Огляд Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ», що відбулася у Львові 14 травня.
До вашої уваги тези доповіді «Удосконалення парашутно-реактивної системи під час десантування важливих об'єктів та бойових машин з літаків».
Десантування важких об’єктів з літаків пов’язано з необхідністю доставлення їх у район застосування за призначенням та в найкоротші терміни. Нині найбільшу швидкість і точність десантування забезпечують парашутно-реактивні системи (ПРС).
Існуючий варіант ПРС комплектується, зазвичай, двома щупами, які ініціюють запуск гальмівного реактивного двигуна в момент механічного контакту з поверхнею землі (або іншою перешкодою). Довжина щупів виставляється перед десантуванням таким чином, щоб пороховий двигун встиг вчасно погасити швидкість зниження об’єкта (в ідеальному варіанті швидкість зрівнюється з нулем точно в момент приземлення об’єкта).
Основними недоліками цієї системи є неможливість точного встановлення температури повітря в момент десантування, неможливість врахування наявності та потужності висхідних потоків повітря, висока ймовірність похибки у визначенні повної маси бойової машини перед десантуванням та інші, в тому числі й необхідність заміни щупів після десантування.
Похибка визначення необхідної довжини щупів парашутно-реактивної системи може призвести до можливого руйнування контейнерів з вантажами або виводу із ладу техніки (озброєння), або загибелі (каліцтва) особового складу в разі його десантування разом з технікою.
Тому питання подальшого вдосконалення методики визначення необхідної довжини щупів ПРС є дуже актуальним. Як один зі шляхів розв'язання вказаної проблеми може бути запропонована заміна механічного висотоміра (щупів) висотоміром дистанційної дії (радіовисотоміром).
До потенційних варіантів приладів, що можуть претендувати на означене застосування, відносяться:
- оптичні висотоміри;
- імпульсні радіовисотоміри (дають малу похибку при роботі на великих висотах, проте, як правило, мають серйозне обмеження мінімальної висоти в діапазоні 30–70 м, що не підходить для даної задачі);
- радіолокатори неперервного випромінювання з частотною модуляцією (добре підходять для вимірювання порівняно малих відстаней та мають похибку вимірювань на рівні до 3%, тобто до 0,6 м на відстані 20 м);
- задовольняють наведені вище вимоги з максимальної відстані роботи.
Головною перевагою такої модернізації є можливість неперервного моніторингу як поточної висоти об’єкта над рівнем землі, так і швидкості його зниження. Завдяки останньому повністю відпадає необхідність попереднього прогнозування параметрів стану атмосфери (температури, тиску та швидкості вертикального руху повітря), а також частково нівелюється вплив похибок визначення маси десантованого об’єкта.
Очікуваним результатом впровадження запропонованого підходу є істотне спрощення попередньої підготовки десантування важких об’єктів (зникає необхідність прогнозування стану атмосфери, розрахунку необхідної довжини щупів та її налаштування) та відчутне збільшення частки м’яких приземлень.
Дистанційний висотомір у поєднанні з примітивним обчислювальним пристроєм дозволяє вимірювати вертикальну швидкість руху об’єкта відносно рівня землі безпосередньо в процесі зниження, повністю виключаючи всі параметри стану атмосфери з-поміж невідомих. Крім того, врахування точного значення маси об’єкта, що десантується, залишається важливим лише на етапі скидання швидкості під дією реактивного двигуна ПРС.
Окрім того, можуть виникнути проблеми із передбаченням рельєфу поверхні землі у місці приземлення при десантуванні (завеликий кут ухилу поверхні або пересічена місцевість), тим самим збільшуючи ймовірність занадто жорсткого приземлення об’єкта (особливо спеціальної техніки) чи втрати його стійкості (перевертання) після приземлення.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що:
1. Одним з можливих шляхів вдосконалення сучасних однокупольних ПРС десантування бойових машин є заміна механізму ввімкнення гальмівної реактивної системи (механічних висотомірів).
2. Сучасні радіодалекоміри та висотоміри спроможні задовольнити зазначені вище вимоги до висотоміра ПРС, проте питання вибору конкретної технології та параметрів побудованого на її основі пристрою (особливо підбір оптимальної довжини радіохвилі), що забезпечить найкраще співвідношення вартості та надійності, сьогодні залишається відкритим.
Читати також:
Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14 травня 2021 р.)
