) та дати звільнення зі служби. Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до внесення відомостей про роботу на цьому підприємстві.
Мінсоцполітики у своєму листі від 4 квітня 2018 р. № 156/0/22-18 зазначало, що період проходження військової служби не може підтверджуватися відповідними записами, внесеними до трудових книжок працівників, адже цей документ, відповідно до ст. 48 КЗпП, підтверджує лише трудову діяльність працівника. Документом для підтвердження проходження військової служби є військовий квиток.
У разі звільнення працівника роботодавець зобов’язаний в останній день роботи працівника видати йому належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок у строки, визначені законодавством, проте, в разі мобілізації роботодавця – фізичної особи свої обов’язки він повинен виконати протягом місяця, але вже після демобілізації.
Право на відпочинок та оздоровлення
За законодавством кожен працівник має право на відпочинок. Згідно з п. 5 ч. 7 ст.10 Закону «Про відпустки», щорічна основна відпустка за бажанням працівника надається особам, звільненим після проходження строкової військової служби; військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період; військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби; якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання.
Учасники АТО/ООС мають право на отримання щорічної відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи.
Крім того, учасники АТО/ООС мають додаткові гарантії щодо отримання кількох видів відпусток. Так, згідно зі ст. 162 Закону «Про відпустки» учасникам бойових дій надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, а на підставі ст. 25 цього Закону за бажанням працівника в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати. Відповідно до пункту 6 ч. 12 ст. 10 Закону роботодавець має надавати щорічні відпустки в зручний для дружин (чоловіків) військовослужбовців час.
Гарантії для працівників призваних на військову службу
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток (ст.119 КЗпП).
Читати також:
Депутати хочуть скасувати виплату середнього заробітку військовослужбовцям-контрактникам