В останні два десятиліття танкова промисловість Китаю зробила серйозний якісний ривок.
Нині вона розвиває відразу кілька основних лінійок танків, не рахуючи експортних модифікацій – легкі для важкодоступної місцевості, амфібійні, а також два сімейства основних бойових танків. Серед основних танків є порівняно недорогі масові машини і висококласні танки, які не поступаються новітнім закордонним зразкам. Представником останніх стала машина «тип 99».
Реформи в КНР, розпочаті Ден Сяопіном, дали імпульс притоку в Піднебесну нових технологій, в тому числі й військових. Китайські інженери, як губка, вбирали їх і були готові втілити у нові вироби. Однак цьому заважали два чинники: по-перше, КНР у 80-90-ті роки ще не мала достатньо коштів, щоб дозволити собі масове переозброєння армії якісно новими зразками, а по-друге – більшість підприємств оборонної промисловості були технологічно не готові до виробництва таких зразків.
У підсумку довелося йти на компроміси. В області танкобудування таким компромісом стало паралельний розвиток двох ліній основних бойових танків – порівняно простих і недорогих масових машин, а також високотехнологічних «елітних». Останні повинні були не поступатися сучасним танкам Росії, Японії, Республіки Корея і США.
Концепція
Розробка нового «елітного» танка велася в 601-му науково-дослідному інституті, а також конструкторському бюро при 617-му заводі. Мабуть, найбільший вплив на формування його вигляду зробило знайомство з танком Т-72М, кілька примірників якого китайцям вдалося роздобути в 80-і роки. Ця машина на кілька десятиліть випереджала тодішній рівень танкопрому КНР, однак китайські фахівці зуміли розгледіти не тільки сильні сторони Т-72М, а й недоліки. Гідними копіювання визнали гармату, автомат заряджання, геометрію лобової частини корпусу, а також ходову. Головним недоліком визнали тісну й важку башту. Не викликало захоплення і примітивне основне бронювання.
Установка на новому танку двигуна, який був копією західного зразка, вимагала збільшити розміри моторно-трансмісійного відділення. Також слідувало збільшити башту, щоб уникнути проблем з розміщенням елементів перспективної системи управління вогнем (СУВ), склад якої ще тільки визначався. До того ж вельми небажаним уявлялося перевищення ліміту маси в 50 т, з огляду на пропускну здатність більшості китайських доріг і мостів. Все це призвело до необхідності обмеження захищеності – вся комбінована броня зосереджена лише на лобовій частині корпусу і башти в діапазоні приблизно 10 градусів вправо і вліво від повздовжньої осі машини. Борти ж мають лише символічний захист. Це аж ніяк не є прорахунком проєктувальників, а лише тверезим компромісом між необхідною кубатурою корпусу та башти й обмеженнями по масі.
У жовтні 1999 року новий танк «тип 98G» (ZTZ-98) вперше показали публіці під час параду на честь 50-річчя утворення КНР. Однак ця модель виявилася лише проміжною, по суті, передсерійною - за оцінками експертів, випустили не більше 40 таких танків. Вже у 2001 році почався випуск танка «тип 99» (ZTZ-99), що відрізняється новою силовою установкою, вдосконаленою СУВ і реактивною бронею нового покоління. Вважається, що було випущено приблизно півтисячі таких машин.
Конструкція
Компонування танків «тип 98G» і «тип 99» багато в чому нагадує Т-72М. Перш за все, це стосується геометрії передньої частини корпусу з робочим місцем механіка-водія, розташованим по осі машини. При цьому довжина корпусу збільшена більш ніж на метр. Досягнуто це шляхом збільшення відстані між опорними катками, яка до того ж неоднакова: 3-й і 4-й катки (в районі розташування карусельного автомата заряджання) мають більшу відстань між собою (і сусідніми катками), ніж 1-й і 2 й, а також 5-й і 6-й катки.
Башта – зварна з литих деталей. Товщина їх в лобовій проєкції – всього 40 мм, але ця частина додатково захищена двома модулями «спеціальної» броні типу NERA (Non-Explosive Reactive Armour). Вони містять кілька пакетів- «сендвічів» з двох сталевих листів з енергопоглинаючим шаром між ними. Такий бронезахист є вдосконаленим варіантом модулів, які застосовувались ще на танку «тип 85-IIМ» (1990 рік), а товщина модулів та їх конфігурація практично ідентичні пакистанському танку «Аль-Халід». Серйозним недоліком є опуклий дах башти, який виступає за контур модулів «спеціальної» броні.
З 2001 року на танках «тип 99» і «тип 99А» застосовується динамічний захист (ДЗ), що прикриває лобову проєкцію корпусу і башти, а також борту башти. На «типі 99» застосована ДЗ FY-II, відома по «бюджетному» танку «тип 96», а на «типі 99А» – FY-III на бортах башти і FY-IV в лобовій проєкції башти й корпусу. Ефективність ДЗ оцінюється як відповідна радянським елементам 4С22 «Контакт-5».
Основним озброєнням танка є неліцензійна копія 125-мм гармати 2А46М-1, що випускається в Китаї разом з електрогідравлічною системою стабілізації 2Е28М. Боєкомплект складається з 41 пострілу (22 з них знаходяться в автоматі заряджання карусельного типу). Застосовуються кумулятивні снаряди BTJ1 (копія БК-14М), осколково-фугасний ВТЕ2 (копія ОФ-19), а також ПТКР 9М119 «Рефлекс», що випускаються в КНР за ліцензією. А ось бронебійні підкаліберні снаряди («тип IIM» і більш сучасний DTW-125, прийнятий на озброєння у 2010 році) є китайськими розробками на основі ізраїльських технологій. Додаткове озброєння танка – спарений з гарматою 7,62-мм кулемет (боєкомплект – 2000 патронів) і 12,7-мм зенітний кулемет (300 патронів).
На танку застосована СУВ ISFCS-212 (що є компіляцію елементів китайської розробки з технічними рішеннями з Великобританії та Ізраїлю) в найбільш «просунутої» комплектації – з метеорологічними датчиками й повністю цифровим балістичним обчислювачем. Нарешті вдалося забезпечити пристойну ситуаційну обізнаність для командира танка. Крім шести перископів, встановлених по колу люка, він має у своєму розпорядженні панорамний прилад спостереження з нічним каналом. Комбінований приціл навідника має нічний канал ізраїльського походження (ELOP TES зразка 1994 року), а денний скопійований з радянських зразків.
Танки «тип 98G» і «тип 99» мають непогану рухливість – з огляду на порівняно невелику масу (48 т – для «тип 98G», 52 т – для «тип 99») і потужну силову установку. На першому з них встановили 1200-сильний дизель WD396 з бортовими передачами за зразком Т-72. Таке рішення виявилося настільки невдалим, що на «типі 99» застосували зовсім іншу силову установку – неліцензійну копію дизеля MTU MB871 Ka.501 з гідрокінетічною трансмісією ESM 500, що випускається за французькою ліцензією. Питома потужність в такій конфігурації становить 28,8 к.с. / т, а від 0 до 32 км / ч танк розганяється менш ніж за 10 секунд.
Як же виглядає «тип 99» на тлі закордонних конструкцій? Китайський танк нездатний скласти конкуренцію сучасним західним машинам: «Абрамсу» (від моделі М1А1НС і вище), «Леопарду» 2А5 (і більш пізнім модифікаціям), а також «Леклерку». Істотно краще «тип 99» виглядає на тлі танків країн-сусідів. За рухливості він дорівнює південнокорейському К1 і японському «тип 90», а також газотурбінним Т-80Б / БВ і Т-80У, істотно перевершуючи Т-72 і Т-90С.
Складнішою видається оцінка вогневої потужності. Застосування на «типі 99» клонів гармати 2А46М-1 і стабілізатора 2Е28М означає, що незалежно від рівня досконалості СУВ буде важко домогтися високої точності вогню в русі. На цьому тлі набагато краще виглядають танки «тип 90», К1, а також Т-90С.
«Тип 99» має у своєму розпорядженні непогані підкаліберні боєприпаси. Снаряд «тип IIM», що з'явився на початку тисячоліття, не поступався японським і південнокорейським снарядам, а також значно перевищував снаряди, які використовуються індійською армією – в тому числі 3БМ42 «Манго», куплені разом з танками Т-90С. Більш сучасний DTW-125 може успішно вражати в лобовій проєкції танки Т-72, К1 і «тип 90» (правда, щодо останнього є сумніви). А ось машини сімейства Т-90, Т-80У і Т-72Б з ДЗ «Контакт-5» мають значно більше шансів у протистоянні з «типом 99». Сам же китайський танк (в комплектації з ДЗ) непогано захищений від більшості засобів ураження армій сусідніх держав. Загрозу представляють лише нові японські та південнокорейські засоби ураження, прийняті на озброєння після 2010 року, а також російські ПТРК «Корнет», «Атака» і снаряди «Свинець-1» і «Свинець-2».
Сконструювавши «тип 99», китайські інженери не досягли рівня «Абрамса», «Леопарда» або «Леклерка», проте їм вдалося створити гідного суперника індійським, південнокорейським і японським танкам.
Новий етап
«Тип 99» являв собою значний крок вперед в китайському танкобудуванні. З усім тим, він не був позбавлений недоліків, адже конструкція корпусу базувалася на аж ніяк не новому Т-72, а башта, хоч і модифікована, йшла корінням до танку «тип 85-IIM». Для перехідної машини такі рішення були прийнятні, але не дозволяли створити танк, здатний протистояти новітнім західним і російським бойовим машинам. Тому у 2003 році почалася розробка танка «тип 99А2». Попри позначення, це абсолютно нова машина з новими корпусом і баштою. У 2007 році з'явилися прототипи, два роки по тому почалася дослідна експлуатація нових танків, а у 2011 році з конвеєра зійшли перші серійні машини. Вважається, що темп випуску становить 50-60 танків на рік, тобто до теперішнього часу виготовлено приблизно 500-500 таких машин.
Корпус і башта «типу 99А2» повністю зварні, з катаних листів. Якщо на «типі 99» борту башти скошені назад під кутом приблизно 20 градусів (башта звужується до корми), то на «типі 99А2» вони прямі. Передні модулі додаткового бронювання башти мають товщину близько 660 мм біля основи башти, 700-1000 мм на половині висоти та 400 мм – у даху.
Верхня лобова деталь (ВЛД) корпусу також захищена модулем додаткового бронювання товщиною приблизно 650-750 мм. Лобова проєкція корпусу та башти, а також борту башти захищені елементами ДЗ FY-IV. Згідно з китайськими джерелами, ця ДЗ відповідає російському «Релікту». Додатковим бронюванням нового типу захищено дах башти, що підвищує захищеність від кумулятивно-осколкових суббоєприпасів.
Крім того, «тип 99А2» має систему активного захисту (аналог російської «Штори»), що включає датчики, які сигналізують про лазерне опромінювання, і мультиспектральні камуфлюючі гранати. Нарешті, за люком навідника встановлена щогла з оптоелектронним пристроєм – на думку ряду експертів, це лазерний пристрій, яке виявляє і виводить з ладу системи наведення ПТРК.
Головним озброєнням танка є 125-мм гармата зі стволом довжиною 50 калібрів, відповідна за своїми параметрами гарматі 2А46М-5. Автомат заряджання має ту ж конструкцію і місткість, що і на «типі 99». А ось система стабілізації озброєння – повністю нова, електрична. Також танк отримав нову СУВ, що дозволяє повноцінно реалізувати режим «мисливець-вбивця» (з передачею цілевказівки від командира до навідника).
Панорамний прилад командира отримав новий нічний тепловізійний канал. СУВ має дві щогли з метеодатчиків, динамічну систему вимірювання прогину ствола і, ймовірно, систему розпізнавання «свій-чужий». На робочому місці командира встановлені два великих багатофункціональні монітори: на один виводиться інформація від системи управління боєм і комплексу активного захисту, а на іншій – інформація про роботу систем танка і зображення з прицілу навідника. Навідник також має власний багатофункціональним монітором.
Посилення захищеності та вогневої мощі позначилося на масі танка, збільшеній до 58 т. З огляду на, що силова установка залишилася колишньою, рухливість «типу 99А2» дещо знизилася, але це зниження параметрів не є критичним. Також вважається, що істотному переробленню піддалася підвіска (в цілях більш ефективного гасіння коливань важкого танка).
Характеризуючи танк «тип 99А2», китайська пропаганда не скупиться на епітети, стверджуючи, що нова бойова машина як мінімум не поступається американському «Абрамсу» М1А2, німецькому «Леопарду» 2А7, південнокорейському К2 і російському Т-90М.
Чи так це насправді?
Дійсно, в лобовій проєкції «тип 99А2» вельми непогано захищений. Але «тип 99А2» тонн на десять легше західних танків, а це значить, що бронезахист його бортів значно слабше. Ймовірно, вони пробиваються навіть підкаліберними снарядами автоматичних гармат калібру 30-40 мм (з дистанції менш як 1000 м). З точки зору інтегральності захисту та його площі «тип 99А2» поступається не тільки «Абрамсу» чи «Меркаві», а й Т-90М і «Оплоту».
Лобова броня захищає від підкаліберних снарядів японського і південнокорейського виробництва, а також тих, що використовуються індійськими танками, але американські снаряди М829А3 і М829А4 з легкістю її проб'ють. Ймовірно, вона не є непереборною перешкодою і для німецьких DM63 і російських «Свинець-1/2».
З огляду на наявність блоків ДЗ, «тип 99А2» захищений не тільки в лобовій проєкції, але і з бортів башти, від відносно старих ПТКР – наприклад, «Мілан», що перебувають на озброєнні індійської армії. Водночас сучасні ПТРК на кшталт «Джавеліну» або «Спайка» вражають бронецілі зверху – а тут захист «типу 99А2» нездатний їм протистояти. Єдиним засобом протидії в цьому випадку є комплекс активного захисту, проте його реальна ефективність поки невідома.
Тактико-технічні характеристики (ТТХ) танка «тип 99»
Література
- Wolski J. Chińska pencerna pięść — Typ 98 i Typ 99. Nowa Technika Wojskowa, 2019, №3
- armyrecognition.com
- globalsecurity.org
- nationalinterest.org
- nevskii-bastion.ru
- pro-tank.ru
Використані джерела:
warspot.ru