Сьогодні, 14 жовтня, Президент України – Верховний Головнокомандувач України Володимир Зеленський вручив стрічку з почесним найменуванням командиру 43-ї окремої артилерійської бригади полковнику Олегу Шевчуку.
Відповідно до президентського указу № 432 від 14 жовтня 2020 року, військова частина А3085, що дислокується на Київщині, надалі іменуватиметься як 43-я окрема артилерійська бригада імені гетьмана Тараса Трясила Сухопутних військ Збройних Сил України.
Як зазначає інформаційна агенція Міністерства оборони України, Тарас Трясило (Федорович) обраний патроном потужної артилерійської частини невипадково. По-перше, як відомо, у День Покрови Пресвятої Богородиці відзначається ще й День Українського козацтва. А Тарас Трясило – це козацький полководець.
Корсунський полковник Тарас Федорович був кримськотатарського походження, і з народження його звали Асан або Усан. Від 1622 року він водив козацькі чайки на Крим і Туреччину, і в тих походах був прозваний «Трясилом». Коли ж 1628 року запорожці на чолі з гетьманом Михайлом Дорошенком осадили Кафу, козаки Трясила підтримали їх з моря. Після загибелі Дорошенка під час штурму Кафи Федорович очолив вихід Запорозького Війська з Криму. У полі за три милі від Перекопа козаки обрали кошового отамана Трясила гетьманом нереєстрового козацтва.
Під час Тридцятирічної війни полководець командував загонами козаків-найманців на австро-угорській службі. Тоді він був відомий ще як капітан Гасан Тарас. Федоровичем він став пізніше, прийнявши християнство вже під час московської кампанії.
У березні 1630 року Трясило став на чолі повстання проти Польщі і вперше в історії козацтва звернувся з універсалом до населення України, закликаючи ставати під знамена повстанців. Під його командуванням 10-тисячне військо запорожців оволоділо Черкасами, Переяславом та Корсунем. Після Переяславської мирної угоди, згідно з якою козаки отримували амністію, але зобов’язалися не ходити у морські походи і спалити свої чайки, Тарас Трясило не погодився з умовами миру, зрікся булави і повернувся на Січ.
У 1632–1634 роках брав участь у Смоленській війні – московсько-польській війні за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі. На козацькій раді в Каневі взимку 1634–1635 рр. Федорович закликав до повстання проти шляхетської Речі Посполитої. Потім із частиною козаків пішов за Дон. У 1635 році вів переговори з московським урядом про переселення 700 козаків на Слобідську Україну.
У козацьких літописах говориться, що Трясило помер за дев’ять років після повстання, отже, 1639 року. Є перекази, що він помер у Корсуні, де був похований на Богуславському цвинтарі.
Гетьман Тарас Трясило увійшов в історію українського козацтва як полководець-реформатор. Саме він посилив у козацькому війську роль кавалерії.