Зокрема Юрій Бутусов ранком написав у Fаcebook (цитується мовою оригіналу):
“ Сегодня на заседании Совета национальной безопасности и обороны рассматривается единственный конкретный документ оборонного планирования в Украине – Государственный оборонный заказ. То, как этот ключевой документ написан, вызывает вопросы не только к компетентности ответственных руководителей. Если в таком виде ГОЗ будет принят, это будет не просто позором, это будет сознательный срыв ключевых оборонных инициатив. Проект ГОЗ, к сожалению, сворачивает все украинские ракетные программы. Вопреки требованиям действующих оборонных программ, которые никто не отменял, не предполагается закупка крупной партии ракет «Вильха», не предполагается финансирование программы «Нептун». Без таких средств ракетная программа просто умрет, и все уникальные достижения последних лет будут похоронены. Все страны мира развивают тактическое и оперативно-тактическое ракетное оружие, реактивные системы залпового огня. Согласно ГОЗ 2019-го года, по данным Цензор.Нет, было закуплено и поставлено на вооружение 100 ракет «Вильха». Но один залп одной установки «Вильхи» - это 12 ракет. И программы предполагают закупку значительно большего числа ракет. Также необходимое финансирование требуется и «Нептуну».
Не предполагается средства на закупку 155 мм гаубиц проекта «Богдана», чисто символические средства выделены на закупку снарядов 152 мм для «Гиацинтов» и «Акаций», и 155 мм снарядов для «Богданы». В Украине сейчас есть два производителя снарядов, производство и технологии еще не обкатаны. В прошлом году, по данным Цензор.нет, на вооружение ВСУ было поставлено 1300 снарядов отечественного производства. При этом снаряды нужны уже многие тысячи, потому что на складах остался совсем небольшой запас. Производство снарядов 152 мм и 155 мм Украине придется организовывать у себя, и это требует сравнительных испытаний, серьезного анализа качества этих снарядов, технологий производства, и, разумеется, под все это надо финансирование. Чтобы производство этих снарядов было оправданно, необходимо было бы заказать крупные партии снарядов, которые сейчас в острейшем дефиците...
У другій половині дня відреагувало Міністерство оборони, яке повідомило, що у зв’язку з тим, що проєкт ДОЗ має гриф «цілком таємно», Міноборони не може розкривати положення згаданого документу, оскільки це може вплинути на обороноздатність України в цілому.
Також у Міністерстві оборони не володіють інформацією щодо можливого потрапляння проєкту держоборонзамовлення стороннім особам.
“ В умовах, коли неможливо відкрито говорити про причини закупівлі тих, чи інших зразків ОВТ, оборонне відомство наголошує на тому, що зазначена інформація не відповідає дійсності. Водночас, Міноборони надає роз’яснення в межах відкритої інформації. Так, на теперішній час продовжується виконання програми створення Багатофункціонального ракетного комплексу (БФРК). Відповідно до доручення Президента України, в Міноборони розробляється державна програма розвитку ракетно-реактивного озброєння. Концепція зазначеної Програми наразі проходить зовнішнє погодження.
Фінансування програми «Нептун» у 2020 році передбачено у повному обсязі. У 2020 році заплановано проведення державних випробувань та прийняття на озброєння берегового ракетного комплексу. Проєктом ДОЗ-2020 передбачено фінансування закупівлі зазначених комплексів.
Закупівля ракет «Вільха» запланована відповідно до програмних показників, в межах виділеного фінансового ресурсу.
У Міноборони зазначають, що подібні публікації з’являтимуться допоки держоборонзамовлення залишатиметься «закритим» і недоступним для громадськості та ЗМІ документом. Аби уникнути «подібних інсинуацій» відомство працює над тим, аби зробити документ більш відкритим.
Деякі подробиці ситуації розкрив директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, якій повідомив, що фінансування «Нептуна» і «Вільхи-М» вирішено реалізувати не по лінії ДОЗ, а по лінії державних гарантій.
“ Добавлю от себя – ошибка Минобороны состоит в том, что, по непонятной мне причине, финансирование "Нептуна" и "Вильхи-М" решено реализовать не по линии ДОЗа, а по линии государственных гарантий. Хотя обычно под госгарантии финансировались закупка серийных изделий. Как те же БТР-4, "Стугна" или "Корсар".