Головнокомандувач ЗС України, начальник Генерального штабу, командувач Повітряних Сил і командувач Медичних сил Збройних Сил України подали позови і судяться з міністром оборони.
Про це у Facebook повідомив ексміністр оборони Анатолій Гриценко:
“ Резонансну інформацію отримав із Міноборони. Чотири генерали вищого командного складу подали позови і судяться з міністром оборони. Мені невідома суть позовів, службова вона чи особистісна, насправді це неважливо. Важливо інше: Командувач Командування Медичних сил Збройних Сил України, Командувач Повітряних сил Збройних Сил України, Начальник Генерального штабу Збройних Сил України, Головнокомандувач Збройних Сил України - четверо генералів-фронтовиків, разом із міністром оборони воюючої країни, полощуть у судах брудну білизну. Від того тішаться "вовки" в суддівських мантіях, а головне – тішиться Путін-агресор.
Без сумніву, такі конфлікти на вищих щаблях керівництва армії дезорієнтують і деморалізують сотні тисяч наших солдат і офіцерів, підривають єдність і боєздатність нашої армії.
Такого в Україні ще не було ніколи, напевно в жодній країні світу такого не було. Це ганьба і неподобство в мирний час, а в стані війни – це просто катастрофа!
Чи знає про цей конфлікт Верховний Головнокомандувач Зеленський? Мав би знати. Втім, не виключаю, що Єрмак, який лобіював призначення віддано-слухняного Тарана на пост міністра оборони, не доповів про це Зеленському. Що ж, тепер буде точно змушений доповісти.
Як має діяти Зеленський? Негайно і рішуче. Відкласти всі інші справи, виїхати в Міноборони особисто, посадити за стіл міністра разом з генералами, вислухати аргументи кожного – і прийняти кадрові рішення. Невідкладно, прямо там за столом. Оголосити, кого він знімає з посади, а хто працюватиме далі.
Ті, хто залишаться на посадах, мають негайно відкликати судові позови й надалі працювати ефективно і злагоджено, без чвар і конфліктів, одним потужним кулаком – заради зміцнення армії і оборони країни від ворога.
Я не знаю, які кадрові рішення прийме Зеленський. Це його повноваження і його відповідальність. Але одне рішення уже назріло давно і, як на мене, є очевидним – міністра оборони треба міняти. Не лише тому, що зовсям недавно працював пліч-о-пліч з російськими генералами. Він просто ніякий, як міністр і як менеджер. Що він є, що його нема. До того ж, виявився абсолютно неспроможним організувати ефективну, безконфліктну роботу з військовими, спричинивши вселенський конфлікт. Від того зараз втрачає армія і втрачає країна, що неприпустимо.
Читати також:
Старі друзі та їх куми – кому міністр оборони довірив контролювати витрати оборонного бюджету
Читати також:
