Бронетанкова промисловість Японії, яка традиційно займалася здебільшого гусеничною технікою, в останні десятиліття активізувала розробку колісних бронемашин різного призначення. Однією з них став «колісний танк» «тип 16».
Перші десятиліття після відновлення військового виробництва японська бронетанкова промисловість займалася виключно гусеничними бойовими машинами. Почавши з крихітного винищувача танків «тип 60», японські конструктори створили кілька моделей танків, гусеничних бронетранспортерів, САУ та інших бойових машин.
Лише в 80-і роки монополія гусениць була порушена: на озброєння сухопутних військ взяли дві колісні бронемашини – тривісну командно-штабну «тип 82» і розвідувальну «тип 87». В середині наступного десятиліття з'явився чотиривісний БТР «тип 96», що був розтиражований в 365 примірниках і частково замінив застарілі гусеничні бронетранспортери.
Наступним логічним кроком стало створення колісної бойової машини з важким озброєнням (БМВО), призначеної для часткової заміни танків «тип 74».
Концепція
Обговорення ідеї створення власного «колісного танка» почалося в Японії приблизно у 2003 році в рамках програми створення сімейства бронемашин FCV (Future Combat Vehicle - «бойова машина майбутнього»). До його складу повинні були увійти БМП з 40-мм гарматою під телескопічні боєприпаси, 120-мм самохідний міномет, 155-мм САУ і, нарешті, винищувач танків з 105-мм гарматою. Незабаром програму радикально переглянули, відмовившись від створення більшості машин. Залишився лише «колісний танк», який отримав позначення MCV (Maneuver Combat Vehicle – «маневрена бойова машина»).
До 2007 року вимоги до майбутньої бойової машинb в основному оформилися, а в наступному році почалося повномасштабне проєктування. Займався їм Технічний дослідно-проєктний інститут, у 2015 році реорганізований в Агентство закупівель, технології і логістики Міністерства оборони Японії. Передбачалося, що вже в 2015 році БМВО надійде на озброєння сухопутних військ.
Яким же бачився вигляд «колісного танка» його творцям? Якщо коротко – то чотиривісна колісна машина масою не більше 28 т, що відрізняється високою тактичною та стратегічною мобільністю, озброєна 105-мм гарматою і обладнана сучасною системою управління вогнем. Її довжина не повинна була перевищувати 9 м, висота – 3 м, ширина – також 3 м. Важливою вимогою була «відкритість» конструкції MCV для подальших модернізацій. Варто відзначити, що на ранній стадії розробки розглядався і тривісний варіант, що позначався LCV (Light Combat Vehicle – «легка бойова машина»). У підсумку вибір зробили на користь чотиривісної, що забезпечує менший тиск на грунт. «Джерелом натхнення» для японських конструкторів стала італійська БМВО В-1 «Чентауро». Вони також пильно вивчили американську бойову машину «Страйкер» MGS.
До 2013 року виготовили чотири прототипи MCV, які пройшли всесторонні випробування. На початку 2016 року сухопутні війська отримали перші серійні екземпляри БМВО, прийнятої на озброєння під позначенням «тип 16».
Конструкція
БМВО «тип 16» є колісною чотиривісною повноприводною бойовою броньованою машиною. Вона багато в чому нагадує бронетранспортер «тип 96», проте не створена на його базі, а є повністю новим виробом, спроєктованим «з нуля». Маса і габарити «колісного танка» допускають його транспортування військово-транспортним літаком «Кавасакі» С-2.
У передній частині корпусу машини розташовані моторно-трансмісійний відсік (зліва) і відділення управління з робочим місцем водія (праворуч). За ними розташоване бойове відділення з тримісною баштою. Робоче місце командира в лівій передній частині башти, навідника – в правій, а заряджального – за навідником.
Доступ до робочого місця водія забезпечується через люк. Для огляду служать три перископи, причому середній можна замінити приладом нічного бачення. При відкритому люку водій має можливість вести машину, висунувши голову в люк, над яким може встановлюватися знімний ковпак з склінням. У даху башти є два люка: лівий для командира і правий – загальний для навідника і заряджального. По периметру правого люка встановлені шість перископів.
Основне озброєння БМВО - 105-мм нарізна гармата зі стволом довжиною 52 калібру, розроблена фірмою «Джапен Стіл Уоркс» на основі відомої англійської гармати L7 (випускалася в Японії за ліцензією і встановлювалася на танках «тип 74»). Гармата забезпечена дульним гальмом активного типу, теплоізоляційним кожухом і ежектором.
Номенклатура боєприпасів, що застосовуються, точно не відома, проте вважається, що вона включає постріли М728 з бронебійним підкаліберним снарядом, що стабілізується обертанням, L35 зі снарядом з пластичною вибуховою речовиною і, можливо, – М735 з опереним бронебійним підкаліберним снарядом. Водночас нічого не відомо про застосування на «типі 16» кумулятивних снарядів. Також в опублікованих відомостях відсутня інформація про розмір возимого боєкомплекту. Вважається, що він становить близько 40 снарядів. Слід зазначити, що вибір 105-мм гармати для озброєння «колісного танка» піддався критиці з боку ряду офіцерів, які вважали, що машину було озброїти потужнішою 120-мм гарматою.
Допоміжне озброєння БМВО представлено двома кулеметами: спареним з гарматою 7,62-мм «тип 74» і 12,7-мм М2НВ, встановленим перед правим баштовим люком.
Приводи повороту башти і наведення гармати - електричні. Є досить ефективний стабілізатор озброєння, що забезпечує прицільну стрільбу у русі.
БМВО «тип 16» оснащена сучасною системою управління вогнем, що базується на рішеннях, застосованих на танку «тип 10». Вона включає цілий набір датчиків: положення гармати, бортового кута башти, температури заряду, метеорологічний та інші. Інформація від них обробляється балістичним обчислювачем. Навідник має комбінований приціл з телевізійним денним і тепловізійним нічним каналами, а також вбудований лазерний далекомір. У командира встановлений панорамний оглядово-прицільний прилад, а також монітор, на який може транслюватися зображення з тепловізора навідника.
Важливою складовою бортового обладнання є система відображення тактичної інформації, що забезпечує автоматичний обмін даними з системами управління більш високого рівня. На командирський монітор виводиться зображення цифрової карти місцевості з індикацією розташування своїх частин і противника, ключових орієнтирів, положення власної машини та іншої необхідної інформації. За допомогою системи командир машини отримує накази і відправляє доповіді. Зв'язок забезпечує радіостанція, що встановлена в кормовій ніші башти. БМВО також оснащена високоточною інерціальною навігаційною системою.
Відомості про бронезахист БМВО «тип 16» вельми уривчасті і неповні. Вважається, що на машині застосована багатошарова сталева броня. У деяких публікаціях згадується нанокристалічна сталь, а також композити. У лобовій проєкції броня корпусу і башти захищає від 30-мм снарядів – правда, неясно якого типу, і з якої відстані. Можливе навішування додаткових модулів бронювання. Є система попередження про лазерне опромінювання.
БМВО «тип 16» обладнана чотирициліндровим дизельним двигуном рідинного охолодження з турбонаддувом MHI 4VA, що розвиває потужність 570 к.с. при 2100 об/хв. Разом з автоматичною коробкою передач він утворює єдиний блок. Машина має гідропневматичну підвіску і комплектується шинами типорозміру 395/85R20. Завдяки високій питомій потужності та ефективній підвісціі 26-тонна машина має високу швидкість (до 100 км/год по шосе, понад 40 км/год – по пересіченій місцевості) і прохідність. Водночас запас ходу складає всього 400 км – мало у порівнянні зі схожими машинами, створеними в інших країнах.
Важливими елементами обладнання БМВО є автоматична протипожежна система і система захисту від зброї масового ураження. У разі необхідності всередині корпусу машини може створюватися надлишковий тиск, що перешкоджає попаданню всередину зараженого повітря.
Виробництво і служба
Серійне виробництво «колісних танків» «тип 16» доручили фірмі «Міцубісі». Випуск машин почався у 2016 році, а на початку наступного року сухопутні війська мали 36 БМВО. Загальні потреби Сил самооборони оцінюються приблизно в 300 таких машин, причому до 2020 року включно було законтрактовано 146 з них. Згідно із прийнятою в Японії практикою, закупівлі здійснюються щорічно невеликими партіями (наприклад, в 2020 фінансовому році були виділені кошти на придбання 33 БМВО).
БМВО «тип 16» надходять на озброєння полків швидкого розгортання - приблизних аналогів американських батальйонів «Страйкер». Кожен з них включає штабну роту, три мотопіхотні на БТР «тип 96», мінометну зі 120-мм мінометами і роту БМВО «тип 16». Остання, свою чергою, складається з трьох взводів по чотири машини і налічує 12 «колісних танків».
Першими частинами, які отримали БМВО «тип 16», стали 15-й і 42-й полки швидкого розгортання. Перший з них дислокується в Дзенцуджі (острів Сікоку) і входить до складу 14-ї бригади Центральної армії, другий розташований в Кумамото (острів Кюсю) і підпорядкований 8-й дивізії Західної армії. До теперішнього часу сформовано ще два полки швидкого розгортання: 22-й в 6-й дивізії Північно-Східної армії (Таґадзьо, острів Хонсю) і 10-й в складі 11-ї бригади Північної армії (Такікава, острів Хоккайдо).
Другим типом частин, які отримують на озброєння «колісні танки», стали бойові розвідувальні батальйони, сформовані в ряді дивізій на базі розвідувальних рот. Такий батальйон включає штабну та дві розвідувальні роти: одну на БРМ «тип 87» і одну на БМВО «тип 16». Зараз сухопутні війська мають чотири таких батальйони:
- 3-й в Ітамі на острові Хонсю (3-я дивізія Центральної армії);
- 4-й в Касуга на острові Кюсю (4-а дивізія Західної армії);
- 9-й в Хіросакі на острові Хонсю (9-а дивізія Північно-Східної армії);
- 10-й в Касугаї на острові Хонсю (10-а дивізія Центральної армії).
Надалі можна прогнозувати збільшення числа полків швидкого розгортання за рахунок включення рот БМВО до складу наявних піхотних полків на колісних БТР «тип 96» (в різних дивізіях і бригадах сухопутних військ Японії налічується дев'ять таких полків).
Прийняття на озброєння сухопутних військ Японії БМВО «тип 16» стало ще одним підтвердженням сучасної тенденції до поширення «колісних танків». Італія зі своїм «Чентауро», Китай з декількома типами колісних БМВО, що виробляються як для власної армії, так і на експорт, США зі «Страйкером» MGS, а тепер і Японія прагнуть створити порівняно легкі бойові машини, які не поступаються основним бойовим танкам з озброєння і системам управління вогнем, а також перевершують їх по тактичній та стратегічній мобільності.
Тактико-технічні характеристики (ТТХ) БМВО «тип 16»
Література
- army-guide.com
- www.military-today.com
- tanks-encyclopedia.com
- weaponsystems.net
- army-guide.com
Використані джерела:
warspot.ru