30-мм автоматичний гранатомет на станку АГС-17 (індекс 6Г10) призначений для ураження живої сили та вогневих засобів противника, розташованих поза укриттями, у відкритих окопах (траншеях) та за природними складками місцевості.
Прийнятий на озброєння Радянської армії в 1971 році.
Державне підприємство «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (м. Київ) з 2020 року виготовляє українську локалізовану версію під найменуванням КБА.117-02.
Гранатомет АГС-17 складається з тіла гранатомета (індекс 6Г11), станку САГ-17 (індекс 6Т8) та оптичного прицілу ПАГ-17 (індекс 10П78).
Для стрільби з гранатомета застосовується постріли ВОГ-17М (індекс 7П10М) або постріли ВОГ-17 (індекс 7П10) з уламковою гранатою, які споряджені у металеву стрічку 6Л12. Стрічки складуються у магазин-коробку 6Л11.
Місткість коробки 29 пострілів (перший постріл у стрічку не вкладається).
Тактико-технічні характеристики (ТТХ) АГС-17 та пострілу до нього
| Маса гранатомета (без станка), кг | 18 |
| Маса станка, кг | 12 |
| Маса магазин-коробки з пострілами, кг | 14,5 |
| Місткість магазин-коробки, пострілів | 26 |
| Прицільна дальність стрільби, м | 1700 |
| Темп стрільби: | |
| • максимальний, пострілів/хв | 350-400 |
| • мінімальний, пострілів/хв | 50-100 |
| Калібр, мм | 30 |
| Довжина, мм | 840 |
| Довжина ствола, мм | 305 |
| Початкова швидкість гранати, м/с: | 185 |
| Маса пострілу, кг | 0,35 |
| Маса гранати, кг: | 0,28 |
| Маса вибухової речовини, кг | 0,036 |
| Радіус суцільного ураження, м | не менше 7 |
Технічні характеристики ПАГ-17
| Маса прицілу, кг | 1 |
| Збільшення | 2,5х |
| Поле зору, град | 12˚ |
| Діаметр вихідної зіниці, мм | 4,5 |
| Віддалення вихідної зіниці, мм | 27 |
| Роздільна здатність, град | не більш 28 |
| Маса комплекту прицілу, кг | 3,5 |
Загальна будова 30-мм автоматичного гранатомету АГС-17
Гранатомет складається з наступних основних частин:
- тіла гранатомета (індекс 6Г11);
- станку САГ-17 (індекс 6Т8) ;
- оптичного прицілу ПАГ-17 (індекс 10П78).
У комплект гранатомета входять: три коробки для пострілів з дев’ятьма стрічками по 10 ланок кожна, чохол для перенесення тіла гранатомета, дві лямки для перенесення станка, комплект запасних частин, інструменту та приладдя (додаток 9) і формуляр. Крім того, на шість гранатометів передбачена одна трубка холодного пристрілювання ТХП-1-30.
Тіло гранатомета складається з наступних основних частин і механізмів: ствол, ствольна коробка, затвор, дві зворотні пружини, приймач, ударно-спусковий механізм, кришка ствольної коробки з механізмом перезарядження.
30-мм постріл ВОГ-17 з уламковою гранатою ОГ-17
Робота механізмів АГС-17 під час пострілу
Робота автоматики гранатомета заснована на принципі використання енергії віддачі вільного затвора.
Під час пострілу порохові гази, діючи на дно гільзи, відкидають затвор у крайнє заднє положення. При цьому гільза виходить з патронника та відбувається відкриття каналу ствола. Затвор, переміщаючись назад, стискає зворотні пружини, відводить переднє плече важеля подачі вліво в наслідок чого подавач просуває ланку з черговим пострілом до вхідного вікна ствольної коробки. Під час зустрічі з відбивачем стріляна гільза викидається зі ствольної коробки назовні.
Під дією стиснутих зворотних пружин затвор повертається в переднє положення, досилає черговий постріл у патронник ствола та зводить ударник. До моменту підходу затвора в крайнє переднє положення відбувається запирання каналу ствола затвором, який утримується у передньому положенні силою зворотних пружин, і роз’єднання ударника та затвору.
Ударник, рухаючись назад під дією бойової пружини, ударяє по важелю бойка, бойок розбиває капсуль–запальник пострілу. Відбувається постріл, після чого робота автоматики гранатомета повторюється. Стрільба буде продовжуватися доти, поки не буде відпущений спусковий важіль, або в стрічці не будуть використані всі постріли. Якщо після пострілу не буде натиснутий спусковий важіль, то ударник стане на шептало та стрільба припиниться. Для продовження стрільби необхідно знову натиснути на спусковий важіль.
Під час пострілу під дією порохових газів граната вистрілюється з каналу ствола з початковою швидкістю 185 м/с та за допомогою нарізів каналу стволу обертається навколо своєї осі.
Після вильоту гранати з каналу ствола на відстані 10 – 30 метрів від дульного зрізу відбувається зведення підривника, а під час зустрічі з ціллю (перешкодою) підривник спрацьовує, викликаючи детонацію розривного заряду гранати. В наслідок вибуху розривного заряду пружина (уламкова сорочка) та корпус гранати дробляться на уламки, які уражають живу силу противника.
Використані джерела:
Настанова зі стрілецької справи. АГС-17. ГУ бойової підготовки СВ ЗСУ, 2005