Сьогодні, 30 вересня, на київському підприємстві ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» спущено на воду восьмий серійний малий броньований артилерійський катер проєкту 58155, шифр «МБАК».
Відео церемонії спуску катеру на воду оприлюднив у Facebook депутат Київської міської ради від фракції «Європейська Солідарність» Олександр Погребиський.
Катер типу «МБАК» (який також іноді помилково називають «Гюрза-М») із заводським номером 01036 був закладений на «Кузні» 8 лютого 2019 року, одночасно з третім десантно-штурмовим катером проєкту 58503 (шифр «Кентавр-ЛК») зав. № 01037.
Деякий час будівництво катеру було призупинено через карантин пов'язаний з Covid-19.
Бронекатер озброєний двома бойовими модулями КАУ-30М під управлінням оптико-електронної системи управління вогнем Spin, переносним зенітним ракетним комплексом (ПЗРК), 50-мм автоматичною установкою постановки пасивних перешкод УППП-20, протидиверсійною гідроакустичною станцією (ГАС) Cerberus Mod 2 німецької компанії Atlas Elektronik, а також має можливість постановки морських мін.
Зауважимо, що у жовтні 2019 року заступник начальника штабу Командування ВМС капітан 1-го рангу Андрій Риженко говорячи про бронекатери типу «МБАК», повідомив, що у ВМС визнали невдалою концепцію бронювання катера – він вийшов важким і дорогим.
Нагадаємо, що 2 липня слідчі ДБР повідомили про підозру колишньому заступнику міністра оборони, голові правління ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» (ЗКНР) та двом колишнім начальникам Департаменту військово-технічної політики, розвитку ОВТ МОУ.
Усіх посадовців слідчі ДБР підозрюють у змові та організації поставок до ЗСУ впродовж 2016-2018 років військової техніки низької якості. Йдеться про бойові катери та медичні автомобілі, які на думку слідства не відповідали встановленим вимогам та не можуть використовуватися у ЗС України. ДБР вважає, що це завдало державі збитків на суму понад 475 млн гривень.
Два десантні катери «Кентавр-ЛК» були замовлені Міноборони у 2016 році. Закладені у грудні того ж року катери спустили на воду у 2018-му. Катери розпочали заводські випробування у 2018-му та мали перейти у 2019-му до державних, проте наразі вони так і не прийняті ВМС.
За наявною інформацією їх не можуть передати замовнику через не відповідність тактико-технічних характеристик щодо водотоннажності, осадки та швидкості – заважкий катер не може досягти заявленої швидкості (яку спочатку декларували у 50 вузлів, потім «не менше 40»).
Також начебто є претензії до умов розміщення десанту, складності завантаження та висадки. Нагадаємо, що катер призначений для перевезення 36 морських піхотинців.
За версією слідства, голова правління ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» підбурив заступника міністра оборони укласти державний контракт саме з його підприємством. Посадовець Міністерства дав вказівку підлеглим йому керівникам департаменту МОУ на безперешкодне укладення контракту щодо будівництва катерів саме з вказаним ПрАТ.
5 липня суд обрав одному з колишніх директорів Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці з альтернативою внесення застави у сумі приблизно 443 млн гривень.
7 липня суд обрав аналогічний запобіжний захід голові правління ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» Валерію Шандрі, з альтернативою внесення застави у сумі понад 443 млн грн.
8 липня суд обрав запобіжний захід ще одному з колишніх директорів Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ у вигляді тримання під вартою на два місяці з альтернативою внесення застави у сумі приблизно 475 млн грн.
12 липня Печерський суд обрав запобіжний захід у вигляді двох місяців тримання під вартою останньому фігуранту справи – колишньому заступнику міністра оборони Ігорю Павловському.