Діяльність Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України не дає можливості застосовувати закон «Про оборонні закупівлі», адже його існування не передбачалося і в законі закладались абсолютно інші принципи.
24 червня відбувся круглий стіл, у якому взяли участь представники Міноборони, Верховної Ради, оборонної промисловості, експерти та волонтери. Обговорювали проблемні оборонних закупівель та виконання Державного оборонного замовлення (ДОЗ). Адже наразі виникла ситуація коли старий закон вже не працює, бо втратив чинність, а новий ще не працює.
У рамках заходу кореспонденти АрміяInform поспілкувалися з одним з авторів Закону «Про оборонні закупівлі» керівником Проєкту реформи оборонних закупівель за підтримки Міноборони Великої Британії Артуром Переверзєвим. Зокрема його запитали чи передбачалося створення Мінстратегпрому до діяльності якого чимало нарікань?
«Не те, що не передбачав, я сподівався, що подібне міністерство не буде створено. Під час написання цього закону у нас була певна група опонентів, яка просувала деякі ідеї, якими наразі займається Мінстратегпром. Коли наші опоненти програли в законодавчому полі то вони взялися за створення цього міністерства. Тоді ми попереджали, що створення подібного міністерства може негативно відобразитися на всій системі оборонних закупівель. Нас запевнили, що за три місяці в рамках поточного бюджету Мінекономіки нове міністерство буде створено. Врешті-решт ситуація така, яку маємо на сьогодні. Є Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, яке займається галузями промисловості від деревообробної і меблевої до дійсно стратегічних галузей. Наразі їхня діяльність абсолютно не дає можливості застосовувати закон «Про оборонні закупівлі», адже там закладені абсолютно інші принципи», – розповів Артур Переверзєв.
Під час круглого столу Артур Переверзєв пояснив, що імплементаційна нормативно-правова база нового закону про оборонні закупівлі була ухвалена з запізненням у 4 місяці та «по факту продовжує ДОЗ». Він наголосив, що в умовах ринкової конкуренції не можна продовжити застосовувати радянський підхід до ціноутворення. Мінстратегпром не мав, відповідно до нового закону, мати настільки багато повноважень та не спроможний виконувати свої завдання. Ще одним важливим питанням експерт назвав розсекречування виконаних оборонних замовлень та недопущення надмірного засекречування наступних.
Андрій Загороднюк, голова правління Центру оборонних стратегій, міністр оборони України (2019-2020 рр.) зазначив, що «проблема в ДОЗу як такому – це інструмент планової економіки, що абсолютно не діє, вигаданий в радянські часи. Воно не має жодного відношення до НАТО чи ринкової економіки. Люди знають про оборонні закупівлі тільки тоді, коли починаються скандали. Виправити цю ситуацію можливо тільки шляхом системної реформи. З ДОЗ – ситуація невиліковна».
На некомпетентності виконавців наголосила також експертка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) Світлана Мусіяка, підкресливши, що Мінстратегпром ухвалює рішення не публічно, тому вони – недосконалі. Вона послалась на численні висновки НАЗК, що звертають на це увагу. За її словами, для створення електронного реєстру відбору виконавців держконтрактів без конкурсу обрали Державний інститут інформатизації та моделювання економіки, діяльність якого припинена судом. Мусіяка висловила занепокоєння щодо того, що під виглядом реєстру можуть подати стару розробку, а інформацію до реєстру вже «необхідно подавати у друкованому вигляді та на CD-диску».
Ігор Фоменко, директор державного концерну «Укроборонпром», назвав ситуацію з деякими підприємствами критичною. Він зазначив, що юридична можливість укладати контракти на оборонну продукцію наразі відсутня як для державних, так і для приватних підприємств. Фоменко також заявив, що до 2020-го року, 36% виконавців держзамовлень склали державні підприємства, 10% - імпорт, а 54% - саме приватні підприємства. Через це, на думку посадовця, «в першу чергу страждають Збройні Сили України».
Читати також:
