Аналіз новин з фронту черговий раз вказує на те, що без системного переозброєння армії – перемоги не здобути. Адже успіх Азербайджану у військовій операції в Нагірному Карабасі довів, що перемагає не тільки добре навчений солдат, але ще і добре озброєний.
При цьому не обов'язково «лізти на амбразуру» або кидатися під танки. Досить мати хороший арсенал сучасних засобів здатних уразити ціль за допомогою пульта управління і стабільного зв'язку. Таким шляхом йде і українське оборонне відомство. Адже як періодично показує новинна стрічка – в умовах війни ми все-таки знаходимо можливість закуповувати і займатися системним переозброєнням армії.
Про цей процес зараз багато говорять, але що ми маємо, як то кажуть, в «сухому залишку»? Що спільного між арсеналом азербайджанських збройних сил і планами України на покупку нових зразків військової техніки?
Давайте розбирається «step by step» ...
1) Наступ «НЕПТУНА»
Головною, і без перебільшення важливою перемогою в збройному протистоянні України з РФ залишається прийняття на озброєння берегового ракетного комплексу «Нептун». Україна, на відміну від Азербайджану, за останні шість років отримала «під боком» потужне військове угруповання РФ, яке в кількісному і якісному еквіваленті може зрівняється з повноцінною армією однієї з країн НАТО. Окреме питання – російський флот, який всіма силами намагається перетворити Чорне море у «внутрішне море РФ». І Україні, на відміну від Азербайджану, необхідно мати хоч якусь можливість протистояти узурпаторським прагненням Кремля. Тим більше, Нагорний Карабах не має виходу до Каспійського моря, що не вимагало залучення ВМС Азербайджана у військовій операції проти Вірменії.
Варто відзначити, що ще на початку року, коштів на закупівлю даного комплексу не передбачалося. Однак Міністерством оборони прийнято рішення про закупівлю комплексу «Нептун» і іншого ракетного обладнання ще в поточному, 2020 го року. У свою чергу, міністр оборони Андрій Таран повідомив, що з цією метою буде здійснено перерозподіл коштів в межах державного оборонного замовлення. Він нагадав, що ще 23 серпня підписав наказ про прийняття берегового ракетного комплексу 360МЦ «Нептун» на озброєння Збройних Сил України. А рішенням про закупівлю комплексу в межах фінансових можливостей поточного року Міністерство оборони демонструє свою беззастережну зацікавленість мати якомога швидше «Нептун» як бойову одиницю у складі Збройних Сил України. І що найважливіше, комплекс може замовлятися і закуповуватися як серійний зразок.
«Найближчим часом сформуємо офіційний замовлення, завдання по кількості і термінів їх поставки. Необхідні кошти для закупівлі в наявності», – зазначав Андрій Таран. Також, міністр оборони України вказував на необхідність мати на озброєнні корабельний варіант донного ракетного комплексу.
2) «Bayraktar» нарощує зусилля
Переможна війна Азербайджану в Нагірному Карабасі показала, що без якісних безпілотників в небі, які б підтримували дії піхоти – в сучасній війні не обійтися. Справжньою «родзинкою» карабаської війни стало застосування турецьких безпілотників «Bayraktar». Офіційно, про покупку цих літальних апаратів Баку не повідомляв. Але, після того, як вірменськими військовими було продемонстровано відео збитих турецьких апаратів, стало зрозуміло, що «Bayraktar» застосовувалися азербайджанськими силами. І можливо, навіть в більшій мірі, ніж ми це собі уявляємо. А тому, цілком виправданим стало бажання українського міноборони продовжити закупівлі турецьких ударних безпілотників. Принаймні, як заявили в оборонному відомстві кілька днів тому, Україна готується закупити у турецької приватної оборонної компанії «Baykar Makina» нову партію безпілотних літальних апаратів «Bayraktar TB2».
За останні роки міністерство оборони України вже купило 6 турецьких безпілотних апаратів «Bayraktar TB2». Згідно з інформацією міністерства оборони України, дані безпілотники будуть поставлені в країну з метою захисту узбережжя Чорного і Азовського морів. Також міністерство оборони України має намір поставити в країну турецьку наземну станцію управління на додаток до вже існуючих, які планується закупити до кінця 2020 року з метою здійснення постійного розвідувальної і наглядової діяльності в Азово-Чорноморському регіоні.
3) Не забуваємо про «камікадзе»
Не менш успішним було і використання азербайджанцями ізраїльських дронів-камікадзе проти вірмен. Відповідні розробки ведуться і в Україні. І судячи із заяв посадових осіб, найближчим часом такий тип озброєння повинен з'явиться в арсеналі збройних сил.
4) Зустрічаємо «ДАНУ»
Після заяви про покупку чеської САУ «ДАНА» почалася справжня хвиля обурення в українському суспільстві. Мовляв, навіщо Україні потрібна ця застаріла машина, ми краще будемо стріляти з півсторічних «Акацій» і «Гвоздик». Або купимо пару одиниць самохідних установок калібром 155-мм, для яких в Україні немає ні класичних снарядів, ні їх варіацій. Але після того, як емоції уляглися, стало зрозуміла мотивації Міноборони України в цьому питанні.
До слова, під час підготовки Баку в можливого загострення в Нагірному Карабасі, азербайджанці закупили 36 установок САУ «ДАНА». Ці САУ активно застосовувалися для придушення вірменських збройних сил в Нагірному Карабасі – і це незаперечний факт. Ці САУ складаються на озброєнні і в Польщі, Чехії, Грузії. А тому, якщо не вступати в демагогію, ці установки здатні перекрити потребу українських сухопутних військ в самохідної артилерії.
5) «Чешська» локализація
У слід за новинами про закупівлю чеських САУ, стало відомо, що Україна не планує обмежувати співпрацю з Чехією одними лише арт системами. Так, зі ЗМІ стало відомо, що на днях, пройшли випробування новітньої реактивної системи залпового вогню «Буревій», яку розглядають як заміну застарілим РСЗВ «Ураган», які знаходяться на озброєнні Збройних Сил України.
Як виявилося, «Буревій» розміщений на шасі високої прохідності Т815-7Т3RC1 від чеської «Tatra» з колісною формулою 8х8. Шасі – ергономічне, має високий рівень прохідності і максимальну швидкість понад 100 км/год.
«Зараз велика частина таких систем все ще розміщена на застарілих радянських машинах. Незважаючи на велику кількість замовлень для українського війська, «Кременчуцький автомобільний завод» зараз перебуває в процедурі банкрутства, тому необхідно шукати альтернативу. У разі проходження системою «Буревій» всіх необхідних випробувань, буде розглянуто питання переходу ЗСУ на нові колісні платформи, які відповідають всім вимогам країн-членів НАТО, з подальшою локалізацією їх виробництва в Україні», – заявив Миронюк.
І це лише кілька свіжих прикладів того, як міністерство оборони України намагається вирішити питання переозброєння української армії, в тому числі з огляду на результати війни у Нагірному Карабасі.
Варто лише зазначити, що українське оборонне відомство поступово реалізує програму переходу на сучасні види озброєнь, яка базуватиметься на науковому підході щодо оцінки наявних загроз.
«Впровадження цієї програми дає можливість адекватно реагувати на сучасні виклики і загрози. У цьому контексті необхідно відзначити підтримку Міністерства оборони України нашими іноземними партнерами», – в одному з інтерв'ю заявив міністр оборони України Андрій Таран. Тоді, Таран наголосив, що протягом 100 днів роботи на посаді міністра оборони першочергову увагу було приділено головному завданню – забезпечення високої обороноздатності країни. Міністр назвав досягненням створення структури системи управління Збройними Силами, сумісною зі структурами системи управління держав-членів НАТО.
«Наша мета незмінна – повноправне членство в Альянсі. Їй підпорядковується оборонна реформа. Саме в цьому напрямку розвиваються Збройні Сили України. Основні напрямки оборонної реформи будуть відображені в Стратегії воєнної безпеки України та Стратегічному оборонному бюлетені», – сказав він.
А нам лише залишається констатувати факт, що перемога Азербайджану і повернення собі тимчасово окупованих територій була на випадковістю а закономірністю, яка стала можливою в результаті цілеспрямованих дій посадових осіб щодо переозброєння.
Ігор Карпов, Київ
