Огляд Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ», що відбулася у Львові 14 травня.
До вашої уваги тези доповіді «Ураження цілі методом використання бусолі вогню».
Досвід бойових дій на Сході України з незаконними збройними формуваннями (НЗФ) за участі кадрових військових підрозділів армії Російської Федерації (РФ) у 2015-2107 роках свідчить про те, що перебування артилерійської батареї Збройних Сил України (ЗСУ) на вогневій позиції (ВП) має певні часові обмеження.
Це викликано наявністю у незаконних збройних формувань (в основному, підрозділів артилерійської розвідки регулярної армії РФ) значної кількості сучасних технічних засобів (які місцеві шахтарі та комбайнери «віджали» в підрозділів ЗСУ або випадково знайшли у шахтах і успішно швидко освоїли), що забезпечують командування НЗФ (власне командування армії РФ) даними про дії нашої батареї навіть при відсутності вогневого впливу з її боку.
Власне тому, враховуючи ефективність контрбатарейної боротьби противника, у 2015-2017 рр., призначені цілі артилерійською батареєю уражались без проведення пристрілювання, тобто визначення установок для стрільби здійснювалось методом повної підготовки.
Так, сучасні військові конфлікти потребують мобільності артилерійських підрозділів, а забезпечення їх живучості, в ході виконання поставлених вогневих завдань, можливо досягнутим при впровадженні даного методу, який вже неодноразово показав свою ефективність у «гібридній війні» на Сході України.
Відповідно до керівних документів, які регламентують роботу посадових осіб командного складу при зайнятті батареєю вогневої позиції, передбачає цілий комплекс дій, починаючи з її зайняття гарматами (мінометами, установками), топогеодезичною прив'язкою і, закінчуючи визначенням вирахуваних установок для стрільби та підготовкою решти необхідних документів.
Виконання зазначених заходів займає доволі тривалий час, що у сучасному бою недопустимо. Тому артилерійськими командирами для гарантованого виконання вогневого завдання і для збереження особового складу та артилерійського озброєння проявлялась розумна ініціатива з незначним відходом від встановлених норм.
Так, до отримання бойового завдання батарея не займала бойовий порядок, а скритно перебувала у призначеному районі очікування, де проводились всі заходи, які передбачено умовами визначення установок для стрільби повною підготовкою.
Тобто проводились всі заходи з підготовки стрільби та управління вогнем, і водночас артилерійською розвідувальною групою готувались місця вогневих позицій (від 3-х до 5-ти), які знаходились на відстанях, що забезпечували вимоги щодо повної підготовки.
Після отримання наказу на виконання вогневого завдання командир батареї самостійно приймав рішення на зайняття однієї з підготовлених вогневих позицій і віддавав відповідну команду старшому офіцеру батареї.
Старший офіцер батареї (СОБ) під час розгортання свого підрозділу в бойовий порядок визначав вирахувані установки для стрільби по цілі і орієнтував по бусолі гармати не в основний напрямок стрільби, як це вимагають керівні документи, а безпосередньо на ціль. Далі без команди старшого командира відкривав вогонь по цілі за порядком, що відповідав її характеру. Після виконання вогневого завдання СОБ доповідав старшому начальнику і з його дозволу віддавав команду на залишення вогневої позиції.
За потреби повторення вогневого ураження по крайній цілі або у разі отримання завдання на ураження нової цілі батарея переміщувалась на іншу вогневу позицію і знову здійснювала бойову роботу відповідно до визначеного алгоритму дій. Такий порядок дій артилерійської батареї міг повторюватись неодноразово і противнику було не просто здійснити контрбатарейну боротьбу і уразити наш артилерійський підрозділ на ВП.
Висновок. Варіант вогневого ураження противника методом використання бусолі вогню неодноразово використовувався в ході АТО (ООС) і показав свою ефективність, проте не підтверджений документально. З метою надання законності вказаному методу пропонуємо ввести доповнення до Правил стрільби і управління вогнем та керівництва з бойової роботи.
Читати також:
Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14 травня 2021 р.)
