Завершилися державні випробування нового 120-мм міномета МП-120 від компанії «Українська бронетехніка», що тривали майже півтора року.
Протягом цього часу міномет тестували в різних умовах експлуатації, здійснивши повний настріл ресурсу ствола – понад 5000 пострілів, повідомляє кореспондент АрміяInform Сергій Воронков.
Міномет вирізняє низка конструктивно-технічних особливостей. Зокрема, розробники оснастили опорну плиту трьома сошниками та V-подібними вставками. Ці елементи підгортають під себе ґрунт, не даючи опорній плиті глибоко загрузати під час ведення інтенсивної стрільби з міномета. Відповідно це дозволяє в разі необхідності швидко змінити позицію, не витрачаючи додатковий час на відкопування опорної плити.
Конструкція плити дозволяє здійснювати стрільбу з міномета в її горизонтальному положенні, що зручно для бойової роботи мінометного розрахунку. Адже це дає можливість вести вогонь без попереднього обладнання позиції під плиту. До речі, на приведення міномета в бойове положення та підготовку до стрільби витрачається від двох до трьох хвилин. Тоді як раніше, тільки на те, щоб викопати в мерзлому ґрунті лунку під опорну плиту міномета радянського зразка, витрачалося не менше ніж пів години.
Іншою відмінністю нового міномета МП-120, що має покращити його експлуатаційні якості, називають відсутність мідного обтюруючого кільця між стволом і казенником. Проблема полягала в тому, що в процесі експлуатації міномета мідне кільце вигоряло та деформувалося. Через це в мінометного розрахунку часто виникали певні труднощі із заміною або встановленням мідного обтюруючого кільця під час експлуатації.
— Аби таких проблем не виникало, ми вирішили відмовитися від обтюруючого кільця, зробивши замість нього додаткові лабіринтні ущільнення в казеннику, – розповів інженер-випробувач компанії «Українська бронетехніка» Володимир Ковтун. — Це створює в кільцевих порожнинах додатковий тиск, який не дозволяє пороховим газам прориватися крізь різьбове з’єднання казенника.
У новому мінометі, на відміну від аналогів, застосований інший спосіб кріплення двоноги до труби підйомного механізму. На старих версіях радянських мінометів елементи двоноги фіксували звичайним зварюванням. Це призводило до термічної деформації в місті кріплення і не дозволяло щільно закріпити циліндр в трубі підйомного механізму, тож він просто бовтався всередині. Це збільшувало горизонтальну хиткість міномета, і, як наслідок, розсіювання мін.
Розробники МП-120 замість зварних швів застосували механічні муфти. Перевагою такого способу є відсутність деформації труби, а відтак можливість звузити зазори між трубою підйому та циліндром підйомного механізму. Це зменшує горизонтальну хиткість міномета, бічне розсіювання мін і покращує купчастість стрільби. До того ж циліндр підйомного механізму дещо піднятий над рівнем поверхні в бойовому положенні, що не дозволяє йому торкатися ґрунту. Вже не потрібно, як раніше, витрачати додатковий час на викопування лунки під нього. Отже, зменшується час на підготовку вогневої позиції для стрільби.
Особливу увагу розробники приділили доопрацюванню такого важливого елементу конструкції міномета, як запобіжник від подвійного заряджання. За словами Володимира Ковтуна, у процесі державних випробувань загалом здійснено близько десятка вдосконалень безпосередньо запобіжних механізмів.
У запобіжників від подвійного заряджання мінометів радянського зразка були суттєві вади конструкції. Через це вони швидко виходили з ладу — ламалися, траплялося, що кінчики пружин запобіжних механізмів висувалися зі своїх посадочних місць, а стопори запобіжних механізмів припиняли гальмувати лопатки у відкритому положенні або взагалі руйнувались. Аби це не позначилося на скорострільності, мінометні розрахунки часто знімали ці запобіжники, що іноді призводило до закидання у ствол другої міни, коли ще не відбувся постріл попередньою. Як наслідок — розрив ствола, загибель особового складу…
Аби цього не допустити, у новому мінометі МП-120 реалізовано низку конструктивних рішень, спрямованих на забезпечення надійної роботи пружин та стопорів запобіжних механізмів, принципового виключення всіх чинників, які призводили раніше до їхніх поломок.
Окрім того, для покращення ергономічних властивостей міномета редуктор підйомного механізму з нижнього положення перемістили у верхнє – до вертлюга. Це дозволило навідникові за допомогою відповідних рукояток одночасно утримувати й контролювати положення як підйомного, так і поворотного механізмів. Раніше ж це доводилося робити двом номерам мінометного розрахунку: один крутив підйомний механізм, другий — поворотний. Конструкція редуктора унеможливлює жорсткі удари шестерень під час пострілів та поломки зубців, що доволі часто траплялось, коли застосовували міномети старої конструкції.
До речі, міномет комплектується прицілом імпортного виробництва, який має вже готові світлодіодні підсвітлювачі шкал прицілу, кульок рівнів та прицільної сітки візиру. Балістичні характеристики ствола залишилися ті самі, зокрема, максимальна дальність стрільби становить 7100 метрів. Водночас збільшилася живучість ствола за рахунок нової технології виготовлення: його проковують ізсередини і ущільнюють.
— За рахунок цього на гарантованому ресурсі у 5000 пострілів ми отримали знос ствола не більше ніж 0,2 мм, що є дуже добрим показником, бо максимальний, за чинними нормативами, становить 0,4 мм. Тобто маємо удвічі більший запас міцності щодо ресурсу, також цей ствол має подвійний запас міцності за максимальним тиском порохових газів, що дозволяє використання перспективних мінометних пострілів підвищеної потужності та дальності стрільби, – підсумував Володимир Ковтун.
Нагадаємо, що раніше радянські 120-мм міномети в українському війську мали замінити міномети М-120-15 «Молот» від ПАТ «Завод «Маяк», яке переживає не найкращі часи. Зокрема армія мала отримати щонайменше 280 «Молотів». Також на «Зброя та безпека 2019» Старокраматорський машинобудівний завод (СКМЗ), який виготовляв близько 50% компонентів міномету «Молот», зокрема й ствол, презентував 120-мм міномет «Бучарда».
У жовтні 2020 року в Укроборонпромі заявили, що приватна компанія вкрала документацію на вдосконалений 120-мм міномет, розроблений «Маяком» на базі «Молота» і намагається поставити його на озброєння ЗС України як свою розробку, однак яка саме компанія не сказали.
В результаті у 2020-2021 роках державні випробування проходили відразу три вітчизняних 120-мм міномети: доопрацьований «Молот» від Заводу «Маяк», «Бучарда» від СКМЗ та МП-120 від компанії «Українська бронетехніка». Ціна українських мінометів – від 500 до 600 тис. грн.
Водночас Міністерство оборони у 2020 році намагалося придбати 140 мінометів ЕМ-120 у болгарської компанії EMCO. Проте невідомо чи ця угода відбулась.
