Демонстрація прототипів парадних погонів для військових ЗСУ викликала жваве обговорення, зокрема й у фаховому середовищі. Виявилось, що схожі погони носили не українські офіцери часів Скоропадського, а німецькі чиновники неофіцерського рангу.
Нагадаємо, що погони, які пропонуються Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС України в якості парадних, презентував полковник Ігор Непота – начальник відділу розробки та впровадження військової символіки, в публікації «Ребрендинг Українського війська: нове обличчя ЗСУ», що вийшла на сайті інформагенції Міноборони:
“ Однією з нагальних проблем ЗС України, що склалась через різні чинники, залишається відсутність парадної та парадно-вихідної форми одягу військовослужбовців як такої. Якщо у ВМС з літньою формою одягу це ще якось вирішується завдяки білому кітелю з коміром стійкою, то використання з нею муфт на погони від повсякденної форми одягу фактично нівелює її існування. В інших видах і родах військ питання стоїть ще критичніше. Парадна й парадно-вихідна форма одягу вирізняється від повсякденної лише кольором сорочки, а за умови, що повсякденна сорочка має дуже світлий відтінок – не відрізняється майже нічим. Одним зі шляхів розв’язання питання в короткий час і без значних фінансових затрат може стати введення парадних погонів до наявної парадної та парадно-вихідної форми одягу. Як парадні погони для офіцерів Збройних Сил України фахівці ГУРСМЗ запропонували прямокутні погони із заокругленим верхнім краєм, на яких стилізовано під історичні зразки має бути вишите плетіння погона для вищого, старшого й молодшого офіцерського складу. В них простежується спадковість тих елементів знаків розрізнення, що були введені за часів гетьмана Павла Скоропадського.
Як вже було зазначено, ця «новина» викликала жваве обговорення, зокрема й у фаховому середовищі. Першою, мабуть, з'явилась критична публікація на Facebook-сторінці журналу Асоціації колекціонерів військової символіки «Колекціон», в якій піддали сумніву «спадковість часів гетьмана Павла Скоропадського» та взагалі сенс таких нововведень.
“ Скоропадського, кажете?
Так при ньому погони, по-перше, були плетені зі шнурів, по-друге, мали різну ширину.
А головне – жодних "просвітів" між шнурами не було. Ось як говорилося у дотатку 2-му до наказу Військовій Офіції від 16.06.1918 ч. 221, яким ці погони запровадили: "Для обер-старшинських рангів – погон робиться з вище зазначеного брузументу, з якого положено 4 рядки щільно, без зазорів, з перегибом в верхньому кінці [...]".
Без зазорів! А що у нас на показаних зразках?
Правильно, старі добрі російсько-радянські "просвіти".
Здавалося б, ці речі вже давно забуті. Та, як показує практика, не всіма.
“ Чи є сенс у таких нововведеннях?
Скажемо прямо: немає.
Далеко не всі армії мають під парадну форму окремі погони – і ніби від того не страждають.
З кожної праски чуємо про економічну кризу – а тут додаткові витрати коштів, яким можна знайти ліпше застосування.
Нарешті, ніхто не може гарантувати, що надалі не буде зроблено ще кілька кроків назад. Спочатку "легким рухом руки" такі погони стануть повсякденними, а потім "прилипнуть" до плеча, як це було до реформи. Про небезпеку таких експериментів в мережі писалося ще два роки тому: https://skaldstudio.livejournal.com/48708.html
І наостанок.
Ні, це не "Зе-команда" придумує. Особу, яка дає інтерв'ю, призначили ще за П.Порошенка. :-)
На схожість саме з німецькими погонами вказав історик Максим Царенко:
“ Не встиг я побідкатися на відсутність нових випусків "Мілітарного коду", як вийшло інтерв'ю очільника відділу ГУРСМЗ Ігора Непоти – окрема подяка шановному колезі Миколі Чмиру, який дав посилання. Що казати? Шедевр! Ні, навіть не так: ШЕДЕВР!!! У тексті стільки цікавинок, що одним постом не висвітлиш. Тому – порційно. Ліворуч – "інноваційні" парадні погони генералів, старших та молодших офіцерів ЗСУ (у розумінні ГУРСМЗ). По центру – погони німецького військового/поліцейського/адміністративного чиновника неофіцерського рангу (часовий проміжок саме цієї пари шультерклаппенів не вказую навмисно, бо подібні були і "до", і "після").
Праворуч – погон генерального хорунжого за Наказом Військової офіції ч. 221 від 16.06.1918 р. (малюнок-реконструкція). Що є реальним прообразом – судіть самі. Але мені чомусь здається, що давати українським генералам парадні погони, дизайн котрих чітко асоціюється, принаймні, у німців, з ранговими відзнаками чиновника неофіцерського рівня – якось дивно.
