Цього тижня депутати знову зберуться у сесійній залі ВР, а отже, мають розглянути і збройові законопроекти. На відміну від багатьох обранців, журналістів та коментаторів, я ці проекти таки читав – і читав уважно. Тому – ось вам трошки міфів та їх спростувань щодо законопроектів про зброю. Щоб легше було визначитись.
Міф 1:Депутати розглядають законопроекти про Зброю, бо цього вимагають люди!
Реальність: прийняття Закону про Зброю, із посиленням контролю та новими обмеженнями щодо легальної зброї, вимагає від нас перш за все Євросоюз. Від країн-членів, а також від кандидатів і партнерів вимагається імплементувати європейські директиви, що вводять електронний реєстр зброї та її власників, обмежують ємність магазинів та інші параметри зброї.
Також за прийняття закону про зброю виступає перш за все МВС, яке хоче істотно посилити контроль за обігом зброї в країні.
Міф 2:Законопроект потрібен, щоб легалізувати ту зброю, що вже є на руках!
Реальність: на руках у нашого населення знаходиться вже чимало легальної мисливської зброї. За деякими підрахунками, більше 1,5 млн стволів. Її не потрібно легалізовувати, бо вона цілком легальна: стоїть на обліку у дозвільній систкмі і придбана власниками у легальний спосіб.
А от щодо нелегальної зброї – на жаль, у жодному із законопроектів немає навіть згадки про цю проблему, не те що пропозицій та заходів щодо її легалізації. Так само зі зброєю холодною, яку законопроекти чомусь полишили поза увагою. Дуже шкода.
Міф 3:Закон про зброю має надати нам можливість захищати себе та своє майно зі зброєю!
Реальність: проблема самозахисту не має прямого відношення до Закону про обіг зброї, чи інших товарів з обмеженнями вжитку. Це зовсім інша проблема. Зброю можна застосовувати не лише для самозахисту; самозахищатись можна не тільки із вогнепальною зброєю.
Між іншим, як зараз, так і після прийняття закону спроби захистити не життя, а от саме МАЙНО від злодія застосуванням зброї – призведе до кримінальної справи на власника зброї, і – з великою вірогідністю – до тюремного строку. Логіка Карного Кодексу така: калічити чи вбивати співгромадянина за завдані ним матеріальні збитки ви не маєте права. Обмежено це дозволяється лише для відвернення безпосередньої загрози життю та здоров'ю. Та й то – без перевищення меж необхідної оборони.
Міф 4:У проекті 4335 заборонене носіння та самозахист! Нашо тоді та зброя потрібна!
Реальність: не заборонене, а винесене за рамки закону. У величезної кількості європейських країн володіння та носіння зброї – це абсолютно різні ліцензії. Володіти ви можете без питань, а от носити із собою готовою до застосування – лише у разі реальної обгрунтованої потреби або загрози. На це дозвіл надається окремо.
Застосування зброї для самозахисту у проекті 4335 прописане, визначене і регламентоване. Можливо, не ідеально, але сам факт! До цього ми не мали законної можливості набувати та використовувати зброю саме із метою захисту. Купували як мисливську. Хоча серед власників зброї мисливців не так вже й багато.
Міф 5:Та хіба взагалі потрібна зброя, якщо я не можу носити її з собою і захищатись із нею?!
Реальність: ви, може, не здогадуєтесь, але зі зброєю можна не лише самооборонятись. Із нею полюють, тренуються, навчаються, змагаються, захищають Батьківщину. Для всього цього щоденне носіння зарядженого пістолету по місту не потрібне. З іншого боку, величезна кількість людей зараз купує зброю, маючи на меті саме захист власної оселі. І не ходить по місту із зарядженою "помпою" чи АКМ під пахвою.
Міф 6:Та я ж не зможу її навіть із хати винести, як же ж мені поїхати на стрільбище чи у тир?
Реальність: та зможете, вгамуйтесь уже. У законі розрізняють носіння та транспортування зброї. При транспортуванні зброя розряджена, знаходиться у чохлі або кейсі. В такому стані її можна возити туди, куди вам буде потрібно.
До речі, у Німеччині, приміром, якщо ви транспортуєте вашу законну зброю, поліціянт має право поцікавитись, з якою метою і куди саме, і може навіть попросити підтвердити ваші слова.
Міф 7:За порушення правил дорожнього руху будуть відбирати зброю! І на мітинг також не можна буде виходити, бо одразу заберуть!
Реальність: законопроект покликаний посилити контроль за тим, щоб легальна зброя потрапляла до рук лише законослухняних та відповідальних громадян. Про ПДД та мітинги – неправда. Але: за п'янку за кермом, за домашнє насильство, за злісну непокору поліції, за хуліганство – дозвіл на зброю дійсно будуть скасовувати. А також, приміром, за носіння георгіївської стрічки. Більшість перерахованих статей адмінкодексу не несуть проблем для нормальних власників зброї.
Міф 8:Та цей проект 4335 – то ж писало саме лише МВС та їхні посіпаки! Вони там такого понаписували! Усе стане лише гірше!
Реальність: авторами законопроекту є 43 народні депутати України. Текст проекту більше 1 року обговорювався на комітеті, і узгоджувався не лише з МВС, а ще із безліччю інших інстанцій, у тому числі європейських.
У ньому є значні покращення: введення електронного реєстру, спрощення процедури придбання, реєстрації та перереєстрації зброї, продовження дозволу раз на 5 років, легалізація релоадингу, можливість володіти та практикуватись із власною короткоствольною вогнепальною зброєю, використання зброї для самозахисту та багато іншого.
Міф 9:Якщо дозволять носити пістолети, кримінал одразу ж принишкне! Злочинів стане менше!
Реальність: далеко не факт. Гонка озброєнь – це така штука, в яку можуть успішно грати обидві сторони. Якщо зараз злочинів з вогнепальною зброєю в Україні трапляється дуже мало, то після її широкого поширення криміналітет почне значно частіше братись за зброю. А замість «гоп-стопу» у підворотні почнуть просто бити важким предметом по голові ззаду, зі спини. Щоб «клієнт» напевне не встиг нічого такого дістати.
А от чого стане значно більше, так це зловживань. Зараз майже щодня читаємо, що десь стріляли один в одного із травматів. Далі буде так само, але із бойовими пістолетами. От тільки наслідки будуть трошки інші.
Міф 10:Та ну нехай вже приймуть хоч щось! Закон потрібен, бо без нього нам погано! А потім поправками виправлять як треба!
Реальність: Це істерика і маячня. Вмикайте розум. Якось же ми прожили 30 років без спеціального закону, із наказом 622, і на даний момент українцям у збройовому питанні дозволено значно більше, аніж, приміром, громадянам Великобританії. Більше того, протягом цих 30 років українцям дозволялося все більше і більше, і майже нічого, що було дозволене, не заборонялося. Бо є люди, які цьому щиро сприяють.
А от Закон – це вже значно серйозніше. Один раз його приймуть – у тому вигляді, до якого його доведуть депутати – і більше розглядати багато років не будуть! А для будь-яких поправок, навіть просто виправлення механічних помилок, потрібно буде голоси 226 народних депутатів. А перед тим – проект, узгодження, комітети і оте усе, що зараз...
Коротше кажучи: щось виправити у Законі після його підписання буде вже майже НЕРЕАЛЬНО!
От саме тому я особисто не дуже радію, що ця проблема розглядається саме зараз, і саме цим складом ВР. Боюсь, що навряд чи вони приймуть нам дійсно ліберальний закон про зброю. А от заборонити самозарядну зброю (або й взагалі нарізну), обмежити магазини до двох патронів, заборонити оптичні приціли високої кратності, ускладнити придбання частин та аксесуарів – оце вони можуть!
Не хотілося б.
А ще вони можуть вкрутити за будь-яке порушення зі зброєю – кримінальну відповідальність! Навіть за прострочений дозвіл. Навіть за чарку горілки, випиту після полювання, коли зброя вже давно у чохлі в багажнику. Навіть за підкинутий у машину чи у кишеню патрончик армійського зразку. Та й за все інше також.
Загроза, що примарно нависає над законослухняними власниками зброї під час розгляду цих проектів – цілком реальна. На кон поставлено чимало.
От і думайте, чи так вже вам конче потрібен той Закон. І уважно слідкуйте за руками нардепів, коли почнуть вносити правки. От саме там усе і закрутиться...