Польська програма створення ЗРК «Нарва» (Narew) входить у фазу реалізації. Основним підрядником проєкту, що оцінюється у десятки мільярдів злотих буде Polska Grupa Zbrojeniowa.
Про це повідомляє польський мілітарний портал Defence24.
Зазначається, що міністр національної оборони Маріуш Блащак, під час візиту до Варшавської бригади ППО, повідомив про підписання висновків аналітичного і концептуального етапу програми ППО малої дальності Narew. Таким чином програма зможе перейти до етапу реалізації, включаючи переговори з підрядником, підписання контракту і початок поставок.
Повідомляється, що ЗРК «Нарва» має зіграти важливу роль в протиповітряної оборони Польщі. Початкові припущення передбачали придбання 19 батарей (38 вогневих підрозділів), які мали надійти до 3-ї Варшавської ракетної бригади ППО, а також у зенітні полки сухопутних військ і, можливо, берегові частини ВМС. А це понад 100 пускових установок і, в залежності від конфігурації, до 2000 ракет. Таким чином, обсяг програми дуже широкий, а її вартість оцінюється приблизно в 30-40 мільярдів злотих у «повній» версії.
Новий ЗРК має протидіяти більшості аеродинамічних цілей, таких як літаки і вертольоти, а також крилаті ракети. Він призначений для прикриття як авіабаз, так і угруповань сухопутних військ у взаємодії з ЗРК ближньої дії (такими як Poprad). Ракети «Нарви» ймовірно матимуть дальність дії близько 40 км (спочатку передбачалось 25 км).
Ось що міністр Блащак сказав про роль «Нарви»: «Ми перебуваємо 3-й Варшавській бригаді ППО. Солдати цієї бригади вже проходять навчання в США, і деякі з них готові прийняти дві батареї Patriot [...] Завданням цієї системи буде оборона на середніх дальностях [...] Сьогодні польська армія також має зенітні комплекси ближньої дії, такі як Grom, Piorun, Poprad. Але нам не вистачає елемента, який знаходиться між «Попрадом» і «Петріотами».
Нова система включатиме компоненти польського виробництва: оглядовий радар, радіолокатор наведення ракет, мобільну пускову установку, пасивну оптико-електронну систему спостереження за повітряними цілями і супроводу ракети, систему бойового управління і систему зв'язку між компонентами.
Наразі найбільше відомо про радари, які вже або розроблені, або побудовані польською промисловістю, а саме компанією PIT-RADWAR, що належить PGZ. Функцію багатофункціональної РЛС управління вогнем в кінцевому підсумку виконуватиме станція Sajna, побудована в рамках проєкту NCBiR. Вона являє собою радар класу АФАР (AESA) на телескопічній щоглі (що збільшує можливість виявлення і супроводу низьколетящих цілей). Водночас перші батареї Narew можуть бути оснащені легшою РЛС Bystra, яка вже готова (замовлення на серійне виробництво розміщене у 2019 році). Своєю чергою, для початкового виявлення цілі будуть використовуватися станції PET-PCL (пасивна) і P-18PL (активна), також побудовані PIT-RADWAR в програмі NCBiR.
Що стосується ракет, то, за наявною інформацією, були враховані пропозиції кількох зарубіжних партнерів щодо створення виробничих потужностей в Польщі. В принципі, це мають бути ракети з активним наведенням (можливо, з можливістю тепловізійного наведення), які не потребують спеціальних радіолокаційних станцій і легко інтегруються в систему управління.
Розглядається використання ракет Barak-MX ізраїльської IAI, CAMM/CAMM-ER від MBDA, I-Derby (ER) та Python-5 від ізраїльської Rafael і ракети AMRAAM/AMRAMM-ER системи NASAMS запропоновані Kongsberg в співробітництво з Raytheon та запропоновані Raytheon у співпраці з Rafael SkyCeptor в «скороченій» версії.
Попередні заяви PGZ вказують на те, що створення потужностей з виробництва ракет може зайняти близько шести років з моменту підписання контракту, тому очікується, що перші кілька сотень ракет будуть поставлені безпосередньо від виробника, якщо перші комплекси Narew будуть доставлені в районі 2025 року.
Зазначається, що попри це, виробництво ракет по ліцензії – дуже великі можливості для PGZ. Адже на практиці більшу частину вартості системи складають саме ракети.
Нагадаємо, що раніше у цьому проєкті планувала взяти участь й Україна. Так, у 2017 році, тодішній гендиректор Укроборонпрому Роман Романов, запропонував польському міноборони спільну розробку системи ППО малої дальності «Нарва» (робоча назва Р-27 ADS – Air Defence System) з використанням авіаційних ракет Р-27, які виробляються ДАХК «Артем».
Читати також:
