Законом відкликається заява, яка була зроблена СРСР при ратифікації Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), прийнятого в Женеві 8 червня 1977 року.
Верховна Рада СРСР 4 серпня 1989 року ратифікувала Протокол I із заявою про те, що Союз Радянських Соціалістичних Республік в відповідно до пункту 2 статті 90 Протоколу I визнає ipso facto і без спеціальної угоди щодо будь-якої іншої Високої Договірної Сторони, що приймає на себе таке ж зобов'язання, компетенцію комісії (п. 1 постанови ВР СРСР № 330-1).
Одночасно з відкликанням заяви про компетенції комісії федеральним законом визнається нечинним на території Російської Федерації пункт 1 постанови Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1989 року № 330-1 в частині, що стосується цієї заяви.
Серед підстав виходу зазначається те, що начебто з 1991 року Комісія фактично не виконує своїх функцій, російського представника в її складі немає, а при цьому РФ сплачує до бюджету комісії щорічний внесок. Крім того, в нинішній міжнародній обстановці істотно зростають ризики зловживання повноваженнями комісії в політичних цілях з боку недобросовісних держав.
Російська Федерація знімає з себе зобов'язання щодо захисту та допомоги пораненим та хворим (як військовослужбовцям, так і цивільним) незалежно від того, до якої сторони вони належать, недопущення нападів на медичні формування та персонал, забезпечення захисту цивільного населення, духовенства, а також інших осіб, що перебувають під захистом конвенції.
Також Протоколом від виконання якого відмовились росіяни:
- заборонено застосовувати зброю, снаряди, речовини й методи ведення воєнних дій, здатні завдати надмірних пошкоджень або надмірних страждань;
- заборонено вбивати, завдавати поранення або брати в полон противника, вдаючись до віроломства. Віроломством вважаються дії, спрямовані на те, щоб викликати довіру противника і примусити його повірити, що він має право на захист і зобов'язаний надати такий захист згідно з нормами міжнародного права, застосовуваного в період збройних конфліктів, з метою обману такої довіри (опис у повній мір відповідає подіям у т.зв. іловайському «зеленому коридорі»);
- заборонено нападати на особу, яка покидає на парашуті літальний апарат;
- забороняється напад або репресалії цивільних об'єктів;
- забороняється піддавати нападу або знищувати, виводити або доводити до непридатності об'єкти, необхідні для виживання цивільного населення, такі як запаси продуктів харчування, сільськогосподарські райони, що виробляють продовольство, посіви, худобу, споруди для забезпечення питною водою й запаси останньої, а також іригаційні споруди спеціально з метою не допустити використання їх цивільним населенням або супротивною стороною як засобу підтримання існування, незалежно від мотивів, ніби з метою викликати голод серед цивільних осіб, примусити їх до виїзду або з якої-небудь іншої причини.
- заборонено поширювати воєнні операції на зони, яким вони за згодою надали статус демілітаризованих зон, якщо таке поширення суперечить положенням такої угоди;
- та інше.