Зміст проекту ДОЗу на 2020 рік продовжує дивувати не зовсім зрозумілими деталями. Розглянемо питання закупівлі боєприпасів до артилерійських систем.
Добре відомо, що крім значної витрати мінометних мін і артилерійських снарядів у 2014-2015 роках, чимало таких боєприпасів було втрачено пізніше, під час надзвичайних подій на арсеналах і складах.
Без перебільшення можна сказати, що питання забезпечення артилерії Збройних Сил України окремими видами боєприпасів, так званої дефіцитної номенклатури, є ключовим питанням гарантування боєздатності наших військових частин і підрозділів.
Не варто також і забувати, що артилерійські боєприпаси певних найменувань, які використовуються в ЗС України, не виробляються жодною країною світу крім… Російської Федерації.
Що ми бачимо, аналізуючи проект ДОЗу?
Знову трошки математики. Наприклад, Міністерство оборони планує закупити: 100 мм постріли до МТ-12 у кількості 5 000 штук на суму 9,9 млн грн; 152 мм постріли (без уточнення номенклатури та гармати) у кількості 7 000 штук на суму 66,4 млн грн.
На перший погляд, нібито кількість досить значна, але… придивіться до ціни: планується закупити 100 мм постріли в середньому за… 1980 грн/постріл!
Читати також: Спецтехноекспорт імпортував 152 та 155-мм артснаряди
Для порівняння – вже зараз 60 міліметрові мінометні постріли закуповуються за ціною у два рази вище! Закладання такої ціни може свідчити лише про бажання зірвати постачання гостродефіцитних снарядів.
Із 152 мм пострілами ситуація ще цікавіше: купуючи у 2019-ому році постріли до артсистеми Д-20 за 25 тисяч гривень, а корпуси (лише корпуси, як частина пострілу!) до найбільш далекобійного «Гіацинту» за 32 тисячі гривень, якимось дивом планує у 2020-ому році придбати подібну продукцію за ціною 9 485 грн/постріл! Більш ніж втричі дешевше!...
Читати також: «Рубін-2017» провів випробування снарядів для САУ «Акація»
Можливо розробникам ДОЗу відомі якісь нові, недоступні широкому розумінню, закони ринку, які мають діяти суто під час забезпечення артилерії ЗС України боєприпасами?
На жаль, в загальному сприйнятті, за такими ціновими підходами проглядається наразі лише незграбна спроба запуску механізму довготривалої військово-економічної диверсії із потенційно катастрофічними для артилерії наших Збройних Сил наслідками.
Читати також: Ракетний перекіс: без права на помилку
І, на заключення, про пріоритети. Загалом сума у 76 млн грн на закупівлю артилерійських боєприпасів виглядає насмішкою над боєздатністю ЗС України… Для розуміння: лише на сумнівні бронемашини Oncilla, про які мова була раніше, планується витратити майже втричі більше – 207 млн грн.