Законопроєкт № 3822, який в «турборежимі» намагається проштовхнути керівництво оборонного концерну, містить багато корупційних ризиків, що ведуть до втрати держмайна.
Про це йдеться у листі надісланому до редакції Ukrainian Military Pages Романом Грибом, членом Наглядової ради ВАТ «Меридіан ім. С.П. Корольова», яке виробляє безпілотники Spectator, що перебувають на озброєнні ЗСУ та прикордонників.
“ Оскільки, ми є акціонерами підприємства (ВАТ «Меридіан ім. С.П. Корольова»), яке входить в УОП, ми на собі відчули всі переваги передових принципів корпоративного управління за всі 12 років, протягом яких володіємо пакетом акцій. Як раніше, так і зараз, мета у держчиновника одна, заробити на процесі управління. І нинішній керівник сектора корпоративного управління в концерні, Мустафа Найєм, яскраве тому підтвердження. Наразі, ми готуємо матеріали до правоохоронних органів за вимагання, через свою довірену особу, яку Мустафа Найєм, нав'язував нам, в якості директора підприємства.
Своєю чергою, Укроборонпром, який управляє 50,0001% акцій товариства, що належать державі, вчора поширив заяву, що звернувся до СБУ через загрозу втратити державний контроль за діяльністю ВАТ «Меридіан», звинувачуючи приватних акціонерів (ТОВ «Меридіан Союз» що володіє 40% акцій та контролюється Вадимом Грибом та його сином Романом) у дестабілізації та блокування роботи стратегічного підприємства:
“ Упродовж останніх років ТОВ «Меридіан Союз», користуючись своїми правами акціонера, свідомо та системно перешкоджає спробам Концерну привести статут та органи управління ВАТ «Меридіан ім. С.П. Корольова» у відповідність із вимогами чинного законодавства. Через це товариство досі продовжує здійснювати діяльність в організаційно-правовій формі «відкрите акціонерне товариство», яку було скасовано Законом України «Про акціонерні товариства» ще 2009 року. Таким чином, органи управління товариства сформовані та здійснюють діяльність згідно зі статутом, що не відповідає зміненому законодавству. Крім іншого, ТОВ «Меридіан Союз» систематично зриває та саботує роботу наглядової ради стратегічного підприємства. Це відбувається шляхом шантажу, погроз, судового оскарження кожної дії і рішення наглядової ради, а також, віднедавна, звинувачень на адресу представників Концерну у нібито вимаганні неправомірної вигоди.
Укроборонпрому стверджує, що роками не може повноцінно управляти ВАТ «Меридіан ім. С.П. Корольова», що впливає на ефективність господарської діяльності та обсяги продукції, яка виробляється для потреб ЗСУ.
Також у концерні ввжають безпідставними та голослівними звинувачення заступника гендиректора концерну Мустафи Найєма у вимаганні неправомірної вигоди.
Тепер повернемося до листа приватних акціонерів ВАТ «Меридіан ім. С.П. Корольова» та подивимось, які на їх думку корупційні ризики містить законопроєкт №3822 про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності.
Ризик №1: Продаж майна підприємств ОПК
Положення, передбачені законопроєктом:
Заключні положення, п.13, п.п.8 (ст.11, ч.9, 4 абзац) За погодженням з уповноваженим суб’єктом управління…… нерухоме майно об’єктів державної власності ….. може бути відчужено відповідним підприємством або господарським товариством ….. якщо таке майно не входить до складу єдиного майнового комплексу, що забезпечує основні види діяльності такого суб’єкта господарювання, або більше трьох років не використовується у виробничій діяльності і подальше його використання не планується.»
Ключова корупційна схема, передбачає подальший продаж майна підприємств, на власний розсуд, через механізм, коли активи не задіяні в основному виробництві більше 3 років (треба розуміти оборонне замовлення), можуть реалізовуватися за рішенням новоствореної холдингової компанії (замість УОП). З огляду на той факт, що на балансі підприємств УОП, знаходяться мільйони квадратних метрів не задіяних в основному виробництві площ, саме на це і націлена дана норма законопроєкту, яка і несе в собі найбільші корупційні ризики втрати державного майна.
Крім цього, дана схема передбачає безліч варіантів по своєму наповненню (щоб було, що продавати).
ст.16, ч.1, 2 и 3 абзаци – «Статутний капітал товариства формується за рахунок … права господарського відання на закріплені за підприємством об’єкти права державної власності, які не підлягають приватизації (у тому числі аеродроми та аеродромні об'єкти, зокрема, злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, системи посадки, наземні засоби зв'язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, що забезпечують безпеку польотів)права постійного користування земельними ділянками підприємства»
ст.9, ч.1-5 – «1. Для підготовки підприємства до перетворення уповноважений суб’єкт управління відповідно до цієї статті здійснює заходи з безоплатної передачі майна підприємства та господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі….. Безоплатна передача нерухомого майна відповідно до цієї статті може проводитися без попередньої державної реєстрації прав на таке майно.
Так, нормою законопроєкту визначено можливість формування статутного капіталу новостворених підприємств, державним майном, яке закріплено за підприємством на правах користування, мова йде, в тому числі про земельні ділянки, аеропорти, злітно-посадкові смугу і т.п. Виходить, що при внесенні майна держави в статутний капітал, держава в особі уповноважених органів втрачає контроль за цим майном, а розпоряджатися на свій розсуд (в тому числі і подальший продаж, по схемі не задіяного майна в основному виробництві) вже будуть посадові особи холдингової компанії. Це не що інше як прихована приватизація об'єктів. Фактично, ми можемо спостерігати, що ініціатори законопроєкту підготували велику приватизацію, яка остаточно доб'є оборонну промисловість.
Також, прописана процедура передачі майна між підприємствами холдингу на безоплатній основі, включаючи як матеріальні активи, так і інтелектуальні розробки, і патенти. Все це може робитися за рішенням холдингової компанії. Це може привести до того, що всі цікаві активи і розробки зберуть на підконтрольних підприємствах, а решта підприємств і їх майно пустять з молотка. Даний інструмент, крім корупційних ризиків несе в собі ще й соціальні ризики, які пов'язані з робочими колективами цих підприємств.
Відсутність положень, які передбачають проведення незалежної оцінки майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і передача активів на безоплатній основі може призвести до формування розміру статутного капіталу новостворених товариств, виходячи з вартості, яка не відповідає ринковій (справедливої) вартості.
Перерозподіл майна між підприємствами ОПК шляхом його вилучення і безоплатної передачі за спрощеною процедурою має здійснюватися на підставі економічних обґрунтувань і за згодою відповідних підприємств. В іншому випадку це може призвести до негативних фінансово-економічних наслідків в таких підприємствах, порушення технологічно - виробничих процесів, створення атмосфери закритості і непрозорості прийняття управлінських рішень.
Ризик №2: Ускладнення механізму прийняття рішень і розмиття відповідальності.
Положення, передбачені законопроєктом:
ст.1, ч.1, 2-й абзац – «суб’єкт управління – Кабінет Міністрів України або уповноважений ним центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику»
Розмите формулювання повноважень між органами державної влади суперечить положенням пунктів D, Е розділу II Керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління на підприємствах державної форми власності. У цих пунктах закріплено, що повноваження держави як власника повинні бути тільки у одного органу або організації.
При реформуванні УОП, розробниками представлена наступна схема, як буде виглядати реорганізований концерн:
З представленої схеми ми бачимо наскільки ускладнився механізм прийняття рішень і з'явилося багато керівників, які представлені у вищих органах управління і Наглядових радах. Все це веде до розмиття відповідальності за кінцевий результат, оскільки рішення приймаються на самому верху і спускаються вниз по ланцюжку і вразі, коли щось пішло не так, то винні стрілочники. При цьому система мотивації передбачає прив'язку до виручки, без врахування реальних результатів, коли підприємство нарощує обсяги випуску своєї продукції або навпаки зменшує. З'являються «хлібні місця» в Наглядових радах з гарантованою оплатою і відповідними страховками та іншими пільгами. Крім цього, бюджетний процес також буде проходити всі ці вертикалі, що ні в якому разі не полегшить діяльність підприємств, які на кожному рівні повинні доводити і обґрунтовувати свої потреби.
Як працює запропонована схема корпоративного управління в українських реаліях наочно видно на прикладі НАК «Нафтогаз», АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрпошта», в яких директора і члени наглядових рад отримують десятки мільйонів гривень, а результатом діяльності є величезні збитки держкомпаній.
Більше того, одним з основних завдань, ініціаторів законопроєкту, було захищати тих осіб, хто буде приносити їм дохід, і сховатися за колективною відповідальністю. Це реалізується через систему корпоративного управління, оскільки в АТ передбачені органи управління у вигляді Зборів акціонерів і Наглядової ради, які працюють за своїм регламентом. Таким чином, звільнити і призначити директора вольовим рішенням неможливо. Очевидно, що всі ці функції будуть делеговані НР, тому хто контролює НР той і керує підприємством. Директори підприємств стають заручниками ситуації, коли якщо ти виконуєш корупційні вказівки, то у Тебе все добре, якщо ні, Тебе миттєво звільнять через НР, яка в свою чергу формується вищим холдингом.
Ризик №3: Позбавлення повноважень держави з управління державними активами.
Положення, передбачені законопроєктом:
ст.7, ч.13 – «Акціонерне товариство приймає рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі».
ст.9, ч.2 – «Безоплатна передача об’єктів державної власності від одного підприємства до іншого або до уповноваженого суб’єкта управління ….. не потребує погодження з Фондом державного майна України та трудовим колективом підприємства».
Через весь проєкт документу прослідковується позбавлення повноважень держави управління активами, а саме що всі функції щодо розпорядження майном в тому числі і його реалізацією, покладені лише на реорганізовану структуру УОП. Функції ФДМУ та КМУ повністю нівелюються. Так, навіть на старті при формуванні холдингу передбачається, що не все майно буде вноситись у статутні капітали реорганізованих компаній. У документі прописано, що майно, яке не увійшло до статутних капіталів може бути реалізоване за рішенням УОП. Таким чином, вони беруть на себе функції ФДМУ, який є спеціалізованим держорганом, що займається реалізацією державної власності. Іншими словами, навіть на першому етапі реорганізації з'являється корупційний ризик, пов'язаний з реалізацією активів, що не увійшли до статутного капіталу.
Інші ризики, що тягнуть за собою втрату активів ОПК
Делегування повноважень корпоративного центру:
Заключні положення, п.13, п.п.11 (ч.3 п.38) – «3. Концерн може приймати рішення про передачу (делегування) функцій (повноважень) з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, в тому числі функцій (повноважень) щодо розпорядження державною власністю ……..розпорядження майном інших учасників Концерну ………збереження у державній власності активів, необхідних для забезпечення обороноздатності держави, та позбавлення від непрофільних активів.»
Передбачено механізм делегування функцій з управління корпоративними правами одному з підприємств, по відношенню до іншого підприємства, всередині холдингу. Це може вбити конкурентне середовище і навмисно привести до того, що підприємство лідер буде розвиватися за рахунок переданих в управління підприємств. А подальша доля таких підприємств - продаж з молотка, того що від них залишилося. Передача функцій корпоративного центру призведе до розмиття відповідальності.
ст.5, ч.1, 2-й абзац – «За рішенням Кабінету Міністрів України акціонерне товариство, господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі має право відчужити пакет акцій (частку у статутному капіталі) господарського товариства ……… у розмірі, що не перевищує 25%-1 акція.»
Подібне розпорядження державною власністю створює можливості для фактичної приватизації державних підприємств ОПК і створення на їх базі товариств поза межами Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Обмеження прав кредиторів
Заключні положення, п.13, п.п.11 (ч.3 п.38) – «3. Концерн може приймати рішення про передачу (делегування) функцій (повноважень) з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, в тому числі функцій (повноважень) щодо розпорядження державною власністю ……..розпорядження майном інших учасників Концерну ………збереження у державній власності активів, необхідних для забезпечення обороноздатності держави, та позбавлення від непрофільних активів.»
Передбачено механізм делегування функцій з управління корпоративними правами одному з підприємств, по відношенню до іншого підприємства, всередині холдингу. Це може вбити конкурентне середовище і навмисно привести до того, що підприємство лідер буде розвиватися за рахунок переданих в управління підприємств. А подальша доля таких підприємств - продаж з молотка, того що від них залишилося. Передача функцій корпоративного центру призведе до розмиття відповідальності.
ст.5, ч.1, 2-й абзац – «За рішенням Кабінету Міністрів України акціонерне товариство, господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі має право відчужити пакет акцій (частку у статутному капіталі) господарського товариства ……… у розмірі, що не перевищує 25%-1 акція.»
Подібне розпорядження державною власністю створює можливості для фактичної приватизації державних підприємств ОПК і створення на їх базі товариств поза межами Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Обмеження прав кредиторів
ст.3, ч.9, 2-й абзац – «Під час утворення акціонерного товариства, формування його статутного капіталу та припинення Державного концерну «Укроборонпром» шляхом перетворення, у тому числі під час відступлення права вимоги, переведення боргу, не застосовуються положення законодавства і договорів щодо: необхідності одержання згоди кредиторів ………..
ст.10, ч.4, 1-2 абзаци – «Під час проведення реорганізації підприємства або виділу не застосовуються положення законодавства і договорів щодо необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов'язанні (переведення боргу) ……..права кредиторів вимагати у зв'язку з проведенням реорганізації підприємства або виділу забезпечення виконання зобов'язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків;»
ст.14, ч.1 – «Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків підприємства з дня його державної реєстрації, у тому числі в частині участі у виконанні державних контрактів з оборонних закупівель та державних цільових програм, програм підвищення обороноздатності і безпеки держави, …..»
Проєкт закону передбачає, що думка кредиторів взагалі не береться до уваги при реорганізації концерну, навіть якщо фінансові зобов'язання оформлені належним чином (застава майна). Проте якщо підприємство має зобов’язання, то вони передаються новоствореному підприємству в повному обсязі. Дані положення суперечать цілій низці законодавчих документів.
ст.11, ч.1-3 – « З метою виконання заходів із підготовки підприємства до перетворення та безоплатної передачі майна у порядку, ……… заміняється іншим майном, ринкова вартість якого не є меншою, ніж ринкова вартість обтяженого майна, у тому числі майном, переданим відповідному суб’єкту господарювання на підставі рішення уповноваженого суб’єкта управління.
У статті не визначено, звідки береться інше майно, яким замінюється обтяжене майно, і що робити, якщо такого майна немає.
Незрозуміла подальша доля обтяженого майна, а також те, яким чином будуть захищені відповідні права кредиторів вказаних суб'єктів господарювання.
Схема передбачає якусь компенсацію якимись активами, які холдинг запропонує натомість, причому думка кредитора в даному випадку не враховується, а чи згоден він на заміну і чи влаштовують його запропоновані активи. Насправді, дана норма показує, з ким потрібно домовлятися, якщо хочеш хоч щось отримати. Корупція в чистому вигляді.
Формування статутного капіталу за рахунок бюджетних коштів
ст.4, ч.1, 3-й абзац – «Статутний капітал акціонерного товариства формується за рахунок:…коштів державного бюджету»
Даний пункт не узгоджується з ч. 1 ст. 86 Господарського кодексу України, згідно з якою, зокрема, забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти.
Внесення нерухомого майна до статутного капіталу здійснюється без попередньої державної реєстрації права державної власності, або право оперативного управління.
ст.14, ч.4 – «Внесення нерухомого майна підприємств у статутний капітал товариства здійснюється без попередньої державної реєстрації права державної власності, права господарського відання або права оперативного управління підприємств на вказане майно.»
Відмова від державної реєстрації нерухомого майна може привести до його втрати.
Фактично, даний пункт створює можливості для безконтрольного продажу майна підприємств оборонно-промислового комплексу.
Утворення акціонерних товариств в результаті корпоратизації держпідприємств може привести до формування статутних капіталів без правовстановлюючих документів, а лише на підставі тільки акту прийому-передачі.
В результаті, розпочнуться численні судові процеси, а формування статутних капіталів на підставі залишкової вартості майна призведе до суттєвого заниження реальної вартості активів.
Виведення активів через спільні підприємства
Заключні положення, п.13, п.п.8 (ст.11, ч.9, 3-4 абзаци) – «Нерухоме майно об’єктів державної власності, включених до Переліку державних підприємств, що не підлягають приватизації, але можуть бути перетворені в господарські товариства, може бути передане до статутного капіталу господарських товариств, утворених на базі таких підприємств
За погодженням з уповноваженим суб’єктом управління, визначеним Законом України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», нерухоме майно об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, може бути відчужено відповідним підприємством або господарським товариством в оборонно-промисловому комплексі в установленому порядку, якщо таке майно не входить до складу єдиного майнового комплексу, що забезпечує основні види діяльності такого суб’єкта господарювання, або більше трьох років не використовується у виробничій діяльності і подальше його використання не планується.
Передбачає можливість приватизації і безконтрольного продажу майна підприємств оборонно-промислового комплексу шляхом створення спільних підприємств. Згідно Закону України "Про управління об'єктами державної власності" засновником господарських організацій, до статутних капіталів яких передається державне майно, у тому числі холдингових компаній і підприємств, що підлягають корпоратизації відповідно до законодавства, є ... Фонд державного майна України.
Отже, в разі створення державними підприємствами-учасниками ДК «Укроборонпром» спільних підприємств, Концерн втратить будь-який вплив на такі СП. Якщо ініціатива створення спільного підприємства належить підприємству-учаснику ГК «Укроборонпром», яке КМУ визнав стратегічним для економіки і безпеки держави, то процедури попереднього погодження такої ініціативи тільки з Концерном або Мінстратегпромом буде недостатньо.
Висновки: Запорукою реалізації «успішної» корупційної схеми, є:
- Команда «реформаторів», котрі мають політичну «кришу».
- Некомпетентність людей, які приймають остаточне рішення.
- Жорстка, вибудувана вертикаль управління, яка забезпечує реалізацію задуманого плану.
- Складна схема прийняття рішень, котра ховається за колегіальною відповідальністю на різних етапах.
- Нівелювання діючого законодавства, шляхом прийняття окремого закону.
- Максимальні кадрові повноваження, сконцентровані в одному місці.
- Завуальована схема розкрадання, спрямована «на благо» та оздоровлення оборонної промисловості.
«Всі ці моменти можуть бути реалізовані, якщо законопроєкт №3822 буде прийнято в поточній редакції», – підсумовується у листі приватних акціонерів ВАТ «Меридіан ім. С.П. Корольова».