Ударно-дистанційний запал УДЗ

Ударно-дистанційний запал УДЗ — механічний запал, призначений для підриву ручних осколково-фугасних гранат РГО і РГН при ударі гранати об перешкоду. У випадку, коли датчик цілі відмовляє в ударній дії, запал спрацьовує від дистанційного пристрою через 3,3 – 4,3 с.

Тактико-технічні характеристики (ТТХ) ударно-дистанційного запалу УДЗ

Маса, г	80
Габарити, мм	43×58×90
Стикова нарізь в гнізді гранати	М20×2
Час зведення запалу, с	1 – 1,8
Час горіння сповільнювача запалу (при дистанційному підриві), с	3,2 – 4,2

УДЗ зібраний у пластмасовому корпусі та складається з наступних частин:

прокольно-запобіжного механізму;
датчику цілі;
дистанційного пристрою;
механізму дальнього взведення;
вузла, який детонує.

Мал. 1. Будова ударно-дистанційного запалу УДЗ

Прокольно-запобіжний механізм, що забезпечує безпеку запалу в службовому використанні та проколювання капсуля-запальника після метання гранати, складається з жала, ударника, запобіжної чеки з кільцем, пружини, важеля, за-глушки, планки та капсуля запальника КВ-Н-1.

Механізм дальнього зведення забезпечує безпеку в службовому використанні та зведенні запалу через 1 – 1,8 секунди з моменту метання. Складається з двох втулок з уповільнювачами, стопорів, движка, капсуля-запальника КВ-Н-1 та пружини.

Датчик цілі, що забезпечує роботу запалу при ударі гранати об перешкоду, складається з інерційного вантажу, гільзи, втулки, жала та пружини.

Дистанційний пристрій забезпечує підрив детонатора через 3,2 – 4,2 секунди з моменту метання гранати. Він складається з втулки з уповільнювачем та ка-псуля-детонатора Б-37.

Дія запалу УДЗ

Під час використання запалу (мал. 2, а) ударник утримується від пересування важелем, закріпленим на корпусі за допомогою запобіжної чеки, кінці якої розведені. Движок механізму дальнього взведення зміщений відносно жала та утримується від пересування стопорами. Інерційний вантаж підтиснений до корпусу втулкою з пружиною датчика цілі, пересування якої обмежено движком.

Мал. 2. Робота частин і механізмів ударно-дистанційного запалу:
а – положення частин і механізмів запалу при службовому використанні; б – положення частин і механізмів запалу після спрацьовування механізму дальнього взведення; в – положення частин і механізмів запалу при зустрічі з ціллю;
1 – капсуль-детонатор 7К1 детонаційного вузла; 2 – капсуль-запальник КВ-Н-1; 3 - движок механізму дальнього взведення з пружиною; 4 - жало ударника; 5 – гільза датчика цілі; 6 - втулка датчика цілі з пружиною; 7 – корпус; 8 – інерційний вантаж датчика цілі; 9 – жало ударника проколь-но-запобіжного механізму; 10 – ударник з пружиною; 11 – кільце із запобіжною чекою; 12 – капсуль-запальник прокольно-запобіжного механізму; 13 – важіль; 14 – втулки з уповільнювачами, стопорами та пружинами; 15 – втулка з уповільнювачем та капсулем-детонатором Б-37; 16 – планка прокольно-запобіжного механізму

Перед метанням гранати випрямляється (зводяться кінці) та висмикується запобіжна чека, при цьому важіль утримується рукою у вихідному положенні (притиснений до корпусу гранати).

Після метання гранати важіль під дією пружини відкидається та звільнює ударник з жалом, який під дією пружини обертається навколо своєї вісі та нако-лює капсуль-запальник прокольно-запобіжного механізму. Промінь вогню від капсуля-запальника запалює уповільнювачі механізму дальнього взведення та дистанційного пристрою.

Після згорання уповільнювачів через 1 – 1,8 сек. (мал. 2, б) стопори механізму дальнього взведення під дією пружин зміщуються та звільняють движок механізму дальнього взведення, який під дією пружини переміщується, в наслідок чого капсуль-запальник становиться навпроти жала датчика цілі.

Кулеподібна форма інерційного вантажу та конусна форма корпусу запалу та втулки датчику цілі дозволяють сприймати складову інерції в широкому діапазоні кутів. Від перевантаження, що виникає при зустрічі з перешкодою (мал. 2, в), інерційний вантаж переміщується в бік удару та викликає рух втулки у гільзи датчика цілі, в результаті якого жало наколює капсуль-запальник. Промінь вогню від капсуля-запальника забезпечує спрацьовування капсуля-детонатора запалу, який викликає детонацію розривного заряду гранати.

У випадку неспрацьовування датчика цілі при зустрічі з перешкодою (падін-ня в багнюку, сніг, падіння на бік) капсуль-детонатор підривається від імпульсу полум’я від капсуля-детонатора дистанційного механізму, що спрацьовує після згорання уповільнювача через 3,2 – 4,2 секунд.