Головний старшина ЗСУ старший прапорщик Олександр Косинський розповів чому терміново необхідно змінити законодавство аби не втратити професійний сержантський корпус.
Чим важливий законопроєкт №10181 він розповів на брифінгу в Інформагентстві АрміяInform.
За його словами, чинний закон передбачає граничний вік перебування на службі солдат, сержантів у мирний час – 45 років (наразі, на час дії особливого періоду – 60 років). Тобто, якщо особливий період закінчиться, багато професійних сержантів, не досягнувши права на пенсію, вимушено звільнятимуться за віком. Це, відповідно, призведе до кадрових проблем.
У проєкті закону № 10181 від 22.03.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби)», який пройшов перше читання, передбачається збільшити граничний вік служби для сержантів до 50–55 років відповідно до градації за військовими званнями по аналогії з офіцерами.
Варто зауважити, що першими на проблему коли професійний сержант за законом не зможе дослужитися до пенсії, звернули увагу Ukrainian Military Pages, ще у 2017 році.
Відповідно граничний вік перебування на військовій службі пропонується встановити:
- для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом – до 45 років;
- для старшого сержантського і старшинського складу – до 50 років;
- для вищого сержантського і старшинського складу – до 55 років;
Також головний старшина Збройних Сил звернув увагу на проблему щодо зволікання із введенням нової колонки військових звань професійного сержантського корпусу, що гальмує подальший ефективний розвиток всієї структури.
“ Ми чотири роки працюємо над тим, щоб ввести нову колонку військових звань і закріпити наші обов’язки на законодавчому рівні. І чотири роки нам ніяк не вдається це. Те, що законопроєкт нарешті розглянули позитивно у першому читанні – перше таке зрушення. Сподіваємося на друге читання. Бо, якщо, на державному рівні цей законопроєкт не ухвалять, то це може негативно позначитися як на якості формування професійного сержантського корпусу, так і на реалізації цього завдання.
Щодо позитива, старший прапорщик Косинський зауважив, що досягнуто революційних змін у системі грошового забезпечення сержантів. І зараз вони запрацювали на повну.
За його словами, нині тарифні розряди за деякими сержантськими й офіцерськими посадами стали тотожними. Простіше кажучи, головний старшина роти отримує практично таке ж грошове забезпечення, як командир взводу (офіцер). І така система мотивує сержантів будувати професійну сержантську кар’єру.
Раніше ж картина була наступною. Сержанти отримували грошове забезпечення не набагато більше за рядових. Це призвело до того, що впродовж 2014-2018 років понад 4,5 тисячі сержантів, здобувши вищу освіту, перейшли в офіцерський корпус, де соціальний пакет, зокрема і зарплатня, помітно більший.
“ Ми втратили багато професійних головних старшин рот, батальйонів та бригад. Зараз працюємо над тим, щоб заповнити цей вакуум, – розповів старший прапорщик Олександр Косинський. – І от тепер головний сержант роти вже задумується, чи доцільно йому переходити в офіцерський склад на такий же тарифний розряд і починати кар’єру з початку, чи краще кілька років прослужити, стати головним старшиною батальйону й отримати грошове забезпечення на рівні командира роти.
Крім того, тепер сержанти можуть за рахунок Міністерства оборони здобути вищу освіту за цивільними спеціальностями на рівні бакалавр при вищих військових навчальних закладах.
Для цього щорічно виділяють 250–300 місць. І що важливо, це автоматично знімає питання здачі сесії. Щоб її скласти в цивільному виші, військовослужбовцю доводиться йти у свою основну відпустку, бо додаткова не передбачена законодавством (призупинена на особиливй період), а у військовий виш його направляють у службове відрядження. Така безоплатна освіта дасть сержантам, які вийдуть на пенсію, змогу знайти собі достойну роботу.
Головний старшина зазначив, що у НАТО на прикладі українського досвіду готують довідник з реформування сержантського корпусу.
“ Наш досвід розвитку сержантського корпусу визнаний у НАТО як один з найуспішніших. На його базі нині в Альянсі готують хендбук, де розказано для інших країн, з чого треба починати реформування сержантського корпусу, які заходи вживати. Тобто 60-70 % у цьому довіднику — досвід України.