Огляд Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ», що відбулася у Львові 14 травня.
До вашої уваги тези доповіді «Особливості, проблеми балістичної підготовки та можливі шляхи її вирішення».
Основними балістичними параметрами, що визначають траєкторію польоту снаряда при заданих метеорологічних та геофізичних умовах, є початкова швидкість снаряда, кут кидання та балістичний коефіцієнт.
Дальність польоту снаряда та інший елемент траєкторії залежить тільки від цих трьох параметрів. Балістичним параметром, що змінюється від пострілу до пострілу, є початкова швидкість снаряда, що залежить від об'єму зарядної камори, фізико-хімічних властивостей пороху, температури заряду.
Об'єм зарядної камори, або заснарядний простір змінюється внаслідок зносу каналу ствола, що призводить до зменшення інтенсивності горіння порохового заряду та внаслідок зменшення початкової швидкості артилерійського снаряда.
Визначення об'єму зарядної камори здійснюється за допомогою приладу ПЗК та функціональної залежності, зазначеної у таблицях стрільби досить точно. За виключенням гармат Д-30 та 2С1, які ще не зробили 4000 пострілів, використання приладу ПЗК в цьому випадку неможливо.
Фізико-хімічні властивості пороху визначають потенціальну енергію порохового заряду та характер перетворення її на кінетичну енергію руху артилерійського снаряда, ці властивості залежать від партії заряду та часу зберігання порохового заряду.
Відхилення початкової швидкості внаслідок зміни фізико-хімічних властивостей пороху може бути вказано на спеціальних ярличках, що вкладаються в укупорку, якщо ярличків немає, а постріл зберігався довго, серединне відхилення може дорівнювати 0,7% Vo та більше, точніше може визначити спеціальна лабораторія або дослідні стрільби. Сьогодні всі заряди мають великий термін зберігання, тому доцільно приймати серединне відхилення початкової швидкості 0,7% Vo.
Точність сумарного відхилення початкової швидкості, коли вона визначається за результатами окремого визначення гарматного відхилення початкової швидкості та порохової поправки, не достатня. Більш точне сумарне відхилення початкової швидкості можна визначити за результатами стрільб на місцевості та допомогою польової балістичної станції.
Сьогодні Збройними Силами України використовується дві балістичні станції. Це радянська АБС-1 та данська Weibel SL-520P, що мають свої недоліки та переваги.
Радянська АБС-1 – їх недостатня кількість в частинах, неможливість надходження нових зразків, морально застарілий зразок артилерійських приладів, що практично унеможливлює модернізацію. Відсутня можливість подальшої інтеграції з сучасними системами АСУ (типу «Кропива» та інші). Складна обробка отриманої інформації, що призводить до помилок в розрахунках та в результаті помилок у визначенні початкової швидкості. Відсутність справних АКБ.
Данська Weibel SL-520P має велику вартість. Потребує проведення дослідних стрільб для визначення загальної методики визначення початкової швидкості. Не пристосована для використання як польова балістична станція, потребує модернізації в цьому напрямку (відсутні автономні джерела живлення, не пристосованість виробу для роботи в польових умовах). Закордонний зразок озброєння, що не дозволяє проведення його модернізації.
З вищезазначеного можна зробити висновки, що для якісної балістичної підготовки бажано мати індивідуальну балістичну станцію для кожної гармати.
Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14 травня 2021 р.)