Розвиток одноразових гранатометів в 90-ті та 2000-ті роки в Росії призвів не лише до появи більш досконалих протитанкових боєприпасів РПГ-28 і РПГ-30, а й до створення на основі РПГ-26 і РПГ-27 штурмових і багатоцільових гранат.
Зламати активну броню
У 90-ті роки танкова броня продовжувала «накачувати мускулатуру». З'являлися все нові покоління динамічного захисту для бронетехніки. Боротьбу з нею розробники засобів ближнього бою вели за допомогою тандемних кумулятивних боєприпасів. У Росії головним підприємством розробок даного напрямку військово-промислового комплексу (ВПК) є московське НВО «Базальт». Першою та останньою радянською одноразовою реактивною протитанковою гранатою (РПГ), здатної протистояти динамічній броні, судилося стати РПГ-27. Їй виявилися по зубах 600 мм сталевого захисту, захованого за спеціальними бронепластинами.
Для збільшення параметра пробиття гомогенної броні за динамічним захистом в рамках дослідно-конструкторських робіт (ДКР) «Клюква» (укр. «Журавлина») російським фахівцям в черговий раз довелося збільшувати калібр гранати. Нова РПГ-28 калібром 125 мм була більша і важча за попередниць, ставши наймасивнішою російської одноразової реактивною гранатою. Завдяки цьому показник злому броні за динамічним захистом збільшився рівно наполовину і став дорівнювати 900 мм. Конструкція самої РПГ-28 принципово не відрізнялася від РПГ-27 крім габаритів виробу та комплектації штатним оптичним прицілом.
Якщо боротися з комплексами динамічного захисту танків вдавалося нарощуванням потужності тандемного кумулятивного боєприпасу, то реалізувати алгоритм успішного протистояння системі активного захисту довгий час не виходило. На початку 2000-х років група конструкторів НВО «Базальт» запропонувала оснастити РПГ-27 додаткової хибною ціллю для систем протидії. В рамках ДКР «Крюк» з'явилася нова РПГ-30 з додатковим пусковим пристроєм, жорстко пов'язаним з основним. Таким чином, РПГ-30 має основну 64/105-мм протитанкову гранату ПГ-30 і 42-мм імітатор гранати ИГ-30.
Принцип дії РПГ-30 максимально простий. Спочатку з пускового пристрою вилітає ИГ-30, на яку при підльоті до бронеоб'єктів спрацьовує його активний захист. Звична нам тандемна кумулятивна граната ПГ-30, що летить з інтервалом в 0,2-0,3 секунди від імітатора, вступає в дію після спрацьовування елементів активного захисту. Крім пасивного імітатора гранати, розроблений варіант з генератором надкоротких електромагнітних випромінювань для виведення з ладу комплексу активного захисту на час близько пів секунди.
За допомогою РПГ-30 російським інженерам вдалося з максимальною уніфікацією з РПГ-27 створити надійний протитанковий боєприпас, здатний протистояти системі активного захисту і вражати до 750 мм броні за шаром динамічного захисту. У грудні 2011 року розпорядженням уряду РФ, а потім в липні 2012 року наказом міністра оборони РПГ-28 і РПГ-30 були прийняті на озброєння російської армії. Уже через рік рахунок спорядженим на Нижньотагільському підприємстві «Планта» РПГ-30 пішов на тисячі.
Штурмові гранати
Для розширення можливостей засобів ближнього бою з урахуванням уніфікації із серійними боєприпасами в НВО «Базальт» з'явився новий вид боєприпасу на основі пускових пристроїв РПГ-26 і РПГ-27 і елементів термобаричної гранати ТБГ-7 – реактивна штурмова граната (РШГ). За принципом дії така зброя практично не відрізняється від реактивних піхотних вогнеметів РПО-А. Як й інші одноразові РПГ, нові РШГ стали позаштатним вогневим засобом гранатометника при виконанні спеціальних бойових завдань.
Заміна кумулятивних бойових частин гранат ПГ-26 і ПГ-27 на термобаричні привела до появи штурмових гранат ШГ-2 і ШГ-1. Як спорядження в РШГ-2 стали використовувати суміш ЛП-30Т, а для РШГ-1 запозичили вогнеметну суміш ОМ-100МІ-3Л. Згодом для спорядження РШГ-1 стали використовувати тільки речовину ЛП-30Т. Такі боєприпаси дозволяють ефективно боротися з вогневими точками та живою силою противника, що знаходиться на дистанціях від 50 до 600 м, в тому числі в будівлях і спорудах.
Не маючи кумулятивного ефекту, граната ШГ може в буквальному сенсі проломити лише близько 10-20 мм броні. При цьому осколкова і фугасна дія гранати дозволяє вражати живу силу в приміщеннях об'ємом 200-300 куб. м або на відкритій місцевості в радіусі 7-10 м. Для підвищення ефективності застосування РПГ і РШГ розроблено універсальний ручний пусковий пристрій, який може комплектуватися денним або нічним прицілами, а також балістичним обчислювачем. При цьому маса системи зростає більш ніж на 3 кг, але додає можливості врахування температури навколишнього середовища, швидкості та напряму вітру, автоматичного введення кута прицілювання в залежності від даних переміщення мети.
Читати також: Перший радянський РПГ
Для навчання стрільби з РШГ можуть використовуватися комплекти практичного навчального майна ПУИ-Ш1 і ПУИ-Ш2 розробки НВО «Базальт». Аналогічні вироби ПУИ-26 і ПУИ-27 для РПГ є сучасною альтернативою приладів навчальної стрільби ПУС-26М і ПУС-22В (для РПГ-27). На відміну від стрільби ПУС трасувальним автоматним патроном, ПУИ для навчання навичкам стрільби використовує імітатори гранат, схожі з інертними боєприпасами. Тренування з допомогою ПУИ обходяться трохи дорожче для бюджету, але більш ефективно, ніж при використанні класичних приладів навчальної стрільби.
Граната РШГ-1 прийнята на озброєння російської армії в 2012 році разом з іншими представниками нового покоління одноразових РПГ. Менш потужна РШГ-2 з 2005 року перебуває на озброєнні спеціальних підрозділів МВС РФ. З того часу обидва варіанти РШГ закуповуються і використовуються різними силовими структурами.
Варто згадати, що розробкою пускових пристроїв для одноразових РПГ (що конструктивно є гранатометами) займаються фахівці тульського Центрального конструкторського дослідного бюро спортивно-мисливської зброї (ЦКДБСМЗ), а їх випуск налагоджений на АТ «Тулаточмаш». Такі вироби отримують гранатометні індекси Головного ракетно-артилерійського управління (ГРАУ) групи 6Г і мають заводські позначення типу ТКБ. Споряджені бойовою гранатою одноразові РПГ мають позначення, аналогічні для гранатометних пострілів групи 7П. Наприклад, реактивна протитанкова граната РПГ-27 має індекс 7П30, а її пусковий пристрій – індекси 6Г22 або ТКБ-0174.
Подвійний удар
На початку 2000-х з'явилася ще одна нова модифікація РПГ-27. На цей раз в тандемній гранаті ПГ-27 головна кумулятивна частина залишилася практично незмінною зі збільшеним до 84 мм калібром, а основну 105-мм бойову частину спорядили термобаричною сумішшю подібно РШГ. Таким чином, вийшла реактивна багатоцільова граната РМГ. Розробка її та інших одноразових штурмових гранат велася фахівцями НВО «Базальт» під керівництвом головного конструктора В.М. Базилевича.
Завданням такого боєприпасу, розробленого в рамках ДКР «Занос», є максимальне збільшення результату заперешкодної дії по захищеної цілі. Досягається такий ефект наступним способом. Спочатку при зустрічі з перепоною спрацьовує кумулятивний заряд, який формує отвір для подальшої дії вражаючих елементів гранати. У разі жорсткої перепони та недостатнього простору для проникнення всередину об'єкта термобаричного заряду основний детонатор спрацьовує перед перешкодою або з деяким поглибленням всередину неї. Після цього всі продукти вибухової хвилі через пробоїну надходять за перешкоду, завдаючи шкоди живій силі.
При цьому максимальний подвійний удар під дією РМГ досягається при ураженні цілі, прихованої за «м'якою» перепоною. Під даним терміном ховаються цілком звичайні в повсякденному житті цілі, такі як кузов автотранспорту, цегляні або бетонні стіни, дерев'яна або земляна перепона. В такому випадку попередній заряд досить легко утворює діру або пролом в такий перешкоді, а основний спрацьовує в заперешкодному просторі з необхідною затримкою. Тим самим досягається максимальний ефект шкоди для живої сили, що знаходиться в захищеному просторі.
Скромні показники пробиття 120-мм бронеплити компенсуються високим надлишковим тиском за нею в просторі об'ємом до 16 куб. м. Також граната МГ здатна досягти свого ефекту за стіною з 300 мм залізобетону або 500 мм цегляної кладки, а також 1200 мм перепони у вигляді мішків з піском. Для збільшення вражаючою дії в основний бойовій частині може використовуватися не тільки термобаричне або фугасне спорядження, а й осколкове. Граната РМГ може стати й нелетальною зброєю при використанні димових або сльозогінних речовин.
Для навчання стрільби з РМГ і РПГ-28 у 2012 році на озброєння армійських підрозділів також прийняті їх інертні варіанти РМГИ та РПГ-28И. При цьому на сьогодні відомо кілька дослідних варіантів спорядження інертних гранат МДИ, таких як РМГИ-Д (К) та РМГИ-Д (Т). Найімовірніше, такі позначення вказують на використання різних димових складів в цих боєприпасах на відміну від простішого РМГИ, що не має коштів візуального контролю дії інертної гранати.
гранат РПГ-26, РПГ-27, РМГ, РПГ-28, РШГ-1, РШГ-2, РПГ-30
|
Найменування |
РПГ-26 |
РПГ-27 |
РМГ |
РПГ-28 |
РШГ-1 |
РШГ-2 |
РПГ-30 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
Індекс | 7П27 | 7П30 | 7П46 | 7П47 | 7П51 | 7П52 | 7П53 |
Калібр, мм | 72,5 | 64/105 | 84/105 | 125 | 105 | 72,5 | 64/105 |
Довжина, мм | 770 | 1135 | 1000 | 1200 | 1135 | 770 | 1135 |
Маса, кг | 2,9 | 8,3 | 8,5 | 12 | 8,3 | 3,8 | 10,3 |
Початкова швидкість гранати, м/с | 144 | 120 | 130 | н/д | 120 | н/д | 120 |
Прицільна дальність стрільби, м | 250 | 200 | 600 | 300 | 600 | 350 | 200 |
Пробивна здатність: |
|
|
|
|
|
|
|
Гомогненної броні, мм | 440 | 750 | 120 | – | 20 | 10-15 | – |
За динамічним захистом, мм | – | 600 | – | 950 | – | – | 750 |
Джерела та література:
- Руководство по реактивной противотанковой гранате РПГ-26
- Ф.А. Савченко, А.Л. Бринис. Перспективы развития гранатомётных средств ближнего боя. Наука и военная безопасность, №3, 2015 г
- В.Г. Бойченко, В.Г. Смеликов. Мастяжарт – ГСКБ-47 – ФГУП «ГНПП «Базальт». – М.: «Ассоциация «ЛСОП», 2011
- Ф.А. Савченко, А.В. Шеманаев, С.В. Михалец, С.В. Партала. Конструкция гранатомётных выстрелов и реактивных гранат к гранатомётам одноразового применения. – Пенза: ПАИИ, 2007
Використані джерела:
warspot.ru
