Науково-дослідна лабораторія ВПС США (AFRL) у співпраці з Командуванням спеціальних операцій ВПС (AFSOC) провели успішні випробування нового боєприпасу CLEAVER скиданням з задньої рампи транспортного літака MC-130J Commando II.
Скидання крилатих ракет з вантажних літаків вважається більш дешевою альтернативою бомбардувальникам. Зокрема керівництво ВПС США розглядає можливість розробки «літака-арсенала» озброєного великою кількістю крилатих ракет. При цьому сам транспортний літак не наражатиметься на небезпеку, оскільки не входитиме у зону можливого ураження.
У рамках випробувань, що відбулися на полігоні Дагвей у штаті Юта наприкінці січня 2020 року, масогабаритні макети ракет були складені на піддони, які отримали назву Combat Expendable Platforms (CEP), що викидались через вантажну рампу Lockheed Martin MC-130J.
Під час випробувань, MC-130J 27-го Крила спеціальних операцій, що базується на військовій базі ВПС у Нью-Мексико, скинув два піддони з двома боєприпасами CLEAVER, а також третій піддон з двома невизначеними «макетами боєприпасів». Точний принцип дії не розголошується, але відомо, що Бойова витратна платформа (CEP), після виходу з літака займає вертикальне положення за допомогою парашута, після чого запускає боєприпаси за допомогою дистанційного керування або заздалегідь встановленого спускового механізму.
CLEAVER (Cargo Launch Expendable Air Vehicles with Extended Range) розшифровується як витратний повітряний транспортний засіб вантажного старту зі збільшеною дальністю, і ВПС описали цей раніше небачений боєприпас як «далекобійне, високоточне озброєння [для] знищення рухомих і нерухливих цілей».
Єдине зображення боєприпасів CLEAVER, показує, що вони мають чотири хвостові стабілізатори та конструкцію, яка візуально схожа на плануючі бомби AGM-154 Joint Stand-Off Weapon (JSOW). JSOW має висувні крила, щоб ковзати на великі відстані, але не ясно, чи має цю особливість CLEAVER. Нова конструкція – це розробка Центру швидких інновацій ВПС.
Згідно з планом AFRL, вже заплановані додаткові демонстрації за участю більшої кількості CLEAVER, в тому числі із «ракетними прискорювачами і повнорозмірних засобів з опційними боєголовками і системами наведення на кінцевій ділянці траєкторії».
Опис AFRL боєголовок та систем наведення як «опційні» (необов'язкові) зокрема вказує на те, що CLEAVER є модульною конструкцією. Якщо це правда, то ймовірно боєприпас може комплектуватися різноманітними типами корисного навантаження, включаючи некінетичні, такі як засоби ведення електронної війни.
У пресрелізі AFRL також згадується, що остаточною метою використання системи палетованих боєприпасів є розгортання рою «напівавтономної зброї мережевої війни», що «дистанційно супроводжує пілотовані літаки під час бойових завдань».
Повітряні Сили США вже багато років працюють над концепціями мережевих боєприпасів, зокрема у рамках відміненої на сьогодні програми «Сірий вовк» (Gray Wolf) та діючого проєкту «Золота Орда» (Golden Horde).
Використані джерела:
TheDrive