«Хватав за груди, просовував руку між ніг і стискав за область геніталій... міг просунути руку в отвір між поясом штанів та моїм тілом. Ляскав по сідницях, в тому числі в присутності офіцерів. Ліз цілуватися...», – жінка-офіцер заявила про сексуальні домагання.
Підполковник Ольга Деркач, начальник відділу фінансового забезпечення Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заявила, що вже довгий час, вона та її колеги потерпають від дій керівника установи.
Свою, історію 43-річна Ольга Деркач розповіла чернігівському виданню Gorod.cn.ua, а також подала відповідну заяву до правоохоронних органів. Вона та колеги потерпають від дій керівника Чернігівського ОТЦК та СП (колишній обласний військкомат) – 53-річного полковника Олександра Криворучко. Оприлюднити цю сумну історію її змусила нездорова психологічна атмосфера за місцем роботи та усвідомлення вседозволеності і безкарності з боку її кривдника.
На зустріч з журналістами Ольга прийшла з текою документів, серед яких зокрема, копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 6 січня. В ньому міститься інформація про те, що 01.01.2021 до ЄРДР було внесено відомості про вчинення щодо заявниці кримінального правопорушення за попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст.154 КК України (Примушування до вступу в статевий зв'язок без добровільної згоди).
Ольга потрапила до лав армії одразу після школи, сама родом з Глевахи Київської області. У 1995-му, коли їй було 17 років вступила до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, закінчила його в 2000-му.
З 2009-го року почала працювати в Чернігівському обласному військкоматі. Має 25 років вислуги, учасниця бойових дій (перебувала 8 місяців в зоні АТО). В Ольги в підпорядкуванні 1 військовий та 8 цивільних, виховує 16-річну доньку.
— Ми потрапили на службу до військкомату з Олександром Віталійовичем майже одночасно – в 2009-му році. І вже тоді стало зрозуміло, що в нього непростий характер. В якості доказа надає характеристику на Олександра Криворучка, засвідчену печаткою попереднього військового комісара Ярослава Рутара від 12.08.2009-го, в якій сказано:
«За час проходження військової служби на займаній посаді з січня 2009 р. зарекомендував себе з негативного боку. З самого початку до опанування своєї посади поставився зверхньо і зухвало. Видавалося таке враження що полковник Криворучко О.В, не заступник ОВК, а перевіряючий офіцер. Особисто у виконання документів не вникає. За такий невеликий проміжок час мав безліч конфліктних ситуацій, наприклад, з підполковником Яремою В.В.
Схильний до чварів та інтриг в колективі. Відповідає за такий важливий порядок діяльності, як служба військ, але ним майже не займається. За цей час тільки погіршився стан оперативно-чергової служби в ОВК. 12.05.2009 допускав в службовий час вживання спиртних напоїв з підлеглими. А 29.07.2009 року допустив зі свого боку побиття військовослужбовця. Провину свою так і не усвідомив. По характеру неврівноважений, здатний до хитрощів. В колективі практикує: одних приблизити до себе, а інших ні за що цькувати. Офіцер обтяжений якимось невирішеними сімейними проблемами».
Дана характеристика надавалась Криворучку через інцидент з побиттям військового. Так вироком Військового апеляційного суду Центрального регіону від 24.02.2010 Олександра Криворучка було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 424 ККУ через побиття у липні 2009-го року старшого солдата Мінченка В.Ю., який виконував обов’язки водія військкомату. У потерпілого було встановлено струс головного мозку, закрита черепно-мозкова травма, садна та забої м’яких тканин обличчя. Свідки – два майори – Ертман Р.М. та Шуляк О.М. чули в той день, як з кабінету тоді ще зама комісара Рутара – Криворучка було чутно лайку, звуки ударів, а після цього з дверей вийшов солдат Мінченко з закривавленим обличчям.
— Поки він був замом комісара я з ним майже не стикалася, а коли зайняв вищу керівну посаду у жовтні 2015-го року, то приблизно з 2016-го з його боку я почала отримувати увагу, яка є неприйнятною у стосунках керівник-підлеглий. Криворучко розлучений, має дорослу дочку. Спочатку я намагалася ставитися до його компліментів та торкань мене з розумінням та терплячістю – ну, такий темперамент у чоловіка, що зробиш. Наприклад, для нього є нормальним, коли після ранкового шикування на плацу він цілує декількох, наближених до себе жінок, як би по дружньому, вітаючись, але я сумніваюсь, що подібне можна побачити в інших військових установах. Він так цих жінок привчив, навіть прізвисько йому дали «заслужений цілувальник військкомату». Свого часу і я так до нього підходила, якщо не підійдеш поцілувати, питає: «Що, дуже горда, чи що?»
Згодом я усвідомила, що він не сприймає мої відмови серйозно і продовжує шукати зі мною більш близький фізичний контакт. Від нього надходили постійні непристойні натяки та зауваження щодо мого зовнішнього вигляду. Одна з його типових фраз: «Давай, не пожалієш, а то потім станеш стара і ніхто взагалі нічого пропонувати не буде».
— Це кожного дня траплялось?
— Епізодично. Оскільки я була не одна така і декотрі з колег також привертали його увагу до себе. В нас працює чимало жінок. Вже потім я зрозуміла, з якої причини від нас переводяться жінки і чому перед цими переводами йде жорсткий пресинг та критика на їх адресу з боку комісара. Всі вони обговорюють ці домагання між собою, але бояться щось сказати публічно. По-перше, через те що соромно: чоловіки, які служать разом з нами все це бачать, але не сприймають серйозно. По-друге, ніхто не хоче після публічних заяв чи письмових скарг впасти в немилість і бути переведеним до іншого міста, або втратити роботу. Наприклад, одна з жінок Оксана В., яка розповідала мені про домагання до неї полковника Криворучко є матір’ю-одиначкою, в якої нема ніякої опори, тож для неї втратити свою посаду – було б просто катастрофою. Їй подзвонили з поліції після того, як до них надійшла інформація про домагання, вона в телефонному режимі їм це підтвердила, але підписувати свідчення відмовилась, пояснюючи це страхом перед звільненням з лав Збройних сил України.
Розумієте, армія – це така субординована структура, що людину, особливо, жінку легко зламати, створити такі умови, щоб вона сама захотіла звільнитися.
Тому всі й мовчать і переводяться з військкомату, якщо є куди. Мені ж особливо втрачати нічого, адже маю вислугу, яка дозволяє піти на пенсію. Згодом і я через свою непоступливість стала такою, що впала в немилість. Він почав ображати мене та мої розумові здібності, критикувати якість виконуваних обов’язків.
— Окрім моральних принижень, якісь майновий вплив мав місце? Наприклад, переведення на нижчу посаду, позбавлення премії, тощо.
— Щорічно у всіх військових проводиться оцінювання. Вперше за весь строк служби мені було надано негативну характеристику. При тому що до цього завжди тільки хвалили, в мене купа подяк, грамот, орденів і т.д. Я так розумію це було зроблено, в якості покарання за незговірливість, оскільки 2-го жовтня у нас була перевірка з Києва, з Генштабу, мене похвалили перевіряючі перед всім строєм. А наступного дня – 3-го жовтня мене визвав Криворучко до себе та висловив цілий ряд претензій: що я начебто тупа, не вмію марширувати, в мене безлад у шафці в кабінеті, забагато розмовляю по телефону і взагалі не справляюсь зі своїми службовими обов’язками. І що як висновок: мене треба переводи в бригаду, тому що я пороху не нюхала.
Хоча, я як раз і нюхала, була в АТО –8 місяців (2017-2018 р.р.), дислокувались у м. Красногорівка Донецької області, а він був лише декілька днів (на границі Харківської та Луганської областей), і так само як і я отримав статус учасника бойових дій. А цей статус, як ви знаєте, дає право на певні пільги.
У травні 2019-го року комісар отримав страхову виплату на суму 440 500 грн, завдяки тому, що в цивільних лікарнях йому встановили 5 захворювань, пов’язаних із захистом Батьківщини, а 18 пов’язаних з проходженням військової служби. Інвалідність зроблена через цивільну лікарню, аби не можна було визнати його непридатним до служби. Через те, що він приховував від вищого керівництва свою інвалідність (військові зобов’язані сповіщати про такі речі) також проводилось службове розслідування та було розпочато кримінальне провадження за ініціативи військового прокурора, але закінчилось воно фактично нічим – покарання понесли підлеглі-медики, що не доповіли про отримання інвалідності комісаром. Криворучко поїхав до київського військового шпиталю де пройшов медкомісію, там надав медичні документи без згадки про інвалідність, встановлену через МСЕК, тож його визнали обмежено придатним до військової служби.
Також мені не було надано штатно-посадове житло, хоча я була однією з перших в квартирній черзі. Криворучко сфальсифікував відмову від цієї квартири і її надали офіцеру, який має лише 5 років вислуги.
Читати також:
— Які саме фізичні дії направляв на вас комісар?
— Коли я заходила до кабінету, занести якісь документи, тощо, хватав мене за груди, просовував руку між ніг і стискав за область геніталій, коли я нахилялась для пояснень над документом міг просунути руку в отвір між поясом штанів та моїм тілом. Ляскав по сідницях, в тому числі в присутності офіцерів. Ліз цілуватися з язиком, у губи. Останнього разу він публічно відчитав мене перед офіцерами, звинувативши в тому, що я начебто приписую йому сексуальні домагання до себе.
Після останнього конфлікту з Криворучко 3 жовтня 2020-го року Ольга Деркач звернулася до Чернігівського військового шпиталю, де їй було встановлено діагноз гострого порушення мозкового кровообігу. Жінка пролікувалась 21 день, перебувала також в реанімації.
— Після того, як він видав на мою адресу безапеляційний монолог про мої суцільні недоліки в той день, я сиділа в своєму кабінеті, прокручувала всю цю ситуацію в голові і раптом стала почуватися погано, колега мене відвіз до госпіталю. Там я не витримала і розповіла все начальнику медичної установи – полковнику Олександру Слєсаренко. А він вже доповів про цей випадок вищому керівництву – Залужному Валерію Федоровичу, який є командувачем військ оперативного командування «Північ». Також лікар повідомив мені, що я вже не перша жінка, яка потрапляє в шпиталь і розповідає про Криворучка подібні речі.
Нижче на фото – доповідь Слєсаренка О. П. в якій він описує про стан здоров’я Ольги та причини, які його викликали: «Військовослужбовець в цьому стані могла померти (приклад полковника Межакова Ю.В.) »
Також Ольга Деркач повідомила, що звернулися в телефонному режимі з приводу цієї ситуації до радниці головнокомандувача з гендерних питань, а також письмово до очільниці Чернігівської ОДА Анни Коваленко (дружина головнокомандувача ЗСУ генерал-полковника Руслана Хомчака).
— Після цього було проведено службове розслідування, – продовжує жінка. За його результатами поліція вже внесла відомості щодо загаданого правопорушення в ЄРДР.
11 січня в установі, якою керує Олександр Криворучко розпочалися тактико-стройові зайняття, які триватимуть 2 тижні, тож поспілкуватися наживо через зайнятість Олександра Віталійовича – журналістам Gorod.cn.ua не вдалося. Проте свій коментар для преси надав речник Чернігівського обласного ТЦК Вадим Лільчицький.
Речник повідомив, що все описане підполковником Ольгою Деркач не відповідає дійсності та є брудним наклепом, як на авторитет самої установи так і на її керівництво. Також він вважає, що подібні заяви направлені на умисну дискредитацію Олександра Криворучко на прохання третіх осіб, які хочуть бачити на посаді комісара області іншу людину.
— Внесення цих відомостей в ЄРДР не означає, що згодом буде доведено факт їх вчинення. Сподіваюсь, що правоохоронні органи в усьому розберуться і нададуть цій інформації належну оцінку, – повідомив Лільчицький.
Читати також:
Ввечері 13 січня пресслужба Генерального штабу повідомила, що Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак поставив завдання Військовій службі правопорядку (ВСП) у Збройних Силах України провести службову перевірку за фактами викладеними на сторінці одного з інтернет порталів, щодо скарги жінки-військовослужбовця та її колег на дії керівника військової установи, з урахуванням матеріалів справи внесеної до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань Нацполіцією 1 січня 2021 року.
У Збройних Силах України створено робочу групу щодо детального вивчення фактів, запобігання і протидії проявам дискримінації та сексуальних домагань на робочому місці серед військовослужбовців. Її роботою опікуватиметься радниця Головнокомандувача ЗС України з гендерних питань.
Також у пресслужбі зауважили, що згідно з законодавством України, жодна людина не може бути звинуваченою у вчиненні злочину без винесення відповідного судового рішення.
Післямова
Поки що в Україні відомо лише про один випадок, коли жінка-військова відкрито заявила про сексуальні домагання з боку начальства. Це була 26-річна лейтенант Валерія Сікал, яка в січні 2019-го року публічно повідомила, що її примушував до вступу в статевий зв’язок командир військової частини А1358 Віктор Іванів. В Хмельницькій області, де знаходиться дана військова частина поліція не прийняла заяву в дівчини, через що вона була вимушена звернутися до Вінницької поліції. Її справа за два роки так і не дійшла до суду, сама ж Валерія переїхала до Польщі, а Віктора Іваніва підвищили та перевели до Києва.