Ідея про те, що незабаром над полем бою будуть кружляти лише «безпілотники», викликає сумніви: БпЛА можуть успішно виконувати тільки 65% розвідувальних завдань, 50% – завдань з забезпечення охорони військ і лише 25% – завдань бойового ураження.
До вашої уваги тези доповіді «Тенденці розвитку безпілотних літальних апаратів в Україні» на Міжнародної науково-технічної конференції, яка відбулася у Львові 14 травня.
Протягом останніх років суттєво пожвавився процес застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) в різних сферах діяльності людини – від сільського господарства до безпосереднього ведення бойових дій
Відомо, що БпЛА вже кілька десятиліть успішно використовуються військовими і на сьогоднішньому етапі розвитку воєнних технологій цей напрям став найбільш пріоритетним. За допомогою БпЛА вирішується безліч завдань військового призначення: від ведення розвідки і пошуку деверсійно-розвдувальних груп противника чи незаконних збройних формувань, до передачі цілевказання власним вогневим засобам РВіА.
Причини інтенсивного використання безпілотної авіації різні, проте саме можливості зменшення людських і економічних втрат за допомогою БПЛА мають незаперечну перевагу.
Головна з них, за визнанням експертів, – відсутність на борту льотчика, завдяки чому БпЛА можна використовувати для вирішення складних завдань, які пов’язані з ризиком для життя пілота. Більше того, «безпілотнику» не потрібні системи життєзабезпечення екіпажу, що дозволяє значно зменшити вагу апарату і розмістити додаткове обладнання або озброєння.
Світова практика застосування БпЛА доводить, що для сучасної армії вони мають пріоритетне значення як при експлуатації систем озброєння, так і для вирішення широкого спектра завдань, де застосування інших систем за критерієм «вартість-ефективності» недоцільно. До того ж в арміях розвинених країн спостерігається тенденція не тільки збільшення кількості «безпілотників», а й розширення кола завдань, що вирішуються ними в інтересах збройних сил.
Утім називати БпЛА роботами або, по-західному, «дронами» не зовсім коректно. Фактично це – дистанційно керовані бойові комплекси, які повністю або на основних етапах функціонування управляються людьми – операторами зі спеціальних пунктів керування, і саме вони остаточно розпізнають цілі та віддають команду на їх знищення. Тому людина була і залишається основним учасником битви – основною діючою одиницею на полі бою, а підготовка фахівців для цієї галузі має стати пріоритетним напрямом воєнної освіти.
Читати також:
Попри широкий спектр завдань, що вирішуються за допомогою БпЛА ідея про те, що незабаром над полем бою будуть кружляти лише «безпілотники», викликає сумніви: в ході проведених випробувань з’ясувалося, що БпЛА можуть успішно виконувати тільки 65% розвідувальних завдань, 50% – завдань з забезпечення охорони військ і лише 25% – завдань бойового ураження.
Більше того, незважаючи на всю нібито рентабельність, виробництво і застосування БпЛА – достатньо складний і витратний процес, забезпечити який може держава, яка має відповідний науковий і промисловий потенціал.
Утім, ми бачимо, що роль «безпілотників» на полі бою суттєво змінилася, і з огляду на функціональність і універсальні можливості їх використання (і в ударному, і в розвідувальному варіанті), а також для коригування вогню ракетних та артилерійських систем доцільно оснащувати ЗС України сучасними БпЛА.
Водночас потрібно нарощувати власні спроможності щодо протидії БпЛА противника, удосконалювати новітні засоби ППО та засоби РЕБ, що спроможні ефективно боротися з ворожими «безпілотниками».
До того ж важливо оптимізувати процес підготовки фахівців для професійного обслуговування новітнього озброєння і військової техніки.
Тільки такий варіант комплексного застосування сил і засобів збройної боротьби може бути запорукою успіху на шляху підвищення боєздатності ЗС України.
Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14 травня 2021 р.)