Представники діючої владної команди, які опікуються питаннями національної безпеки у воєнному її відображенні, продовжують, м’яко кажучи, дивувати.
На цьому тижні в нашому Комітеті з питань національної безпеки і оборони розглядався цікавіший документ – «Зміни до річного Плану закупівель Міністерства оборони на 2021 рік».
Втім, «розглядався» сказано занадто ввічливо. Скоріше це була жалюгідна спроба одного з дев’яти (!) заступників міністра оборони представити схоластичний набір числових показників, до того ж – безграмотно оформлений с точки зору канонів діловодства.
Перша спроба представлення «змін до плану» в комітеті відбулася в рамках виконання вимог закону про оборонні закупівлі в новій редакції. Слід зауважити, що незважаючи на прийняття закону в середині минулого року, його імплементація, а точніше – розробка підзаконних актів, відбувається зі швидкістю, яка межує із відвертим саботажем. Аутсайдерами цього процесу, які замикають список виконавців традиційно є Міноборони і Мінекономіки.
Що виявляє з себе сам План? Це фактично перелік майна із вказанням кількості і ціни, яке Міноборони планує закупити для задоволення потреб наших ЗСУ. На відміну від всім відомого ДОЗу, в ньому зазначено переважно речове майно, витратні матеріали, послуги з ремонту, і саме «смачне» – продовольство і пальне. Самі по собі зміни, теоретично, мають вноситися, розглядатися і погоджуватися у випадку виникнення в ЗСУ негайної потреби або різкої нестачі якогось із зазначених найменувань.
Практика, як завжди набагато цікавіше і…сумніше. Можна почати з того, що ті самі плани по закупівлі бензину, дизельного пального і авіаційного гасу для ЗСУ з’явилися у Міністерства оборони лише в ЧЕРВНІ! Мабуть з початку року до цього часу ніхто у відомстві і не здогадувався про необхідність пального для повсякденної діяльності військових частин і з’єднань. Не говорячи вже про виконання бойових завдань Об’єднаними силами! Додаємо до цього тривалість тендерних процедур і оформлення договорів і після нескладних обчислень стає зрозумілим, що пальне з’явиться у споживачів в кращому випадку на початку осені…
Читати також:
Укроборонпром передав ЗСУ паливозаправники, які зламались через три місяці експлуатації
Ще одною «родзинкою» так званих змін є планування в Міноборони закупівлі ТРЬОХ автомобілів на суму 73 млн. грн! Приблизно по мільйону доларів США за одиницю! І не думайте, що маються на увазі надсучасні засоби розвідки або санітарні машини. Виявляється, це машини елітного класу для… параду на Хрещатику! Ну ті самі, на яких рухається командувач парадом. Судячи із повідомлень представників МОУ це має бути щось на кшталт Мерседесу. Із золотими дисками і кришталевими вікнами імовірною. Як з цим завданням впорались Хаммери протягом останніх років – просто незрозуміло…
Читати також:
Гроші на матдопомогу 137 тисяч солдатів Міноборони витратить на три елітні автівки для параду
Для повноти картини розмаху турботи міністерства про наші ЗСУ ще один приклад. Виявляється, що «для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони» – цитата із документу, необхідно терміново придбати … 17000 краваток і 60000 сорочок для повсякденної форми одягу! Ті, хто знає яка кількість наших військовослужбовців взагалі має повсякденну форму і тим більше – носить її, легко зрозуміють всю незграбність і комічність цих цифр…
Можна довго розмірковувати про потреби оборони. Говорити про необхідність першочергових і другорядних кроків. Про необхідність накопичувати і утримувати запаси речового майна, продовольства і пального, яких ніколи не буде забагато. Всі слушні думки можна перекреслити одним Планом закупівель у виконанні міністерства із дев’ятьома заступниками міністра… А волонтери – знову одягнуть і нагодують, а пальне – якось відшукається, а машини по мільйону доларів – залишаться на згадку про боротьбу за забезпеченість ЗСУ всім необхідним!...