Ручна кумулятивна граната РКГ-3 (індекс ГРАУ – 57-Г-732) – радянська протитанкова граната направленої дії, призначена для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками, бронетранспортерами та бойовими машинами піхоти противника, а також для руйнування довгочасних і польових оборонних споруд.
Метання гранати проводиться з різних положень і тільки із укриття.
При влученні в ціль граната миттєво вибухає, струмінь газів високої щільності і температури пробиває броню бойової техніки та інші міцні перешкоди.
РКГ-3 розроблена для заміни протитанкових гранат РПГ-6 і РПГ-43.
В оригінальній РКГ-3, що була прийнята на озроєння у 1950 році, використовувався основний кумулятивний заряд зі сталевою гільзою, здатний пробити 125 мм катаної гомогенної броні при куті зустрічі до 30° до нормалі. У 1957 році у виробництво пішла вдосконалена РКГ-3М, що має кумулятивну воронку з мідною футеровкою і бронепробиття у 150 мм.
Наприкінці 1950х років були створені ще дві модифікації гранати – РКГ-3Е і РКГ-3ЕМ (індекс ГРАУ - 7Г1). Гранати отримали вдосконалену форму воронки. Бронепробиття РКГ-3Е (зі сталевою воронкою) – 170 мм, РКГ-3ЕМ (з мідною воронкою) – 220 мм.
У 1970-х роках гранати типу РКГ-3 в радянській армії замінила реактивна граната РПГ-18.
Тактико-технічні характеристики (ТТХ) ручної кумулятивної гранати РКГ-3
| Характеристики | РКГ-3 | РКГ-3М | РКГ-3Е | РКГ-3ЕМ |
| Маса спорядженої гранати, г | 1070 | 1070 | 1115 | 1115 |
| Маса основного (тротил,гексоген ТГ-50 або ТГ-45) і додаткового заряду (тротил), г | 300/46 | 390/50 | ||
| Середня відстань метання гранати, м | 15-20 | |||
| Діаметр, мм | 72 | 76 | ||
| Довжина, мм | 362 | 387 | ||
| Бронепробиття (під кутом 30˚ до нормалі), мм | 125 | 150 | 170 | 220 |
| Радіус розльота уламків гранати та броні, м | 125 | 150 | 170 | 220 |
Для навчання прийомам метання та поводження з гранатою випускалися розрізні та навчально-тренувальні гранати, а також навчально-імітаційна граната УПГ-8.
Ручні кумулятивні гранати РКГ-3 упаковуються в дерев'яні ящики по 12 штук.
В ящику з РКГ-3: 12 корпусів обернутих у бітумний папір, дві коробки з рукоятками (по 6 шт), дві банки з запалами (по 6 шт), ніж (ключ) для вскриття коробок та банок. Вага ящика – 23 кг.
В ящику з РКГ-3Е: 6 пакетів з корпусами (по два корпуси), одна коробка з рукоятками, одна банка з запалами, два ножа вскриття коробок та банок, дві існтрукції до ножів. Вага ящика РКГ-3Е (РКГ-3ЕМ) – 24 кг.
Протитанкова кумулятивна граната РКГ-3 (рис. 3) складається з корпусу, рукоятки, розривного заряду і запалу.
Корпус гранати (рис. 4) циліндричний, призначений для розміщення розривного заряду і запалу. Корпус має: знизу – дно; всередині – кумулятивну лійку; зверху – кришку, яка закручується, з трубкою для запалу. Верхня частина кришки закінчується різьбою для нагвинчування рукоятки. Зовні на корпус гранати нанесені правила метання і маркування.
Рукоятка (рис. 5) служить для зручності метання гранати і приведення в дію ударного механізму. Вона складається з корпусу, рухомої муфти з пружиною, відкидної планки, відкидного ковпака з планкою і запобіжної чеки з кільцем.
В рукоятці розміщуються ударний механізм, стабілізатор і запобіжний пристрій.
Корпус рукоятки герметичний; спереду він закритий пергаментним кружком, а ззаду між рухомою муфтою і ковпаком є фетрові прокладки. Рухома муфта має насічку для нагвинчування на кришку корпусу гранати. На її боковій поверхні є вушко з отвором для запобіжної чеки і два пази. За допомогою вушка і чеки рухома муфта з’єднується з відкидною планкою. В одному пазу рухомої муфти розміщується пружинний кінець відкидної планки, а в другому – кінець планки відкидного ковпака з кулькою.
Ударний механізм (рис. 6) призначений для запалювання капсуля-детонатора запалу. Він складається з корпусу, трубки з фланцем, корпусу ударника, ударника, бойової і контрзапобіжної пружини, запобіжних кульок та інерційного тягарця.
Корпус ударника розміщується в трубці з фланцем і має чотири отвори для запобіжних кульок. Всередині корпусу розміщені ударник і бойова пружина. Дві великі запобіжні кульки утримують корпус ударника в трубці, а дві малих – ударник в корпусі ударника.
Контрзапобіжна пружина не дозволяє в період польоту гранати зміщуватися інерційному тягарцю.
Стабілізатор (рис. 7) призначений для надання гранаті направленого польоту дном корпусу вперед. Він складається з тканинного конусу, чотирьох дротяних пер, втулки, кільця і пружини.
Запобіжний пристрій (див. рис. 5) включає в себе чотири запобіжники, які забезпечують безпеку при поводженні з гранатою та її політ.
Перший запобіжник – запобіжна чека з’єднує рухому муфту з відкидною планкою і забезпечує безпеку при поводженні з гранатою. Він вимикається перед метанням гранати.
Другий запобіжник забезпечує безпеку гранати при випадковому падінні, якщо запобіжна чека висмикнута. Він складається з планки відкидного ковпака з кулькою, рухомою муфтою та її пружини. Запобіжник вимикається в момент метання гранати.
Третій запобіжник забезпечує безпеку гранати після метання (другий запобіжник спрацював), при випадковому ударі об перешкоду, що розміщена ближче 1м від того кидає гранату. Він складається зі стержня з ковпачком і пружиною, рухомої і центральної трубок, ніпеля і двох кульок. Запобіжник вимикається стабілізатором після його розкриття при польоті гранати.
Четвертий запобіжник – контрзапобіжна пружина забезпечує безпеку гранати при польоті, утримуючи інерційний тягарець від пересування вперед.
Розривний заряд (див. рис. 4) призначений для пробивання броні (бетону) і руйнування міцних перешкод. Для утворення під час вибуху вузького струменю газів високої щільності (декілька тисяч атмосфер) і направлення її дії на броню (перешкоду) заряд в передній частині має конусоподібну кумулятивну лійку. Крім того, між дном корпусу і кумулятивною лійкою є вільний простір (без вибухової речовини), який забезпечує оптимальні умови для формування кумулятивного струменю. Розривний заряд складається з основного і допоміжного зарядів, між якими прокладена картонна прокладка.
Запал (рис. 8) миттєвої дії призначається для підриву розривного заряду гранати. Він складається з гільзи та втулки. У втулці розміщений капсуль-детонатор, а в гільзі – допоміжний детонатор.
Перед метанням гранати. Дістати гранату з сумки, відгвинтити рукоятку, вставити в трубку корпусу запал і загвинтити до упору ручку. Ударник утри-мується малими кульками в корпусі ударника, притискуючи бойову пружину. Корпус ударника від просування вперед утримується великими кульками в трубці з фланцем.
Відкидна планка запобіжною чекою з’єднується з рухомою муфтою рукоятки і відігнутим кінцем з відкидним ковпаком. Пружинний кінець відкидної планки знаходиться в пазу рухомої муфти. Кінці запобіжної чеки розведені і міцно утримують її на рукоятці.
При метанні гранати. Граната для метання береться за рукоятку в руку, зводяться кінці запобіжної чеки після чого вона висмикується. При висмикуванні чеки рухома муфта і відкидна планка роз’єднується.
При замахуванні для метання гранати, корпус гранати разом з рухомою муфтою відходить від рукоятки, стискуючи пружину рухомої муфти, звільняє кульку та пружинний кінець відкидної планки (рис. 9).
Після відокремлення гранати від руки корпус рукоятки під дією пружини рухомої муфти пересувається до корпусу гранати і займає попереднє (до метання) положення. Відкидний ковпак під дією своєї пружини відходить назад від рукоятки, повертає відкидну планку і, звільнившись від зачеплення з нею, відокремлюється від рукоятки (рис. 10).
Пружина стабілізатора виштовхує з рукоятки стабілізатор, який під дією дротяних пер і сили опору повітря розкривається і витягує рухому трубку, при цьому звільняються кульки третього запобіжника, що утримують стержень. Стержень під дією своєї пружини виходить з ударника (спрацював третій запобіжник) і звільнює великі кульки, які звільняють і корпус ударника.
Просуванню вперед інерційного тягарця і корпусу ударника перешкоджають контрзапобіжна пружина і тертя. Малі кульки, що знаходяться в стінках корпусу ударника, і не дозволяють ударнику переміститися вперед.
При зустрічі з ціллю (перешкодою). В момент удару гранати дном корпусу або бічною частиною в ціль (перешкоду) контрзапобіжна пружина під дією інерційного тягарця стискається, а корпус ударника просувається вперед до тих пір, поки малі кульки не ввійдуть в канавку трубки з фланцем і не звільнять ударник. Ударник під дією бойової пружини різко просувається вперед, наколює капсуль-детонатор запалу, він спалахує і спричиняє миттєвий вибух гранати.
Використані джерела:
Настанова зі стрілецької справи. Ручні гранати