Конгрес США вкотре заблокував спробу відправити літак A-10C Thunderbolt II на пенсію. Більше того, ВПС США модернізують літаки для ефективної служби принаймні до 2030 року.
Штурмовик Fairchild Republic A-10 Thunderbolt II сьогодні є культовою машиною, завдяки 30-мм гарматі, навколо якої побудований весь літак, і легендам, які його оточують дякуючі сотням солдатів, яких ці машини врятували, під час безпосередньої підтримки сухопутних операцій.
Розроблений понад 40 років тому для боротьби з радянською бронетехнікою, А-10 був найближчим до своєї первісної ролі в Іраку в 1991 році. Під час «Бурі в пустелі» ці машини атакували іракські бронетанкові колони, але популярність вони здобули переважно у наступних конфліктах, виконуючи місії CAS (безпосередня повітряна підтримка).
ВПС США роками намагаються позбутися цих коштовних, старих машин, на перевагу літаків, що набагато швидші та універсальніші. Недарма, оскільки А-10, який майже не знищений для противника в асиметричному конфлікті, має мало шансів на виживання у протистоянні із сучасною протиповітряною обороною (ППО).
Аргументи військово-повітряних сил, як правило, суворо фінансові – виведення зі служби А-10 означає штат 9 ескадрилій, які можуть бути переведені на інші завдання. Наприклад, перенавчити на 44 літаки F-35A, які можна було б придбати за 4 мільярди доларів – це вартість експлуатації А-10 протягом 5 років.
Торік ця потворна, але улюблена наземними військами машина, забезпечила собі ще одне десятиліття служби за допомогою Конгресу та фінансування на майже 1 мільярд доларів на 109 нових комплектів крил. Нове крило розраховане на 10 тисяч годин польоту.
Однак, за цей час машина повинна пройти шлях від своїх аналогових коренів до сучасного цифрового поля бою. Першим кроком стала програма A-10C Precusion Engagement, яка мала представити такі «новинки», вже відомі сучасним винищувачам, як система HOTAS (hands-on-throttle and-stick), що дозволяє виконувати багато функцій, не знімаючи рук з рулів і дроселів, або можливість нести нові бомби, керовані JDAM.
Наступними етапами модифікації є багатофункціональні екрани, дисплеї на шоломах, нові оптоелектронні контейнери або радари. Перш за все, A-10C отримує з'єднання Link-16, що забезпечує набагато ширший та ефективніший обмін даними. Нарешті, класичну «шістку» первинних елементів управління замінює багатофункціональний дисплей, ймовірно з F-16, у комплекті з двома дисплеями, доданими в рамках пакету Precision Engagement. Розпочалося впровадження шоломів із вбудованою системою відображення Thales Visionix Scorpion.
Сенсори, які є в розпорядженні екіпажу, тобто, в першу чергу приціли Litining або Sniper, повинні бути доповнені радаром SAR (Synthetic Aperture Radar), який дозволяє детально зображувати місцевість. Ймовірно, це буде AN/ASQ-236 «Око Дракона» з активним скануванням (AESA), який повинен забезпечити не тільки зображення місцевості в майже фотографічній точності, але і виявлення предметів, прихованих неглибоко під землею, таких як шахти або СВП. Були також припущення, що систему можна використовувати для точного втручання у конкретні передавачі, наприклад, ворожі радіостанції.
Ще одна важлива новинка – чергове збільшення кількості озброєння. До цього часу A-10C міг нести по одній керованій бомбі на кожному з 11 пілонів. Модернізовані машини, завдяки системі балок BRU-61/A (на фото), дозволять розмістити до 4 GBB-39 SDB або GBU-53/B StormBreaker бомб вагою 250 фунтів (113 кг) на кожен пілон. Кожна з яких здатна точно вразити ціль з відстані до 100 км (залежно від погоди, швидкості та висоти, з якої вона була скинута). Це означає величезне збільшення можливостей в операціях CAS, що робить A-10 справжнім «бомбопотягом» і дозволяє йому залишатися поза досяжністю систем ППО ворога.
Обсяг запланованих змін, здається, досить широким, але насправді це сильно урізана версія проєкту, що був розроблений близько п'яти років тому, коли була розглянута можливість більш широкої модернізації та стандартизації. Зокрема передбачаломь використання авіоніки та бойових систем винищувача F-16 та заміна понад 50-річних турбовентиляторних двигунів General Electric TF34 на сучасні силові установки, які маючи подібну тягу характеризуються значно меншими витратами палива та масою, а також більшим ресурсом.
Проєкт розроблений Boeing, який постачає крила для A-10C, зазнав краху через відсутність інтересу з боку ВПС США. Можливо, у перспективі наступних 10 та більше років служби, це варто розглянути. Особливо, якщо після виведення з експлуатації американці будуть готові продавати або передавати машини країнам-союзникам, які могли б використовувати її протягом багатьох років в асиметричних конфліктах або боротьбі з тероризмом.
Використані джерела: Defence24