У статті розглянуті і проаналізовані способи залучення транспортних засобів і техніки до збройних сил деяких іноземних держав в особливий період.
Постановка проблеми. Результати постачання транспортних засобів і техніки національної економіки Збройним Силам (ЗС) та іншим військовим формуванням під час проведення часткової мобілізації свідчать про недосконалість системи комплектування зазначеними засобами і технікою в умовах сьогодення, неспроможність у повному обсязі та в установлені планом строки забезпечити потребу в них ЗС та інших військових формувань під час проведення мобілізаційного розгортання.
Незважаючи на заходи, які були вжиті, під час проведення кожної черги часткової мобілізації виникали проблеми та мали місце недоліки, що вплинули на виконання завдань із постачання транспортних засобів і техніки національної економіки у повному обсязі [1].
Як свідчить аналіз комплектування ЗС транспортними засобами і технікою національної економіки під час проведення часткової мобілізації, основна причина такого стану полягає у тому, що на сьогоднішній день таке комплектування здійснюється одним способом – вилученням із національної економіки за встановленими лімітами вилучення (відчуження) транспортних засобів і техніки у регіонах відповідно до відсоткових норм вилучення за галузями національної економіки на період мобілізації та у воєнний час.
У той же час, у більшості держав світу застосовується значно ширший арсенал способів залучення транспортних засобів для потреб збройних сил у особливий період.
Тому, вивчення іноземного досвіду щодо залучення транспортних засобів цивільного сектору економіки для потреб ЗС та пошук альтернативних способів комплектування ЗС України транспортними засобами та технікою національної економіки в сучасних умовах є актуальними.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням мобілізаційної готовності військових частин ЗС України присвячено велику кількість публікацій, досліджень [2-4].
У жодних публікаціях та дослідженнях не вивчалися, не аналізувалися та не досліджувалися питання, пов’язані зі способами залучення транспортних засобів цивільного сектору економіки іноземних держав для потреб національних збройних сил та можливістю використання цього досвіду для визначення альтернативних способів комплектування ЗС України транспортними засобами і технікою національної економіки.
Формулювання мети статті. Метою статті є проведення аналізу способів залучення транспортних засобів для потреб збройних сил іноземних держав у особливий період.
Виклад основного матеріалу
З метою забезпечення збройних сил транспортними засобами і технікою та виконання завдань з транспортних перевезень в інтересах військ (сил) зарубіжних країн використовуються наступні основні принципи:
1. Добровільна або примусова реквізиція транспортних засобів для потреб оборони під час оголошення стану мобілізації або стану війни.
2. Залучення на контрактній основі транспорту цивільного сектора економіки для здійснення перевезень в інтересах оборонного відомства.
Переважна кількість зарубіжних країн під час комплектування збройних сил транспортними засобами і технікою використовують принцип вилучення (передавання) транспортних засобів із цивільного сектора (національної економіки) для потреб оборони із наступним відшкодуванням (компенсацією) їх вартості.
Крім того, для утримання визначених транспортних засобів і техніки використовуються механізми грошової компенсації і стимуляції їх власників.
Разом із тим, за порушення законодавства у сфері забезпечення потреб ЗС транспортними засобами настає кримінальна та адміністративна відповідальність (штрафи).
Порядок виконання заходів планування та вилучення транспортних засобів і техніки в інтересах збройних сил у більшості розвинутих зарубіжних країн принципово не відрізняється, але може відрізнятися за послідовністю та часом.
Незмінними лишаються принципи гарантованого забезпечення в установлені строки збройних сил транспортними засобами і технікою.
Однак способи залучення транспортних засобів і техніки для потреб ЗС у кожній державі мають свої особливості:
НімеччинаСпосіб комплектування: Відчуження або використання послуг приватних та інших підприємств
Зміст способу: Усі без винятку власники транспортних засобів, транспортного обладнання і транспортної інфраструктури у випадку потреб оборони країни, а також інших випадках, які регламентуються іншими окремими законами, що належать до даної сфери, повинні представляти на вимогу держави визначені машини, агрегати тощо
Нормативно-правові документи, що визначають спосіб та його зміст: Закон ФРН “Про забезпечення транспортом” (від 1965 року) та змін до нього “Про надання послуг приватними компаніями у випадку природних і техногенних катастроф, терористичних актів та для забезпечення потреб Бундесверу під час виконання завдань мирного часу” (від 2009 року), інших нормативних документів [5–8]
Відповідальні за комплектування: Міністерство транспорту, будівництва і розвитку, МО
ФранціяСпосіб комплектування: Вилучення на підставі Плану економічного оснащення
Зміст способу: Виділення спеціалістів, майна, техніки та послуг незалежно від форми власності
Нормативно-правові документи: “План економічного оснащення”, який розробляється на підставі [9–11]
Відповідальні за комплектування: Міністр економіки, МО, МВС, начальник Штабу ЗС, Командувач зони оборони та безпеки
ЧехіяСпосіб комплектування: Припис до частин ЗС
Зміст способу: Доукомплектування військ технікою, що поставлена на облік як мобілізаційні ресурси або приписана до частин ЗС
Нормативно-правові документи: Концепція розбудови професійних ЗС Чехії та мобілізації ЗС (затверджена постановою уряду № 1154 від 12.11.2003 р.) та Закон про військовий обов’язок та його забезпечення (№ 585 від 04.11.2004 р.)
Відповідальні за комплектування: МО Чехії
РумуніяСпосіб комплектування: Державні замовлення, добровільна або примусова реквізиція
Зміст способу: Добровільна або примусова реквізиція відповідної техніки для потреб оборони під час оголошення стану мобілізації або стану війни та виконання державних замовлень
Нормативно-правові документи: Закон Румунії № 355 від 20.11.09 “Щодо режиму часткової та повної державної мобілізації збройних сил та стану війни та відповідних мобілізаційних планів”, та інші нормативно-правові документи [12–14]
Відповідальні за комплектування: МНО Румунії у взаємодії з Центральним державним офісом зі спеціальних проблем
ТуреччинаСпосіб комплектування: Розпорядження з мобілізації транспортних засобів
Зміст способу: Забезпечення потреб ЗС Туреччини транспортними засобами відповідно до необхідних характеристик, починаючи, в першу чергу, з нових моделей та, за можливості, такого ж типу та марки, із найближчих вілайєтів та повітів, не допускаючи при цьому перешкод транспортній системі
Нормативно-правові документи: Закон № 697 від 16.07.65р. “Терміни проведення заходів для транспортних організацій та служби зв’язку в період надзвичайного стану та початку бойових дій” та Директива “Використання в інтересах збройних сил приватних транспортних та будівельних фірм в період надзвичайного стану та початку бойових дій” [15–16]
Відповідальні за комплектування: Мобілізаційне управління МНО Туреччини
ПольщаСпосіб комплектування: Надання транспортних послуг
Зміст способу: Охоплює, відповідно до встановлених пріоритетів, перевезення: військові; матеріалів, обладнання і засобів, необхідних для реалізації завдань в рамках оборони території країни; пов’язані з евакуацією населення, поранених; військовослужбовців та мобілізованих осіб з приписними свідоцтвами тощо
Нормативно-правові документи: Розпорядження Ради Міністрів РП від 03.02. 2004 р. “Про умови і способи підготовки та використання транспорту на оборонні потреби держави, його охорони під час війни, а також повноваження органів у цих питаннях” та інші нормативно-правові документи [19–20]
Відповідальні за комплектування: Міністр економіки, Міністр інфраструктури, Міністр фінансів, інші міністри, органи державної адміністрації та воєводи відповідних воєводств у рамках своїх повноважень відповідно до вимог НО
СШАСпосіб комплектування: Залучення можливостей цивільної транспортної галузі для військових потреб (укладання контрактів на надання послуг)
Зміст способу: Основним принципом залучення транспорту від учасників зазначених програм для потреб оборонного відомства США є контрактна основа із зобов’язанням надати, у разі необхідності, певну кількість засобів для здійснення перевезень
Нормативно-правові документи: Програма: “Оборонна транспортна система” , яка включає програми:
- морська – “Добровільна угода щодо морських перевезень та їх всебічного забезпечення” та “Програма морської безпеки”;
- повітряна – “Повітряний флот цивільного резерву”;
- наземна – “Програма кризового реагування”.
Відповідальні за комплектування: Об’єднане транспортне командування (ОТрК) ЗС США
Найбільше заслуговує на увагу досвід ФРН, де забезпечення ЗС транспортними засобами і технікою національної економіки відбувається на основі закону ФРН “Про забезпечення транспортом” (від 1965 року), змін до нього та інших нормативних документів [5–8], якими регламентується діяльність державних органів виконавчої влади, а також юридичних осіб державного і приватного сектора національної економіки у сфері забезпечення потреб оборони країни транспортними засобами і транспортною інфраструктурою.
Основними положеннями закону визначено, що:
- усі без винятку власники транспортних засобів, транспортного обладнання і транспортної інфраструктури, у випадку потреб оборони країни, а також інших випадках, які регламентуються іншими окремими законами, що відносяться до даної сфери, повинні представляти на вимогу держави визначені машини, агрегати тощо;
- уряд ФРН делегує право на здійснення діяльності у сфері планування заходів із залучення техніки і послуг національної економіки для потреб оборони держави Міністерству транспорту, будівництва і розвитку, яке у взаємодії з міністерством оборони визначає потреби ЗС у вищенаведених силах, засобах та послугах;
- техніка, яка призначена для забезпечення ЗС, вноситься до відповідного реєстру Федерального відомства обліку транспортних засобів;
- власники транспорту зобов’язані також утримувати транспортні засоби, запасні частини, пальне, а також інші матеріали протягом визначеного розпорядженнями терміну (до трьох місяців). Для утримання вищенаведених ресурсів держава застосовує механізми грошової компенсації і стимуляції власників цих ресурсів;
- на випадок впровадження плану щодо відчуження техніки та отримання послуг національної економіки кожному підприємству визначено окреме завдання. З цією метою на підприємства видані спеціальні приписи, які роздруковуються та вводяться в дію за командою;
- власники транспортних засобів несуть відповідальність за порушення чинного законодавства у сфері забезпечення потреб ЗС у транспортних засобах. За невиконання розпоряджень може бути призначений штраф у розмірі до 30 тис. євро. За несвоєчасне надання довідкової інформації на вимогу державних органів (номери, технічні характеристики та стан, представлення технічних засобів для огляду тощо) штраф може сягати 10 тис. євро.
Отже, створена у ФРН система залучення транспортних засобів і техніки національної економіки для потреб Бундесверу в цілому відповідає сучасним вимогам до забезпечення потреб ЗС і держави в цілому у кризових ситуаціях (під час війни тощо). Основою цього є достатньо високий рівень економічного розвитку держави та розвинутий приватний (комерційний) сектор.
Позитивним моментом досвіду комплектування ЗС Франції транспортними засобами і технікою є те, що рішення про проведення мобілізації, у тому числі стосовно надання в інтересах оборони цивільних сил і засобів та комплектування ЗС Франції транспортними засобами і технікою національної економіки, повинні виконувати всі організації, підприємства та особи. Невиконання передбачає кримінальну відповідальність.
Крім того, під час проведення мобілізаційних заходів Міністерство оборони Франції отримує пріоритетне право на використання всіх необхідних засобів цивільного сектора (зв’язку, транспорту, обладнання тощо).
Особливістю комплектування ЗС Румунії є те, що транспортними засобами і технікою вони забезпечуються державними установами, а також суб’єктами економічної діяльності на основі державних замовлень. Ці замовлення готуються установами, які керують фондами державного бюджету на час війни відповідно до положень Плану мобілізації національної економіки для потреб оборони.
Водночас, румунське законодавство передбачає добровільну або примусову реквізицію відповідних транспортних засобів і техніки для потреб оборони під час оголошення стану мобілізації або стану війни. При цьому закон передбачає, що суб’єкти, які надали в розпорядження транспортні засоби і техніку або товари для потреб оборони добровільно, по завершенні стану мобілізації або війни мають першочергове право на отримання компенсації за реквізовану техніку та товари.
У США не використовується принцип передачі техніки національної економіки (транспортних засобів, інженерного обладнання) збройним силам у зв’язку з домінуванням у американському суспільстві принципу приватної власності, захист якої закріплений на законодавчому рівні.
Основним принципом залучення транспорту для потреб оборонного відомства США є контрактна основа із зобов’язанням надати, у разі необхідності, певну кількість транспортних засобів для здійснення перевезень. Приватні компанії отримують у цьому випадку різні пільги та субсидії (відповідно до програм та ступеня залучення).
Незважаючи на те, що у цьому способі забезпечення ЗС транспортними засобами і технікою є багато позитивного, для України його застосування наразі є проблематичним через недостатній розвиток приватного сектора національної економіки та відсутність відповідної нормативно-правової бази.
Висновки
Отже, як свідчить проведений аналіз, основними способами забезпечення потреб національних ЗС у транспортних засобах є: реквізиція (добровільна або примусова) транспортних засобів і техніки для потреб оборони під час оголошення стану мобілізації або стану війни та залучення на контрактній основі транспорту цивільного сектора економіки для здійснення перевезень в інтересах оборонного відомства.
Зазвичай ці способи застосовуються комбіновано. Але деяким державам (зокрема США) притаманний лише один спосіб забезпечення потреб ЗС транспортними засобами і технікою – укладання контракту на надання послуг.
Тому на сьогоднішній день найбільш прийнятним для України є комбінування різних способів комплектування.
Напрямами подальших досліджень є більш ретельний розгляд механізмів та процедур, що властиві цим способам, з метою удосконалення способів комплектування ЗС України транспортними засобами і технікою національної економіки.
Список літератури
1. Наказ Генерального Штабу Збройних Сил України “Про результати проведення четвертої черги часткової мобі- лізації від 29.04.2015”. – К.: ГШ ЗС України, 2015. – 16 с.
2. Можаровський В.М. Проблемні питання проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, інших військових формувань та пропозиції щодо їх вирішення / В.М. Можаровський // Збірник матеріалів науково-практичної конференції від 25 червня 2014 року. – К.: ЦНДІ ЗСУ, 2014. – С. 8-23.
3. Череп В.Л. Аналіз проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та проблемні питання / В.Л. Череп // Збірник матеріалів науково-практичної конференції 25 червня 2014 року. – К.: ЦНДІ ЗСУ, 2014. – С. 23-33.
4. Інформаційно-довідкові матеріали з питань часткової мобілізації / В.М. Можаровський, В.Ф. Клепіков, В.Л. Че- реп, В.В. Хоманчук. – К.: ЦНДІ ЗСУ, 2014. – 86 с.
5. Güterkraftverkehrsgesetz (GüKG) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gesetze-iminternet.de/g_kg_1998/.
6. Straßenverkehrsgesetz [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gesetze-im-internet.de/stvg/.
7. Straßenverkehrs-Zulassungs-Ordnung [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gesetze-iminternet.de/stvzo_2012/.
8. Rechtliche Grundlagen deutscher Verteidigungspolitik [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bpb.de/politik/grundfragen/ deutsche-verteidigungspolitik/199281/wehrrecht.
9. Instruction N°120/DEF/EMA/SLI/SDO relative aux transports aériens effectués par moyens militaires sur demande d'administrations publiques étrangères au département de la défense. Du 28 septembre 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. relative aux transports aériens.
10. Transport aérien: soupçons de trafic d'influence dans l'armée [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.franceinter.fr/ emissions/secrets-d-info/secrets-d-info-10-mars-2018.
11. Transport militaire: la Cour des comptes commence une nouvelle enquête [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.lemonde.fr/europe/article/2018/03/08/transport-militaire-la-cour-des-comptes-commence-une-nouvelle-enquete.
12. Lege nr. 355 din 20 noiembrie 2009 privind regimul stării de mobilizare parţială sau totală a forţelor armate şi al stării
de război [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.lege5.ro/Gratuit/gezdsojsgy/legea-nr-355-2009-privindregimul-starii-de-mobilizare-partiala-sau-totala-a-fortelor-armate-si-al-starii-de-razboi.13. Ciucă Nicolae-Ionel. Armata României în 2017. Obiective, resurse, direcţii de acţiune [Електронний ресурс] / Nicolae-Ionel Ciucă. – Режим доступу: https://newstrategycenter.ro/wp-content/uploads/2017/03/Prezentare-dl.-GeneralNicolae-Ciucă.pdf.
14. Strategia De Transformare A Armatei României / C. Dobriţoiu, I. Ion, Gh. Marin, G.Gavrilă. – Bucureşti, 2007. – 34 р.
15. Güncel 3634 sayılı Milli Müdafaa Mükellefiyeti Kanunu [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.lexpera.com.tr/mevzuat/kanunlar/milli-mudafaa-mukellefiyeti-kanunu-3634
16. Günün 24 Saate Taksimine Dair 697 Sayılı Kanunun 2 nci Maddesinin Değiştirilmesine Dair Kanun
17. Biernikowicz W. Wpływ outsourcingu na system transportowy Sił Zbrojnych RP The influence of outsourcing on the Polish Armed Forces transportation system. Rozprawa doktorska / W. Biernikowicz // Poznań: Uniwersytet Ekonomiczny w Poznaniu, 2014. – 283 р.
18. Decyzja Nr 230/MON Ministra Obrony Narodowej z dnia 30 czerwca 2010 // Dziennik Urzędowy Ministra Obrony Narodowej z 2010 r. Nr .13. – P. 812-815.
19. Kuliczkowski M. Рrzygotowania obronne państwa w systemie bezpieczeństwa narodowego rp – podział i charakterystyka zadań obronnych / M. Kuliczkowski // Zeszyty Naukowe AON. – 2013. – № 4(93). – Р. 192-229.
20. Gotowość bojowa i mobilizacyjna Sił Zbrojnych RP [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://militarium.net/gotowosc-bojowa-i-mobilizacyjna-sil-zbrojnych-rp/.
УДК 355.121
Відомості про авторів:
Череп Василь Леонидович
старший науковий співробітник Центрального
науково-дослідного інституту
ЗC України, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0003-3305-4518
Дідіченко Володимир Павлович
кандидат військових наук
провідний науковий співробітник Центрального
науково-дослідного інституту ЗC України,
Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-0440-2299
Використані джерела:
Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, 2019, № 4(37) ISSN: 2223-456X