Співзасновник Львівського безпекового форуму, екскомандувач угруповання Армії США в Європі генерал-лейтенант Бен Ходжес і директор військового аналітичного центру «Пoтомак» Філліп Карбер звернулися до керівництва України з відкритим листом щодо справи генерал-майора Віктора Назарова, ексначальника штабу АТО.
Лист англійською опубліковано на офіційному вебпорталі Львівського безпекового форуму.
Віктора Назарова засуджено до семи років неволі через звинувачення у службовій недбалості, що призвела до збиття в липні 2014 року транспортного літака ЗСУ Ил-76 над Луганським аеропортом, внаслідок якого загинуло 49 військовослужбовців Збройних Сил України.
Як зазначають автори звернення, єдиним, хто несе відповідальність за збиття літака, є Росія, однак цей очевидний факт все частіше губиться в екзальтованих намаганнях України знайти і покарати «злочинця» всередині країни.
І генерал-майор Назаров, і Збройні Сили України у цій ситуації є радше «жертвами», зазначають експерти, адже відбувається криміналізація рішень військового керівництва відповідно до цивільного права (тобто «права мирного часу»). Ця ситуація посилає чіткий сигнал офіцерам і військовим командирам, культивуючи нерішучість чи навіть «фобію приймати рішення», що рівнозначне самознищенню на сучасному полі бою.
Автори наголошують: причиною такої цивільної криміналізації дій військових стала нерішучість і небажання тодішнього військово-політичного керівництва взяти відповідальність і визнати відкрито та юридично збройну агресію Росії проти України.
Бен Ходжес та Філліп Карбер зазначають, що процес над Назаровим може мати незворотний вплив для безпеки країни, прирікаючи її на поразку у війні з РФ. Ув’язнення Назарова, на їхню думку, руйнує позитивні зрушення у створенні професійного військового командування, які відбулися в умовах сучасного конфлікту з Росією.
У зверненні йдеться, що в той час, як США і НАТО переосмислюють важливість України для безпеки всього Заходу, оцінюють можливість надання Україні летального озброєння, вердикт Назарову ставить під загрозу всі попередні зусилля. Якщо Україна карає, а не звеличує власних військових командувачів, які ухвалюють важкі рішення в умовах великої невизначеності та у важких обставинах, жодна інша країна не захоче вкладати ресурси чи ризикувати життям власних солдатів заради оборони такої держави.
Використані джерела:
АрміяInform