Що було б, якби Зимова війна почалася зараз – у Фінляндії вивчають ймовірні сценарії нападу Росії на Фінляндію у 2020-х та порівнюють їх з подіями Зимової війни 1939-1940 років.
Оригінальна стаття опублікована на сайті kaleva.fi.
Підполковник Петтері Лалу, професор Національного коледжу оборони, вирушив у подорож уявною війною і порівняв її з подіями Зимової війни 1939-1940 років (також відома як радянсько-фінська війна, фін. Talvisota). Ми також поїхали подивитися на військові навчання, які зосереджені на захисті стратегічно важливої південно-східної Фінляндії, кульмінація яких припала на 80-ту річниці початку Зимової війни.
Відносини між Росією та США все більш напружені. Сполучені Штати підтримуються роз'єднаним НАТО та ще більш роздробленим Європейським Союзом. Росія, з іншого боку, зібрала поряд тісну коаліцію «співчуваючих» країн Східної Європи та Близького Сходу.
Ситуація призвела до збройних конфліктів у Центральній Європі, Середземномор'ї та Атлантиці. Ми на світанку війни, можливо, навіть Великої [світової] війни.
Майже щодня в Балтійському морі трапляються сутички. Росія зосередила свої війська недалеко від фінського кордону. РФ трактує Балтійське море як сферу інтересів, у країні поширюється міф про те, що Фінляндія історично є частиною Росії. Фінський уряд та Брюссель висунули кілька заперечень проти Кремля.
Росія заявляє, що Фінляндія, яка не є членом НАТО, має для неї стратегічне значення з точки зору безпеки Балтійського моря та Санкт-Петербурга, а також частково і північних сухопутних районів. Вона влаштовує «постріли у Майнілі» (радянська провокація з якої почалася Зимова війна), звинувачує Фінляндію в провокації та розпочинає бойові дії 30 листопада 202Х року.
Що буде після цього? Якою буде нова зимова війна?
Чи обов'язково нова війна буде частиною Великої війни?
Петтері Лалу, професор Національного коледжу оборони, проведе нас світом уявної війни.
Оскільки минуло 80 років від початку Зимової війни 30 листопада 1939 року, метою є порівняння подій того часу з сценарієм найближчого майбутнього, окресленого Lännen Media. З іншого боку найбільш природно уявити противником великого східного сусіда, проти якого Фінляндія вела дві війни. До того ж Швеція, Естонія чи Ліхтенштейн у цій ролі не здаватимуться достовірними.
Професор дещо скептично ставиться до вигаданої постановки, яку йому подав журналіст.
— Різні погляди на майбутнє, представлені тут, є корисними інструментами для мислення. Однак важливіше ніж очікуваний результат – визначити фактори, що впливають на ситуацію та їхні взаємовідносини, – каже він.
Лалу нагадує, що держави-члени Європейського Союзу мають зобов'язання надавати допомогу постраждалій країні-члену. Крім того, у Фінляндії все ще існує припущення, що військовий конфлікт, пов'язаний з нами, неминуче буде частиною великої війни.
— Недавня історія свідчить, що це може бути не так. Югославські дезінтеграційні війни, російсько-грузинська та російсько-українська війни досить локальні, – зазначає професор.
Чи утворилися б суцільні бойові фронти в лісах?
Ще одне поширене уявлення полягає в тому, що суцільна лінія фронту в лісах не утворюватиметься. Якщо ворог нападе на Фінляндію, він завдасть швидких повітряних ударів по стратегічних цілях, а наземна війна вестиметься на вулицях та у будівлях міст.
Петтері Лалу вважає, що природа нової війни не обов'язково кардинально відрізнятиметься від подій 80-річної давнини. Зимова війна розпочалася без оголошення, масованими повітряними бомбардуваннями.
— Із сумом пригадуються картини російських бомбардувань Алеппо в Сирії в 2016 році.
— У нас є фотографії Зимової війни. Вони не відповідають у повному обсязі тогочасним принципам ведення війни. Насправді суцільна лінія оборони була створена лише для Карелії. Натомість бої між Ладогою та Північним Льодовитим океаном зосереджувалися на дорогах.
Водночас, професор зазначає, що фронти ще формуються і в нинішніх війнах. Східна Україна – один із прикладів.
Чи будуть використовуватися ракети великої дальності?
Потужні авіаудари будуть дуже ймовірними в Зимовій війні 2020-х років. Поряд з авіаційним ракетним озброєнням, агресор зможе запускати крилаті ракети великої дальності, балістичні та навіть гіперзвукові ракети.
За словами Петтері Лалу, переваги їх використання – раптовість, складність у протидії та низький ризик втрат для нападника. Однак вони дуже дорогі і досі їх небагато. Тому лише Сполучені Штати мають ресурси для масового використання крилатих ракет.
— З іншого боку, нещодавні авіаудари в Саудівській Аравії довели, що навіть пастухи можуть зробити успішний удар з повітря.
— Літаки, безумовно, також використовуватимуться у новій війні. Особливо у сфері розвідки та управління вогнем. Звісно не обійдеться і без бойових літаків. Наступним кроком, ймовірно, стане автономний винищувач.
А щодо розмов про кібер-війну?
Карта бомбардувань Зимової війни 1939-1940 рр. показує, що Радянський Союз сконцентрував свої удари по залізниці та її вузлах. За словами Петтері Лалу, електронні комунікації та виробництво електроенергії стали б подібними цілями. Наше суспільство залежне від них.
У цьому контексті уява мирянина легко уявляє жахливі наслідки кібер-кулі, коли російський агресор спочатку змусить сучасне суспільство стати на коліна, зламавши водоканали, електростанції, лікарні та державні інформаційні системи.
— Немає доказів реальних кібератак, які глобально вражають суспільство, – відповідає Лалу.
— Це дуже важко здійснити. Бачимо прості атаки типу «відмова в обслуговуванні» на різних серверах у мережі, але більш спеціалізовані атаки вимагають далекосяжної розвідки. Крім того, їх реалізація була б разовою. Після використання вразливості ця можливість буде закрита.
Водночас Лалу погоджується, що деякі системи зазнають реальних аварій, хоча б тимчасово.
ВМС не було вирішальним фактором 80 років тому.
Відтоді обсяг міжнародної торгівлі та транспорту збільшився в тисячу разів, а транспортні перевезення переважно морські. Зараз Балтійське море, і особливо Фінська затока, є найпотужнішими морськими районами світу.
— У разі конфлікту захист власного транспорту та протидія транспортним можливостям противника – цілі більшості державних суб'єктів, – каже Петтері Лалу.
— Завдання охорони потребують довгострокової присутності в морі та пояснюють збільшення обсягів фінських корабельних проєктів.
Скільки б загинуло, скільки було поранено?
За часів Зимової війни 1939–1940 рр. на цивільне населення за межами прикордонних районів сильно вплинула погода. Петтері Лалу підкреслює, що Радянський Союз тоді скоїв воєнні злочини – бомбардування не розрізняли солдатів та цивільних.
— Важко оцінити, якою може бути ситуація у новій війні. У будь-якому випадку Фінляндія дотримуватиметься домовленостей, в яких цивільне населення є забороненою метою нападу.
Примітка Ukrainian Military Pages. Тут, не можна не згадати, що Росія вийшла з Женевської конвенції щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, знявши з себе зобов'язання з захисту та допомоги пораненим та хворим (як військовослужбовцям, так і цивільним) незалежно від того, до якої сторони вони належать, недопущення нападів на медичні формування та персонал, забезпечення захисту цивільного населення, духовенства, та інших осіб, що перебувають під захистом конвенції.
— Якщо за орієнтир взяти українську війну, за п’ять років там загинуло близько 13 000 людей. Втрати зосереджені на лінії зіткнення сторін та в її безпосередній близькості.
За словами професора, на кількість втрат впливає інтенсивність боїв. Для захисника найкращий спосіб її зменшити – нанести нападникові нестерпні втрати. У Зимовій війні це вдалося. 24 000 фінських солдатів загинули або зникли, Червона армія втратила 128 000.
У будь-якому випадку сучасна бойова техніка набагато точніша та більш руйнівна, ніж раніше.
Згідно з керівними документами, щоденні бойові втрати під час інтенсивних бойових дій можуть сягати 20 відсотків, з них 60% поранених та 10% зниклих безвісти.
Чи народиться дух у новій зимовій війни?
Війна означає набагато більше, ніж збройне протистояння. Це, серед іншого, дух та боротьба за волю, а також платформа для екстремістської політики, дипломатії та інформації впливу.
Одне з пояснень історії виживання в зимовій війні – надзвичайно сильна загальна воля фінського народу захищати свою країну та її спосіб життя. Громадяни, які воювали один проти одного у громадянську війну два десятиліття тому, були об'єднані одним прагненням.
— У новій війні, яка може нам загрожувати, агресор, звичайно, прагнутиме зламати національний дух. Це можна зробити за допомогою методів та інструментів, які набагато ефективніші, ніж листівки Зимової війни – каже Петрі Лалу.
— Але я вірю і сподіваюся, що подібне духовне піднесення виникне і в сучасному суспільстві.
Чи добре підготовлена Фінляндія?
Крім усього вищезазначеного, існує загальна думка, що Збройні сили Фінляндії недостатньо підготовлені до сучасної війни.
Існує думка, що у збройних силах досі вірять, що війна в основному вестиметься традиційно в лісах. Там вони повзали б по болотах, копали траншеї у соснових лісах, будували бліндажі...
За словами Петтері Лалу, віра в «старомодні» збройні сили не відповідає дійсності.
— Сучасна війна включає в себе політику та інструменти ведення війни, які розвивались протягом десятиліть і навіть століть, – зауважує він.
З цієї точки зору, навколишнє середовище має велике значення. Коли ви дивитесь на Фінляндію з літака, ви бачите дуже лісисту країну.
— Однак більшість нинішніх призовників походять з міст та селищ. Для них природне середовище це урбанізовані території, будівлі з централізованим опаленням...
— Тому частина так званої лісової підготовки збройних сил зосереджена на підтримці спроможностей військових діяти без захисту від погодних умов, будь то мороз, дощ чи спека.
Отримавши базові навички, солдати, що спеціалізуються на міській війні, також тренуються у міських умовах, зокрема у метро, тунелях, промислових майданчиках та у приміських зонах.
— В європеїзованій Фінляндії дуже сильні збройні сили, пристосовані до оборони власної країни, – підсумовує Лалу.
Зараз тривають головні військові навчання «Південний-Схід 19»
Багато чого змінилося від часів Зимової війни 1939-1940 років, навіть клімат. У Зимову війну мороз сягав 40 градусів за Цельсієм, залежно від часу та місця, а сніг у лісах був настільки густим, що середня людина провалювався до поясу. А 28 листопада 2019 року у Гельсінкі йде дощ. Термометр показує плюс 4 градуси.
Гельсінкі – найзахідніший район навчань, там військова поліція відпрацьовує міські війни. Більш масштабні операції, із залученням 12 000 військових, проходять, як слідує з назви, у південно-східній Фінляндії, саме там, де радянські лідери 80 років тому вважали, що червоні солдати маршируватимуть до столиці Фінляндії. Марш не вийшов. Фіни встояли, хоча це було важко.
Головні військові навчання проводяться у Фінляндії кожні два роки. Цього разу близько половини учасників – призовники, інша половина – резервісти.
