Замикання каналу ствола колінчатою парою важелів (кривошипно-шатунне)
Приклад – пістолет Георга Люгера Luger P08
При використанні цього принципу замикання затвор фіксується у казенного зрізу ствола парою зчленованих важелів. Вільний кінець одного з важелів шарнірно закріплений на затворі, іншого – на нерухомих деталях зброї.
Важелі знаходяться у мертвій точці, тобто кут між їхніми плечима близький до 180 градусів, так, що при відкаті рухомих частин автоматики важелі не складаються у сторону, а зберігають це положення доти, поки їх зчленування не зустріне спеціальний уступ на нерухомій ствольній коробці. Після цього важелі можуть скластися, а затвор - самостійно відійти назад.
Роликове замикання при автоматиці, що працює від віддачі ствола з коротким ходом
Використовувалося у гвинтівці Fallschirmjägergewehr 42 – гвинтівці парашутиста зразка 1942 року. FG-42 розроблялася спеціально для десантників люфтваффе.
Ударний механізм – куркового типу, що працює від зворотно-бойової та додаткової пружини. Затвор складається з двох частин: бойової личинки, на якій виконано дзеркало затвора і напрямні для роликів, і стебла затвора, в передній частині якого є клин. У певний момент ролики виходять з пазів на муфті ствола, і бойова личинка може відійти назад разом зі стеблом затвора.
Замикання колінчатою парою важелів (кривошипно-шатунне)
Приклад – кулемети «Максим» і «Віккерс» (англійський варіант кулемета «Максим»).
Робота цієї зброї заснована на автоматиці з віддачею ствола (короткий хід). У міру пострілу порохові гази відправляють ствол назад, у цей час починає працювати механізм перезарядки – він витягує з матер'яної патронної стрічки патрон, досилає його в казенник і при цьому одночасно зводить затвор. Після здійснення пострілу операція повторюється.
Замикання каналу ствола поворотом затвора (бойової личинки, муфти)
Приклад – кулемет Туpe-92 Heavy Machine Gun. «Тип 92» – японський авіаційний кулемет 1930-х років. Ліцензійна копія британського кулемета «Льюїс» (Lewis automatic machine gun). Широко використовувався на літаках морської авіації Японії в 1930-і роки, але до початку Другої світової війни застарів і був замінений більш потужними зразками.
Замикання каналу ствола здійснюється поворотом затвора, бойові упори якого входять У поперечні пази ствольної коробки. Поворот затвора при замиканні здійснюється криволінійним пазом на затворі і основою стійки рами затвора.
Замикання каналу ствола перекосом затвора
Приклад – Sturmgewehr 44 (StG 44) – штурмова гвинтівка 1944 року.
При замиканні перекосом, рама затвора у крайній передній точці переміщує все тіло затвора у поздовжній площині (в той час як при замиканні поворотом затвора - у поперечної), при цьому задній кінець затвора заходить за опорну площину ствольної коробки. Дзеркало затвора після замикання приймає положення, перпендикулярне каналу ствола, і, відповідно, дінцю гільзи.
Замикання личинкою яка хитається (важелем)
Приклад – кулемет «Браунінг М2» (Browning M2).
При замиканні личинкою яка хитається (важелем) фіксація затвора у казенного зрізу ствола забезпечується за допомогою проміжної деталі, рухомої у площині, перпендикулярній осі ствола.
При використанні автоматики на основі віддачі ствола, замикання здійснюється за опорні поверхні на стволі або на затворі. Після пострілу рухливий ствол проходить певний шлях в замкненому стані, після чого личинка зустрічає уступ ствольної коробки (рами пістолета), зсувається в площині, перпендикулярній осі ствола, відмикаючи його і даючи відійти затвору.
Читати також: | 3D-анімація роботи Автомата Калашникова |
Використані джерела:
zbroya.info