Уточненя 19.09.2019: Розгляд законопроєкту перенесений, він відсутній у затвердженому порядку денному на 19 вересня
Нагадаємо, що законопроєкт №1007, якій передбачає виведення Національної гвардії України із структури Міністерства внутрішніх справ та підпорядкування особисто президенту, поданий до Верховної Ради Президентом України Володимиром Зеленським 29 серпня як невідкладний.
Картка проєкту на сайті Верховної Ради наразі не містить висновків профільного комітету (хоча у порядку денному зазначено, що попередні пропозиції комітету одержано 13 вересня). Бюджетний та антикорупційний комітети вже оприлюднили свої висновки та відповідно не мають застережень до проєкту.
Водночас висновки Комітету з правової політики та Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) розділилися, і якщо комітет вважає, що проєкт не суперечить положенням Конституції то ГНЕУ вважає, що законопроєкт підлягає додатковому аналізу Конституційним Судом України.
“ | Вважаємо, що питання стосовно відокремлення НГ із сфери підпорядкування МВС України в окреме військове формування і підпорядкування його виключно Президентові України потребує додаткового аналізу з огляду на специфічний статус цієї силової структури.
Так, відповідно до чинної наразі ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України» «Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами – із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. ... Отже НГ призначена одночасно для виконання функцій військового формування, але, головним чином, на неї покладені правоохоронні функції. Саме такий статус НГ і пояснює її подвійне підпорядкування. Так, зокрема, військово-політичне та адміністративне керівництво НГ здійснює Міністр внутрішніх справ України. З іншого боку, під час дії воєнного стану (але не особливого стану, про що йдеться в пояснювальній записці до проекту) НГ для виконання завдань з оборони держави підпорядковується Міністерству оборони України, який організовує підготовку та здійснює керівництво НГ з виконання заходів правового режиму воєнного стану та завдань територіальної оборони, крім військових частин (підрозділів), які здійснюють конвоювання та охорону дипломатичних представництв (ст. 6-1 Закону). ... Президент України відповідно до Конституції України здійснює керівництво в сфері національної безпеки і оборони, але при цьому є Верховним Головнокомандувачем лише Збройних Сил України, а не будь-яких збройних формувань і правоохоронних органів. При цьому відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну безпеку України» «національна безпека України – захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз». У свою чергу, під «національними інтересами України» у вказаній нормі розуміються життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян. Наведене вище свідчить, що Основний Закон України прямо не наділяє Президента України повноваженнями щодо керівництва у сфері охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки та щодо виконання інших правоохоронних функцій, які покладені Законом на НГ. Таким чином, вказане питання, на наш погляд, підлягає додатковому аналізу Конституційним Судом України. |