Проблеми «Вільхи» і затримка із замовленням «Нептунів»

Автор: Михайло Забродський
Нептун

Затримка із включенням у державне оборонне замовлення ракетного комплексу «Нептун» затягує постачання цих комплексів у війська.

Вітаю, шановні друзі! Продовжуємо тему постачання до сектору безпеки і оборони держави озброєння і військової техніки. Сьогодні мова про ракетне озброєння.

Михайло Забродський
генерал-лейтенант
Михайло Забродський

Нагадаю, “Нептун” (ЖК-360МЦ) – це крилата маловистотна ракета вітчизняного виробництва, розробки КБ “Луч”, яка призначена для ураження морських і наземних цілей на дальності до 300 км. Єдина в своєму класі система озброєння, що на сьогодні є в розпорядженні ВМС України.

Унікальний ракетний комплекс було створено в надскладних умовах у 2017-19 роках. В серпні цього року КР “Нептун” з великою інформаційною помпою, як чергове “досягнення” влади, прийнята на озброєння ЗС України.

Але ж закупівлю ракетного комплексу передбачити якось не сталося! Керівництво Міноборони на початку року не включило “Нептун” до ДОЗ-2020 та завіряло, що одразу за результатами державних випробувань буде підписано контракт як мінімум на дивізіон. Це за умови, що за думкою чисельних експертів мінімальна потреба ВМС складає щонайменше три дивізіони!

На дворі – вересень, випробування завершені ще в липні – а в ДОЗ комплексу “Нептун” досі не має! Це означає, що навіть при запуску постанови про зміни в ДОЗ та включенні цього ракетного комплексу до ДОЗ, державний контракт та аванс може бути зроблений не раніше листопада-грудня – і це знову затягує постачання комплексу у війська.

Крім того, керівництво оборонного відомства не тільки затягує виділення фінансування “Нептуну”. За інсайдерською інформацією, прийнято рішення замінити вітчизняні базові машини комплексу – КрАЗ-7634 на чеські машини Tatra. Використання чеських машин, які в два рази дорожче за КрАЗ, не тільки збільшить видатки бюджету, але й вдарить по сім’ям кременчуцьких машинобудівників. Не згадуючи вже і без того про критичний стан чи не єдиного вітчизняного машинобудівного заводу!..

Читати також:Ні ракет, ні гармат, ні грошей – підсумки виконання державного оборонного замовлення

Ситуація по реактивним снарядам “Вільха-Р” та “Вільха-М” не на багато краще. Виконання контракту на 100 снарядів “Вільха-Р” (дальність польоту 70 км) було використано теперішнім керівництвом Міноборони як потужний піар-привид, але слід зазначити, що цей контракт було профінансовано у 2019-ому році ще колишньою владою!

Нагадаємо, що за проєктом «Вільха» з 2015 року розроблялось три варіанта 300-мм реактивних боєприпасів, зокрема: «Вільха-Р» – ракета 9М55 до РСЗВ 9К58 «Смерч» з продовженим ресурсом, Р624 «Вільха» – ракета в корпусі 9М55 з новим твердопаливним двигуном, системою коригування на базі GPS та інерційної системи навігації, додатковими газодинамічними двигунами і Р624М «Вільха-М» – повністю нова ракета – нові корпус, двигун, аналогічна до «Вільхи» система коригування та газодинамічних двигунів.

Лише постановою від 1 липня фінансування на снаряди “Вільха-Р” включено в ДОЗ у розмірі 136 мільйонів гривень – це попередня оплата лише за 30 ракет! І неймовірними зусиллями вдалося виділити 100 мільйонів гривень на завершальні стрільби “Вільха-М” (дальність польоту до 120 км) в рамках державних випробувань! Всю першу половину 2020 року ця програма взагалі була призупинена.

Створення штучних перешкод для постачання ЗС України нових, критично важливих, систем ракетного озброєння може дорого коштувати загальному стану сектору безпеки і оборони країни. Відчуття гарантованої безкарності, відсутність технічної можливості удару у відповідь, зазвичай розпалює апетити противника і не залишає беззахисній стороні жодного шансу!..

Читати також:Уряд саботує надання держгарантій підприємствам ВПК


Михайло Забродський


Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.