Впродовж 2020 року відразу кілька державних оборонних підприємств поскаржилися в уряд на відсутність фінансування у рамках оборонного замовлення Міністерства оборони України.
Про це повідомляє мережа громадських організацій, які виступають за реформу оборонного замовлення: StateWatch, НАКО і Проєкт реформи оборонних закупівель, передає Цензор.НЕТ.
Повідомляється, що наприкінці минулого року Павлоградський хімічний завод, який виробляє спорядження ракетних двигунів, поінформував РНБО, що Міноборони ігнорує виконання Указу Президента № 59/2020 щодо створення нових видів ракетного озброєння та боєприпасів.
На хімзаводі підкреслили, що у підприємства відсутні довгострокові контракти на виробництво ракет та боєприпасів. А через відсутність у 2020 році рішень Міноборони з подальшого замовлення ракет «Вільха», проведення випробувань за перспективною темою ДКР «Вільха-М» (3 етап), проведення ДКР за темою «Агат» (ракета Р-27), «Грім»/«Сапсан» (створення ОТРК), «Ковш» (152-мм снаряди), «Камелія» (60-,82-мм міни) та інші, створені на підприємстві виробничі потужності не експлуатуються, а кваліфікований персонал звільнений.
За результатами фінансового звіту за 2020 рік Павлоградський хімзавод отримав 156,8 млн грн чистих збитків. Про що ми писали тут »»
Нагадаємо, що у грудні 2020 року головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Руслан Хомчак повідомив, що на складах ЗСУ лежать 98 ракет «Вільха» і закупівля цих ракет не є приоритетом, адже виділеного на оборону фінансування не вистачає і доводиться обирати лише саме необхідне для військ.
Зазначимо, що у лютому 2021 року Міноборони заявило про повернення до проєкту вітчизняного оперативно-тактичного комплексу. Контракт на перший дослідний дивізіон ОТРК «Сапсан» (скороченного складу) обіцяють підписати у 2021-му році.
Запорізьке держпідприємство «Радіоприлад», що спеціалізується на виробництві радіоапаратури для ЗСУ, у листі до уряду повідомило, що не має прямих контрактів з Міністерством оборони в межах державного оборонного замовлення. Натомість має лише субпідряд від Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ХКБМ), яке виготовляє БТР-4Е для армії. Однак, через незавантаженість та несвоєчасні виплати від ХКБМ, яке своєю чергою не може вчасно отримати виплати від Міноборони, «Радіоприлад» не здатний гарантувати системну роботу.
На кінець року дебіторська заборгованість ХКБМ перед «Радіоприладом» склала 4,9 млн грн.
Львівський державний завод «ЛОРТА», що виробляє апаратуру зв’язку спецпризначення, протягом минулого року не міг отримати від Міноборони фінансування за замовлену продукцію, на виробництво якої завод витратив власні обігові кошти у сумі 25 млн грн.
Група підприємств Держкосмосу повідомила уряду, що програма «Виробництво військових транспортних засобів» за 2020 рік була профінансована лише на 25%. Зокрема відсутнє оборонне замовлення на виробництво нових танків «Краб» та «Булат».
Громадські організації наголошують, що оприлюднили лише наявну інформацію проблеми фінансування військових проєктів Міністерством оборони. Цей список не є вичерпний, адже вся інформація про державне оборонне замовлення залишається під грифом таємно, позаяк два міністерства – Мінстратегпром та Міноборони не змогли запровадити Закон України «Про оборонні закупівлі».
Також вони нагадують, реформа ДОЗ, як неефективної процедури фінансування модернізації озброєння ЗСУ, повинна була бути замінена на систему конкурентних відкритих процедур, передбачених Законом «Про оборонні закупівлі», який мав посилити цивільний контроль за ефективність бюджетних витрат Міноборони відповідно до практик в країнах НАТО.
